РІШЕННЯ № 384/705/18
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ №пр. 2/384/24/2019
13 червня 2019 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Галицького В.В.,
при секретарі судового засідання - Лалаян А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка Кіровоградської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що 28.11.2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір №12, відповідно до якого відповідач зобов'язувався виготовити дерев'яний будинок із оциліндрованого дерева у відповідності до умов договору та здати позивачу роботи за адресою: АДРЕСА_1 . Пунктом 4.1 договору визначено строк його виконання - 30.12.2016 року та пунктом 10.1 договору визначено початок будівництва 20.03.2016 року, а закінчення 30.12.2016 року. Зі свого боку підрядник був зобов'язаний закупити матеріали, забезпечити їх доставку та виконати інші умови договору, необхідні для будівництва (п. 2.1- п. 2.2.3 договору). Ціна договору складає 20000 доларів США, гривневий еквівалент 25 грн. за один долар США (п. 3.1 договору). Остаточний розрахунок по договору після приймання виконаних робіт. На виконання умов п. 3.2.1 договору 28.11.2016 року позивач сплатив відповідачу 6000 доларів США. 02.12.2015 року на виконання п. 3.2.2 договору позивач сплатив 9000 доларів США. Вказані платежі підтверджуються наданими відповідачем розписками. З метою виконання умов договору 14.04.2016 року, на підставі договору купівлі-продажу, позивачем придбано земельну ділянку 0,1000 га., кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку. Також 03.11.2016 року в управлінні містобудування та архітектури позивачем було отримано будівельний паспорт на будівництво будинку та 10.11.2016 року до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області подано повідомлення про початок будівельних робіт (повідомлення МК 062163152804 від 10.11.2016 року). Після вчинення усіх необхідних дій з боку позивача відповідач так і не приступив до виконання умов договору, будівельні матеріали не завіз, будівництво будинку не здійснив. Відповідно до укладеного між сторонами договору вказана особа взяла на себе обов'язок виконати для позивача роботи з будівництва (виготовлення) житлового будинку з дерева. Договір укладений між сторонами як фізичною особою, для задоволення особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, а отже позивач є споживачем. Відповідач зі свого боку уклав вказаний договір як фізична особа-підприємець, про що свідчить печатка на договорі, а отже він є виконавцем робіт. Статтею 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором. Не виконавши у строк, визначений договором до 30.12.2016 року, свій обов'язок, відповідач, прострочив виконання зобов'язання, а отже з цього моменту вважається таким, що безпідставно отримав від позивача грошові кошти, які в силу закону, у зв'язку з невиконанням свого обов'язку за договором, повинен був повернути позивачу. У зв'язку з наведеним відповідач з моменту прострочення зобов'язання повинен позивачу сплатити 3% річних за користування грошовими коштами. Просить розірвати укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , договір № 12 від 28.11.2015 року та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь позивача грошові кошти сплачені по договору № 12 від 28.11.2015 року 15000 (п'ятнадцять тисяч) доларів США та стягнути три проценти річних за прострочення грошового зобов'язання.
Позивач та представник позивача адвокат Восковенко В.М. в судове засідання не з'явилися. Представник позивача адвокат Восковенко В.М. надав суду заяву, в якій просить судове засідання призначене на 13.06.2019 року провести за відсутності представника позивача. Просить задовольнити позов у повному обсязі. Просить долучити до матеріалів справи з метою дослідження оригінал договору №12 від 28.11.2015 року.
Відповідач та представник відповідача адвокат Довгій В.І. в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі. Відзив на позовну заяву надійшов до суду 11.06.2019 року, в якому представник відповідача адвокат Довгій В.І. зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки у договорі визначений еквівалент у гривні, відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки їх розмір є завищеним. Зазначив, що Вільшанський районний суд Кіровоградської області не може розглядати вказаний спір.
Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 02.11.2018 року справу передано на розгляд до Хустського районного суду Закарпатської області.
