10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"02" березня 2010 р. Справа № 12/4474
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Процюка О.В. - представника за довіреністю від 10.04.2008р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Городоцький цукровий завод", м.Городок Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "10" грудня 2009 р. по справі № 12/4474 (суддя Шпак В.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Август-Україна", м.Київ
до Приватного підприємства "Городоцький цукровий завод", м.Городок Хмельницької області
про стягнення 924230,38 грн. суми вартості товару, 412025,16 грн. різниці від встановленого індексу інфляції, 51043,36 грн. 3% річних, 153422,24 грн. неустойки 120510,00 грн. суми збитків, завданих у зв'язку з невиконанням умов договору у сумі вартості послуг по стягненню заборгованості через суд та державну виконавчу службу
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.12.2009р. по справі №12/4474 позов товариства з обмеженою відповідальністю „Август-Україна”, м.Київ до приватного підприємства „Городоцький цукровий завод”, м.Городок про стягнення 924230,38 грн. суми вартості товару, 412025,16 грн. різниці від встановленого індексу інфляції, 51043,36 грн. 3% річних, 153422,24 грн. неустойки, 120510,00грн. суми збитків, завданих у зв'язку з невиконанням умов договору у сумі вартості послуг по стягненню заборгованості через суд та державну виконавчу службу задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 924230,38грн. заборгованості, 412025,16грн. різниці від встановленого індексу інфляції, 51043,36грн. 3% річних, 420,33грн. неустойки, 13877,19грн. державного мита, 98,53грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 153001,91грн. неустойки, 120510,00грн. збитків, завданих у зв'язку з невиконанням умов договору у сумі вартості послуг по стягненню заборгованості через суд та державну виконавчу службу відмовлено.
Видано товариству з обмеженою відповідальністю „Август-Україна”, м. Київ, довідку про повернення з державного бюджету зайво сплаченого платіжними дорученнями №37632 від 24.03.2008р., №37878 від 04.06.2009р., №743 від 06.07.2009р., №779 від 24.07.2009р., №897 від 10.09.2009р. державного мита в сумі 2159,15грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати у частині стягнення з приватного підприємства „Городоцький цукровий завод” 420,33грн. неустойки, та прийняти у вказаній частині новий судовий акт, яким у позові відмовити (т.2, а.с. 2 - 3).
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, а саме, норми ст.230 Господарського кодексу України, ч.3 ст.549, ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Пунктом 7.3 договору №45 -П від 16.04.2007р. не визначено за який період слід брати до уваги ту чи іншу величину подвійної облікової ставки НБУ. Таким чином, розмір неустойки, що підлягає нарахуванню встановити не можна, так як величина подвійної облікової ставки НБУ є змінною.
У відзиві на апеляційну скаргу від 01.03.2010р. позивач заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, зазначивши, що рішення господарського суду Хмельницької області від 10.12.2009р. по справі №12/4474 є законним та обгрунтованим, а апеляційна скарга - безпідставною та такою, що направлена на затягування судового процесу (т. 2, а.с. 7).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справи в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання (про що свідчить реєстр рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 11.01.2010р.), не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача (т.2, а.с. 8).
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.2007р. між ТОВ „Август-Україна” (постачальник) та ПП „Городоцький цукровий завод” (покупець) укладено договір поставки №45-П (далі - договір), у відповідності до п.1.1 якого, в строки, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення -засоби захисту рослин (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість (т. 1 а.с. 18 - 20).
Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, строк поставки покупцю та базис поставки, ціну товару, форма і строки оплати, а також інші умови, визначені в специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).
Пунктами 2.3 та 3.4 договору сторони погодили, що покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Покупець зобов'язаний оплатити ціну товару в строки, вказані у відповідній графі додатку №1.
Цей договір діє із дня підписання його тексту представниками сторін до 01.12.2007р., а в частині оплати отриманого товару та сплати штрафних санкцій, до повного виконання сторонами (п. 61 договору).
Додатками №1 та №2 до договору сторони погодили асортимент товару, кількість, ціну товару, строки та суми оплати (т.1 а.с. 21 - 22).
На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 974230,38грн., що підтверджується накладними №163, №164, №165, №166 від 24.04.2007р., №274, №275, №276 від 14.05.2007р., №391, №392, №393 від 01.06.2007р., №501, №502, №503 від 19.06.2007р., довіреностями серії ЯНИ №431107 від 24.04.2007р., ЯНИ №431128 від 12.05.2007р., ЯНА №247057 від 29.05.2007р., ЯНА №247089 від 12.06.2007р. (т.1, а.с. 25 - 32).
Відповідач частково оплатив поставлений товар, а саме, 19.06.2007р. перерахував на користь позивача 50000грн.
Згідно акту звірки розрахунків, підписаного сторонами 31.10.2007р., заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 924230,38грн. (т.1 а.с. 33).
