Справа № 360/573/19
19 червня 2019 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді Міланіч А.М.
при секретарі - Хоменко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом Восьмого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Київській області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю,
В березні 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на балансі 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області перебуває двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .
У вказаній квартирі з 1979 року проживає відповідачка ОСОБА_1 , яка не має жодних законних підстав на проживання у цій квартирі, у трудових відносинах з 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області не перебуває.
27 лютого 2017 року начальником 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області відповідачці було направлено повідомлення з проханням вивільнити житло (квартиру № АДРЕСА_2 за зазначеною адресою) до 01 квітня 2017 року.
Згідно листа Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 07 червня 2017 року селищна рада не веде будівництва житлових будинків та на балансі селищної ради відсутнє нерухоме майно, а запропоноване приміщення для житла ОСОБА_1 не підходить, виділення квартири чи будинку відповідачці на даний час неможливе.
26 липня 2017 року позивачем повторно направлено відповідачці повідомлення щодо необхідності звільнення господарських будівель (погребу, сараю) до 01 вересня 2017 року, оскільки вони перебувають на балансі загону, та одночасно попереджено, що у разі невиконання даного звернення, приміщення будуть звільнені без її / ОСОБА_1 / згоди.
Однак, відповідачка до цього часу зазначені квартиру та господарські будівлі у добровільному порядку не звільнила, під час проведення обстеження позивачем вищевказаної квартири 09 серпня 2017 року відмовила комісії в огляді цієї квартири і документи, що підтверджують законність її проживання та реєстрації у даній квартирі, не надала.
Оскільки відповідачка створює позивачу перешкоди у користуванні його правом власності на вказану квартиру, то просив усунути вказані перешкоди як власникові у користуванні правом власності на нерухоме майно, а саме, зазначену квартиру № 2 житлової прибудови будівлі пожежного депо 58 ППЧ 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області, яка розташована по вул. Соборності, 1 в смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області, з боку відповідачки ОСОБА_1 шляхом її виселення.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 позов підтримали та викладене підтвердили, уточнили, що позивач просить виселити відповідачку без надання їй іншого житла. Пояснити у зв'язку з чим виникла необхідність виселення відповідачки не змогли, зазначивши, що після звільнення спірного приміщення воно може бути використане як для проживання працівників пожежного загону, так і для інших виробничих потреб.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Корнєв С.К. позов не визнали, щодо його задоволення заперечували, посилаючись на правомірність користування відповідачкою спірною квартирою та безпідставність вимог позивача.
Вислухавши пояснення представників позивача, відповідачки та її представника, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 8 травня 2018 року за 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області, як балансоутримувачем державного майна, зареєстроване право оперативного управління на будівлю пожежного депо (в тому числі оглядову вежу літ. «А1», житлову прибудову літ «А2»), допоміжні будівлі та споруди, що розташовані в АДРЕСА_3 , власником яких є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (а.с.10,78-89).
Як вбачається з копії технічного паспорту на громадський будинок за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 11-20) та що визнається сторонами, вказана будівля пожежного депо має житлову прибудову літ. «А2», яка складається з двох житлових квартир, в одній з яких, а саме, в квартирі АДРЕСА_2 за вказаною адресою, з дня свого народження в 1979 року проживає без реєстрації відповідачка по справі ОСОБА_1 .
Як встановлено рішенням Бородянського районного суду від 23 травня 2018 року в справі № 360/2693/17 за позовом 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого житла (а.с.96-99) та що визнається і сторонами, вказана квартира у 1977 році керівництвом Професійної пожежної частини № 58 Управління Державної пожежної охорони ГУВД в Київській області була надана для тимчасового проживання разом із сім'єю батьку відповідачки ОСОБА_5 , який на той час працював на будівництві об'єктів пожежної охорони.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер і після його смерті рішенням № 169 виконкому Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 13 червня 2006 року вказану квартиру було закріплено за матір'ю відповідачки ОСОБА_6 , яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і на даний час в квартирі залишилась проживати одна відповідачка, вона утримує цю квартиру та оплачує комунальні послуги.
Рішенням № 77 від 28 квітня 2015 року виконавчого комітету Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області було закріплено за ОСОБА_1 житлову площу по вул. Калініна, 2-а (квартира АДРЕСА_3 , яка була надана у користування її родини 32-ю самостійною державною пожежною частиною смт. Бородянка.
13 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернулась із листом до начальника 8 ДПРЗ про надання їй дозволу на реєстрацію місця проживання у вказаній квартирі, але 11 листопада 2015 року останній своїм листом повідомив відповідачку про те, що за вказаною адресою розташована 58 Пожежна професійна частина смт. Клавдієво-Тарасове і на даний час проводиться ряд заходів щодо отримання статусу службового житла двом квартирам при вказаній пожежній частині, та у зв'язку з відсутністю укладеного договору найму, статусу службового житла приміщення, а також тим, що вона ( ОСОБА_1 ) не перебуває у трудових відносинах з ДСНС України, її (відповідачки) заяву задоволено не було (а.с. 9).
27 лютого 2017 року з причин відсутності законних підстав займання відповідачкою вказаної квартири та неперебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України, позивачем відповідачці було направлено лист із проханням вивільнити квартиру АДРЕСА_2 за вказаною адресою до 01 квітня 2017 року, та повторно 26 липня 2017 року - попередження про звільнення у термін до 01 вересня 2017 року господарських будівель (погребу, сараю), оскільки вони перебувають на балансі загону (а.с.21,23).
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частиною четвертою статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно зі статтею 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя та до свого житла. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до житла передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену у пункті 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві. Відповідність останньому критерію визначається з урахуванням того, чи існує нагальна суспільна необхідність для застосування такого обмеження права на повагу до житла та чи буде втручання у це право пропорційним переслідуваній легітимній меті.
На цьому також наголошувала і Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачка неправомірно займає спірне житлове приміщення та створює позивачу перешкоди у користуванні даним майном.
Дійсно, судом встановлено, що ні відповідачка, ні члени її сім'ї ордер на вселення в спірну квартиру не отримували, проживали в цій квартирі з дозволу позивача, без відповідної реєстрації.
Однак, позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували як створення відповідачкою пожежному загону перешкод у користуванні ним вказаним майном, так і нагальну суспільну необхідність виселення відповідачки з єдиного житла, яке вона має та в якому з дозволу позивача постійно та відкрито проживала разом зі своєю сім'єю все своє життя, за свій кошт утримувала це житло та оплачувала комунальні послуги.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оскільки суду не надано доказів створення відповідачкою позивачу перешкод в користуванні ним майном, що перебуває у його оперативному управлінні і має статус саме житла, та нагальної суспільної необхідності виселення відповідачки, то, враховуючи також принцип пропорційності, суд вважає, що виселення відповідачки без надання іншого житла не відповідає меті цього обмеження права на повагу до житла, а тому визнає за необхідне в позові відмовити.
Керуючись ст.317,334,391 ЦК України, ст. 10-13,259,263-265,268 ЦПК України, суд
В позові Восьмому Державному пожежно-рятувальному загону Головного управління ДСНС у Київській області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області.
Повне рішення суду складено 26 червня 2019 року.
Головуючий-суддяА.Міланіч