Іменем України
19.01.10 Справа №25/189/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Федоров І.О. судді Федоров І.О. , Зубкова Т.П. , Кричмаржевський В.А.
при секретарі: Лолі Н.О.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.10.2009 р. у справі № 25/189/09
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольпродмаш», м. Мелітополь Запорізької області,
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаш», м. Мелітополь Запорізької області,
про визнання недійсним протоколу публічних торгів,
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 18.01.2010 р. № 68 справу № 25/189/09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Федоров І.О. (доповідач), судді: Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, по закінченні судового засідання колегією суддів прийнято постанову.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.10.2009 р. у справі № 25/189/09 (суддя Дьоміна А.В.) на підставі ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України відмовлено позивачу у задоволенні заяви про застосування заходів до забезпечення позову.
Ухвалу мотивовано тим, що позивач не обґрунтував необхідності вжиття заходів до забезпечення позову. Предметом спору є визнання недійсним протоколу публічних торгів №1 від 26.08.2008. з продажу будівлі їдальні позначеної на плані БТІ літерою В-2, що знаходиться за адресою: м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 57. Суд зазначив, що відповідно до ухвали Мелітопольського міськрайонного суду №2-1479/2008 від 12.06.2008. визнано право власності на зазначену будівлю за ВАТ “Мелітопольпродмаш”. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Крім того, протокол проведення публічних торгів (аукціону) № 1 від 26 серпня 2008 р. не є доказом продажу будівлі Товариству з обмеженою відповідальністю “Продмаш”.
Позивач з ухвалою суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на нежитлову будівлю їдальні.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що протокол проведення публічних торгів є доказом продажу майна, а представник ВАТ «Мелітопольпродмаш»в судовому засіданні підтвердив факт відчуження майна на підставі зазначеного протоколу. Зауважує, що суд послався на положення Закону України «Про власність», який втратив чинність. Наголошує, що на сьогоднішній день існує реальна загроза втрати нерухомості, оскільки майно від ТОВ «Продмаш» може перейти до іншої особи, що ускладнить проведення реституції та виявлення власника майна.
Відповідачі не подали відзивів на апеляційну скаргу.
В судове засідання сторони своїх представників не направили, не повідомили причин неявки, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті і розгляд скарги можливий без присутності представників сторін.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів щодо забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до змісту наведеної норми заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду, а тому при обранні способу забезпечення позову суду слід враховувати зміст позовних вимог.
В абз. 2 п. 1.1 Листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову» зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Предметом позову в даній справі є визнання недійсним протоколу № 1 проведення публічних торгів (аукціону) від 26.08.2008 р. з продажу будівлі їдальні, позначеної на плані літерою В-2, що знаходиться за адресою: м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 57.
В заяві про забезпечення позову позивач вказує, що будівля їдальні належала позивачу на праві власності. За умовами мирової угоди, затвердженої ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 12.06.2008 р. у справі № 2-1579/208, позивач передала будівлю у власність ВАТ «Мелітопольпродмаш», однак останній не виконав своїх зобов'язань щодо сплати коштів. Позивач вказує, що протягом дії арешту вказане майно було відчужено на публічних торгах, підтвердженням чого вважає протокол № 1 проведення публічних торгів (аукціону) від 26.08.2008 р. Позивач просить накласти арешт на вказану нежитлову будівлю, посилаючись на те, що на сьогоднішній день існує реальна загроза втрати нерухомості, оскільки майно від ТОВ «Продмаш» може перейти до іншої особи, що ускладнить проведення реституції та виявлення власника майна.
Колегія суддів зазначає, що позовна вимога в даній справі є немайновою. У випадку задоволення позову в даній справі і визнання протоколу проведення торгів недійсним, виконання рішення суду жодним чином не буде утруднене в разі невжиття заходів до забезпечення позову.
Захід до забезпечення позову, який просить застосувати позивач, а саме: арешт майна - не відповідає предмету позову та ніяким чином не впливає на виконання рішення в даній справі.
Накладання арешту на майно, яке не є предметом позову, є необґрунтованим.
Крім того, згідно з пп. 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. «Про деякі питання практики забезпечення позову» у разі вжиття заходів за заявою учасника процесу заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Припущення позивача про те, що «існує реальна загроза втрати нерухомості, оскільки майно від ТОВ «Продмаш» може перейти до іншої особи», не підтверджено жодними доказами. Не надано таких доказів і на вимогу суду апеляційної інстанції.
Доводи позивача про те, що протокол проведення торгів є доказом продажу майна ТОВ «Продмаш» стосуються оцінки доказів у справі та вставлення фактичних обставин справи. Позивач не позбавлений права заявити відповідні доводи під час розгляду справи по суті.
За таких обставин відсутні підстави для застосування заходів до забезпечення позову.
Господарський суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у забезпеченні позову.
Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала суду підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.10.2009 р. у справі № 25/189/09 залишити без змін.
Головуючий суддя Федоров І.О.
судді Федоров І.О.
Зубкова Т.П. Кричмаржевський В.А.