За вказаних обставин справи, ТОВ „Август-Україна” звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою від 09.06.2008р. про стягнення з ПП „Городоцький цукровий завод” 924230,38грн. заборгованості, 214901,05грн. різниці від встановленого індексу інфляції, 16023,89грн. 3% річних, 153422,24грн. неустойки, 120510,00грн. сума збитків, завданих у зв'язку з невиконанням умов договору у сумі вартості послуг по стягненню заборгованості через суд та державну виконавчу службу (т.1 а.с. 3 - 14).
Заявою від 10.09.2009р. ТОВ „Август-Україна” збільшило позовні вимоги та просило суд стягнути з ПП „Городоцький цукровий завод” 924230,38грн. заборгованості, 412025,16грн. різниці від встановленого індексу інфляції, 51043,36грн. 3% річних, 153422,24грн. неустойки, 120510,00грн. сума збитків, завданих у зв'язку з невиконанням умов договору у сумі вартості послуг по стягненню заборгованості через суд та державну виконавчу службу (т.1 а.с. 145 - 157).
В обґрунтування позовних вимог ТОВ „Август-Україна” посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №45-П від 16.04.2007р.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне:
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як передбачено ч.ч.1,2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов"язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як встановлено ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст.ст.525, 527 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідач не надав господарському суду належних доказів проведення з позивачем розрахунків у сумі 924230,38грн. за отриманий згідно договору товар.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до правильного рішення та стягнув з відповідача на користь позивача борг в сумі 924230,38грн. (974230,38грн. - 50000,00грн.)
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено матеріалами справи, відповідач не провів розрахунків за отриманий згідно договору товар у строки, що встановлені додатками №1 та №2 до договору, а саме: 20% суми вартості товару відповідач мав сплатити до моменту поставки товару, 50% - до 28.11.2007р., 15% - до 25.12.2007р., 15% - до 01.03.2008р. (т.1 а.с. 21-22).
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем, згідно приписів ст.625 ЦК України, правильно нараховано, а судом першої інстанції стягнуто з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання за договором 412025,16грн. інфляційних втрат за період червень 2007р. - серпень 2009р. та 51043, 36грн. 3% річних з 19.06.2007р. по 14.09.2009р. (т.1 а.с. 153 - 154 - розрахунок перевірений судом).
Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).
Виходячи зі змісту ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст.ст.1,3 спеціального Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою товару в строки, вказані в додатку, сплачуючи неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни переданого товару за кожен день прострочення.
За своєю правовою природою неустойка, визначена сторонами у п.7.3 договору, є пенею, яка, згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем при нарахуванні неустойки допущено помилки, а тому судом першої інстанції з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" самостійно нараховано до стягнення з відповідача пеня у сумі 420,33грн., а саме:
- за 19.07.2007р. на суму 646 961грн. 27коп. неустойка -283,60грн.;
- за 25.10.2007р. на суму 138 634грн. 56коп. неустойка -60,77грн.;
- за 01.03.2008р. на суму 138 634грн. 56коп. неустойка -75,96грн.
Колегія суддів погоджується з розрахунком та висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача за порушення виконання грошового зобов'язання 420,33грн. пені.
Позивач просить стягнути з відповідача 120510,00грн. збитків, завданих у зв'язку з невиконанням умов договору у сумі вартості послуг по стягненню заборгованості через суд та державну виконавчу службу.
На підтвердження даної вимоги позивачем надано суду договір №А/05-пд про надання правової допомоги, укладений 17.03.2007р. між ТОВ „Август-Україна” (замовник) та СПД Процюком О.В. (виконавець), й платіжне доручення №37639 від 27.09.2008р., згідно якого позивач перерахував на рахунок Процюка О.В. 120510,00грн. за надання правової допомоги (т.1 а.с. 34 - 39).
Згідно ч.1 ст.220 Господарського кодексу України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Приписами ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Слід зазначити, що підставою для настання господарсько-правової відповідальності за заподіяння збитків є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки; правопорушення особи, яка заподіяла збитки, у сфері господарювання; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст.224 Господарського кодексу України.
З урахуванням зазначеного, витрати зроблені відповідачем у сумі 120510,00грн. за надання правової допомоги не можна розцінювати як збитки, завдані відповідачем порушенням виконання грошового зобов'язання за договором, оскільки такі витрати не знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з самим фактом порушення зобов'язання відповідачем.
Системний аналіз обставин справи та норм чинного законодавства свідчить про правильність рішення суду першої інстанції у частині відмови стягнення 120510,00грн. збитків, завданих у зв'язку з невиконанням умов договору у сумі вартості послуг по стягненню заборгованості через суд та державну виконавчу службу.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги приватного підприємства „Городоцький цукровий завод” у апеляційного господарського суду відсутні.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга приватного підприємства „Городоцький цукровий завод” задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Хмельницької області від 10.12.2009р. по справі №12/4474 має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 10 грудня 2009 року у справі №12/4474 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Городоцький цукровий завод", м.Городок Хмельницької області - без задоволення.
2. Справу №12/4474 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд.