27 червня 2019 р. м. Дніпросправа № 212/9428/18
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шлай А.В.
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 р. в адміністративній справі №212/9428/18 за позовом ОСОБА_1 до Директора комунальної установи "Будинку нічного перебування "Криворізької міської ради Бовкуна Олександра Петровича, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та притягнення до адміністративної відповідальності,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Директора комунальної установи "Будинку нічного перебування "Криворізької міської ради Бовкуна Олександра Петровича повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, яка не відповідає вимогам, встановленим статтями 295 та 296 Кодексу адміністративного судочинства України в частині дотримання строку на апеляційне оскарження та в частині сплати судового збору.
За приписами пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 1 січня 2019 року становить 1921 грн.
З огляду на дату подання апеляційної скарги - 09 квітня 2019 р., розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду складає 1921 грн.
При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 судовий збір не сплачено, проте подана заява про звільнення від сплати судового збору з огляду на скрутне матеріальне становище. В обгрунтування заяви скаржником надана довідка Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий ріг ради № 4441 від 20 травня 2019 р., за даними якої розмір щомісячної компенсації виплат ОСОБА_1 , як непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи у період з травня 2017 року по липень 2017 року включно складає 26,94 грн. на місяць, у період з серпня 2017 року по лютий 2018 року включно складає 27,90 грн. на місяць, у період з березня 2018 року по жовтень 2018 року включно складає 30,57 грн. на місяць, у період з листопада 2018 року по грудень 2018 року включно складає 31,76 грн. на місяць, у період з листопада 2018 року по квітень 2019 року включно складає 32, 71 грн., а всього за період з травня 2017 року по квітень 2019 року включно становить 715,04 грн.
Розглянувши клопотання скаржника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Приписами частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначений переліки є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
З огляду на викладене, скаржник ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, тому повинен сплачувати судовий збір.
Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи ( довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, скаржником не надано суду апеляційної інстанції доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
Долучена до матеріалів справи довідка про розмір щомісячної компенсації виплат непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи, містить лише відомості про розмір компенсаційної виплати скаржнику ОСОБА_1 за догляд за інвалідом І групи. Жодних відомостей про те, що скаржник не має будь-яких інших доходів у вказаному документі не зазначено.
Крім того, статтею пстатті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов'язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги, в силу положень статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Оскільки скаржником не надано суду апеляційної інстанції належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в клопотанні не можуть бути визнані поважними, в зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.
Судовий збір підлягає сплатити за наступними реквізитами:
- дата документа;
- отримувач коштів: УК у Шевченківському районі м. Дніпра;
- рахунок отримувача: 34317206081005;
- код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37989274;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- код банку отримувача (МФО): 899998;
- призначення платежу розрахункового документа заповнюється таким чином: службовий код (знак): “*” (зірочка); розділовий знак “;” (крапка з комою); код ознаки судового збору “101”;
- розділовий знак “;” (крапка з комою); (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); розділовий знак “;” (крапка з комою); роз'яснювальна інформація про призначення платежу у формі: “Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ та адреса (для фізичної особи) чи назва організації (для юридичної особи, яка подає апеляційну скаргу), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)”. Використання символу “;” не допускається.
Крім того, статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 Кодексу).
Згідно матеріалів справи, оскаржена ухвала суду була постановлена 06 червня 2019 р. (а.с.29), копію якої ОСОБА_1 отримано 18 червня 2019 р. відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи (а.с.31). Зважаючи на те, що апеляційна скарга подана скаржником 24 червня 2019 р., тобто протягом п'ятнадцятиденного стоку з дня вручення йому ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що скаржник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 295 цого Кодексу.
Проте, частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено , що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Відповідно до статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтями 295, 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим Кодексом адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.
Скаржнику пропонується у десятиденний термін з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, направивши на адресу суду апеляційної інстанції квитанцію про сплату судового збору на суму 1921 грн., або документи на підтвердження отриманого доходу протягом 2018 р., а також заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 р. в адміністративній справі №212/9428/18 - залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 червня 2019 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя А.В. Шлай