16.11.2018 року до Вільшанського районного суду Кіровоградської області надійшла апеляційна скарга на ухвалу суду від 02.11.2018 року.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 18.12.2018 року, ухвалу Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 02.11.2018 року скасовано і направлено справу в той же суд для продовження розгляду.
Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 22.01.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
14.03.2019 року ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
11.06.2019 року до Вільшанського районного суду Кіровоградської області надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача адвоката Довгого В.І..
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В судовому засіданні встановлено, що 28.11.2015 року ОСОБА_1 , в подальшому «замовник», та ОСОБА_2 , в подальшому «підрядник», уклали договір №12, відповідно до якого відповідач зобов'язується виготовити дерев'яний будинок з відциліндрованої колоди карпатської ялинки-смереки (діаметром 240 мм.) у відповідності до умов договору та здати позивачу роботи за адресою: АДРЕСА_1 . Пунктом 4.1 цього договору визначено, що підрядник зобов'язується виготовити та встановити замовнику у строк до 30.12.2016 року та пунктом 10.1 договору визначено початок будівництва встановлюється з 20.03.2016 року, строк здачі - до 30.12.2016 року (так у договорі). Факт передачі грошових коштів підряднику підтверджується відповідними розписками згідно п. 3.4 договору. Підрядник зобов'язаний забезпечити закупку якісної деревини карпатської ялинки (смереки), та виконати інші умови договору, необхідні для будівництва (п. 2.1- п. 2.2.3 договору). Ціна договору складає 20000 доларів США, гривневий еквівалент 25 грн. за один долар США (п. 3.1 договору). Остаточний розрахунок за договором після приймання виконаних робіт. Договір підписаний сторонами, а саме: підрядником з прикладанням печатки фізична особа-підприємець Б.С. Алечко та замовником ОСОБА_1 (а.с.3-7).
З метою виконання умов договору 14.04.2016 року, на підставі договору купівлі-продажу, позивачем придбано земельну ділянку 0,1000 га., кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку (а.с.19-20).
Крім того, 03.11.2016 року в управлінні містобудування та архітектури позивачем отримано будівельний паспорт на будівництво будинку (а.с.14) та 10.11.2016 року до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт МК 062163152804 від 10.11.2016 року (а.с.16-18).
Після вчинення усіх необхідних дій з боку позивача відповідач так і не приступив до виконання умов договору.
Відповідно до узагальнення судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів Верховного суду України від 01.02.2013 року, договори громадян із організаціями, що залучають грошові кошти для будівництва житла, хоча й мають різні найменування (підряду, дольової участі у будівництві, спільної діяльності, купівлі-продажу з розстроченням платежу, відступлення права вимоги, інвестування у нерухомість та управління майном тощо), проте предмет договору й умови у них практично однакові: замовлення на будівництво житла для власних потреб.
Відповідно до вимог ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Правовідносини між будівельною компанією (виробник) й фізичною особою (споживач, замовник) - це угода про послугу - будівництво житла.
За характером ці правовідносини подібні до положень ст. 875 ЦК. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
За правилами ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк, одностороння відмова від його виконання не допускається. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч.1 ст.10 Закону України«Про захистправ споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором.
У відповідності із статтею 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до копій розписок, 28.11.2016 року позивач сплатив відповідачу, на виконання п. 3.2.1 договору, 6000 доларів США (а.с.21). 02.12.2015 року позивач сплатив відповідачу, на виконання п.3.2.2 договору, 9000 доларів США (а.с.22). Відповідно до п. 3.1 договору, гривневий еквівалент 25 грн. за один долар США, що підтверджується договором №12 від 28.11.2015 року та не заперечується сторонами.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність факту укладення між сторонами договору будівельного підряду та його виконання з боку позивача. Натомість відповідач взяті на себе зобов'язання перед позивачем не виконав до цього часу. Отже договір №12 від 28.11.2015 року необхідно розірвати із застосуванням правових наслідків - повернення позивачеві сплачених відповідачу коштів.
Відповідач, не виконав своїх зобов'язань, а отже вважається таким, що безпідставно отримав від позивача грошові кошти, які в силу закону, у зв'язку з невиконанням свого обов'язку за договором має повернути, а саме не повернув отримані згідно договору №12 від 28.11.2015 року грошові кошти відповідно вказаних розписок.
Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, в разі прострочення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми.
Частиною 2 статті 533 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Також, зважаючи на правову позицію викладену в ухвалі Верховного Суду України від 30.05.2012 року, закон передбачає обов'язковість здійснення платежів на території України в національній валюті, однак він не містить заборони на використання в розрахунках розміру грошових зобов'язань іноземної валюти або інших розрахункових величин.
Розрахунок здійснюється судом згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом із тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.
Відтак, у національній валюті України підлягають стягненню і інші складові грошового зобов'язання, передбачені, зокрема, при застосуванні статті 625 ЦК України.
На час ухвалення рішення судом за офіційним курсом НБУ долар становить 26,4018 грн. що підтверджується довідкою.
За таких обставин сума грошових коштів, яка підлягає стягненню з відповідача за договором №12 від 28.11.2015 року у відповідності до розписок:
1. - від 28.11.2015 року крім основного боргу 6000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.06.2019 року 26,4018 грн. за 1 долар США, становить 158410 грн. 80 коп., відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві за період з 31.12.2016 року по 31.10.2018 року 3% річних від простроченої суми за 670 днів, а саме 8723 грн. 36 коп. (158410 грн. 80 коп. х 3% : 365дн. х 670дн. = 8723 грн. 36 коп.). Разом борг становить 167134 грн. 16 коп., з яких: основний борг - 158410 грн. 80 коп., 3 % річних від простроченої суми - 8723 грн. 36 коп.;
2. - від 02.12.2015 року крім основного боргу 9000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.06.2019 року 26,4018 грн. за 1 долар США, становить 237616 грн. 20 коп., відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві за період з 31.12.2016 року по 31.10.2018 року 3 % річних від простроченої суми за 670 днів, а саме 13085 грн. 10 коп. (237616 грн. 20 коп. х 3% : 365дн. х 670дн. = 13085 грн. 10 коп.). Разом борг становить 250701 грн. 30 коп., з яких: основний борг - 237616 грн. 20 коп., 3 % річних від простроченої суми - 13085 грн. 10 коп..
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Не підлягає задоволенню вимога позивача щодо стягнення за договором у доларах США, оскільки гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач при пред'явленні даного позову звільнений від сплати судового збору із відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави щодо однієї позовної вимоги немайнового характеру в сумі 704 грн. 80 коп. та однієї позовної вимоги майнового характеру в сумі 4178 грн. 35 коп. (із розрахунку ціна позову 417835 грн. 46 коп.).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що вимоги позивача слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 13, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів, задовольнити частково.
Розірвати договір № 12 від 28 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошові кошти у розмірі 417835 (чотириста сімнадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 46 коп. за договором №12 від 28.11.2015 року у відповідності до розписок:
-від 28.11.2015 року в тому числі: основний борг - 158410 грн. 80 коп., 3 % річних від простроченої суми - 8723 грн. 36 коп., що разом становить 167134 грн. 16 коп. (сто шістдесят сім тисяч сто тридцять чотири) грн. 16 коп.;
-від 02.12.2015 року в тому числі: основний борг - 237616 грн. 20 коп., 3 % річних від простроченої суми - 13085 грн. 10 коп., що разом становить 250701 (двісті п'ятдесят тисяч сімсот один) грн. 30 коп..
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави 4883 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 15 коп. судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене у судову палату у цивільних справах Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Вільшанський районний суд Кіровоградської області).
Суддя: Галицький В.В.