Справа № 175/1377/19
Провадження № 3/175/560/19
Постанова
Іменем України
27 червня 2019 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Озерянської Ж.М.,
за участю секретаря Іщенко Д.Г.,
за участю прокурора Черненко Ю.В.,
розглянувши матеріали, що надійшли із Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в НТЗ,
за ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП №1067 від 03 квітня 2019 року, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, стверджуючи про виявлення правопорушення у вересні 2018 року .
Прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Черненко Ю.В. в судовому засіданні вважала вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч. 2 КУпАП доведеною, та вважала, що на останнього необхідно накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», корупційне правопорушення - умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст. 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури Черненко Ю.В., вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст. 1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 895 від 30 вересня 2015 року, Державне агентство рибного господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства.
Наказом №74 О від 18.04.2017 року начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області 19.04.2017 року ОСОБА_1 був призначений на посаду провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Дніпропетровської області, та 19.04.2017 року прийняв присягу державного службовця.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» до категорії «В» державної служби зокрема віднесені інші посади державної служби.
Таким чином, провідний державний інспектор відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Дніпропетровської області є державним службовцем відповідно до п.п. «В» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Наказом №201-О від 24.10.2017 року начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області 31.10.2017 року ОСОБА_1 був звільнений з посади провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Дніпропетровської області
Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Згідно офіційної відповіді голови Національного агентства з питань запобігання корупції Корчак Н.М. від 30.05.2017 року №95-17/173/5/17 на запит Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Національна поліція має право складати протоколи про адміністративне правопорушення, передбаченні статтями 172-4 - 172-9 КУпАП та збирати необхідні докази щодо підтверджуючих фактів їх вчинення.
Згідно з рішенням №2 Національного агентства з питань запобігання корупції «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 року, зареєстрованим Міністерством юстиції України 15 липня 2016 року за №958/29088 із змінами згідно рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №1 від 18.08.2016 року зареєстрованим Міністерством юстиції України від 19.08.2016 року за №1153/29283 така система розпочинає свою роботу в два етапи: перший етап - з 00 годин 00 хвилин 01.09.2016 для таких типів декларацій (повідомлень) та суб'єктів декларування: щорічні декларації за 2015 рік службових осіб, які станом на 01.09.2016 року займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. Зазначені у цьому абзаці декларації подаються протягом 60 календарних днів з дати, визначеної у цьому абзаці; декларації, передбачені абзацом першим частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (декларації осіб, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування), службових осіб, які 01.09.2016 чи пізніше цієї дати припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та станом на день такого припинення займають згідно зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції» відповідальне та особливо відповідальне становище. Другий етап - з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 року для всіх інших суб'єктів декларування та декларацій (повідомлень), передбачених Законом.
Подання декларацій здійснюється згідно з Законом України «Про запобігання корупції» шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно підп. 3 п. 2 «Форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» затвердженої Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року за №3 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 р. за №960/29090 особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пункті 1, підпунктах «а», «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 Закону, - до 00 годин 00 хвилин 01 квітня наступного після такого припинення року декларацію, що охоплює попередній рік (період з 01 січня до 31 грудня включно). Таким чином ОСОБА_1 повинен був подати таку декларацію до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2018 року.
На виконання вимог абз. 3 п. 2 Перехідних положень Закону, та Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 , займаючи посаду провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Дніпропетровської області 30.10.2017 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування «Щорічну» шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://public.nazk.gov.ua, тобто даним фактом підтверджено обізнаність ОСОБА_1 з порядком роботи реєстру та його вміння користуватися ним при заповненні та подачі декларації.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції держави» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функції держави або місцевого самоврядування, або іншу іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» п. 2, 5 ч. 1 ч. 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
ОСОБА_1 будучи суб'єктом декларування та суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, здійсненому 11 березня 2019 року встановлено, що ОСОБА_1 опублікував декларацію після звільнення 24.09.2018 року.
Згідно офіційної відповіді голови Національного агентства з питань запобігання корупції Корчак Н.М. від 02.03.2017 року №03-05/4886/17 на запит Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо роботи «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» дата публікації документів, вказана у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» співпадає з фактичною датою подання суб'єктами декларування документів до «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
Таким чином, ОСОБА_1 будучи на посаді провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 року №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за № 958/29088, перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , маючи відповідну технічну можливість, шляхом вчинення відповідних дій спрямованих на подачу та заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно, без поважних причин, тобто поза межами терміну подачі декларації після звільнення (до 01.04.2018 року), 24 вересня 2018 року подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після припинення державної служби (після звільнення).
В судовому засіданні встановлено, що 08 травня 2019 року на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції, в порядку ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» був надісланий адвокатський запит про надання всіх письмових заяв, запитів, повідомлення за 2018-2019 роки, які направлялися до УЗЕ в Дніпропетровській області стосовно подання/неподання декларації за 2017 рік ОСОБА_1 (а.с.73). Однак, згідно листа НАЗК №44-09/42535/19 від 23 травня 2019 року, адвокату було відмовлено у наданні запитуваної інформації оскільки адвокатський запит оформлено не належним чином без дотримання вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (а.с.79-80). 04 червня 2019 року адвокатом було повторно направлено адвокатський запит до НАЗК (а.с.81), на який НАЗК своїм аналогічним (як попередній лист) листом №44-09/50035/19 від 13 червня 2019 року, відмовив адвокату у наданні запитуваної інформації оскільки адвокатський запит оформлено не належним чином без дотримання вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (а.с.90-91).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Згідно ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні - не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення, відповідно цього Кодексу підвідомчі суду. Якщо справа про адміністративні правопорушення, відповідно цього Кодексу підвідомча суду, стягнення може бути накладено - не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення. Частина 3 вищевказаної статті передбачає випадки, коли за вчинення адміністративного правопорушення, яке пов'язано з корупцією, може бути накладено адміністративне стягнення протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Разом із тим, за змістом п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, вперше. Адміністративна справа надійшла до суду 04 квітня 2019 року та вперше була призначена до розгляду на 24 квітня 2019 року, і в подальшому судом безліч разів (08.05.2019, 21.05.2019, 04.06.2019, 21.06.2019, 27.06.2019) справа призначалась до розгляду для забезпечення надання доказів, тобто відповіді з НАЗК. На день розгляду справи обґрунтованої та повної відповіді на повторний адвокатський запит (в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») з НАЗК не надано. Суд критично ставиться до листів НАЗК, які не з вини суду були надані невчасно, і не може тлумачити їх як такі, що підтверджують вину ОСОБА_1
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених судом висновків в цілому, керуючись принципом верховенства права, суд прийшов до наступного, адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, не є триваючим і з дня виявлення адміністративного правопорушення, тобто з 11 березня 2019 року, сплинули строки, передбачені ст. 38 КУпАП, провадження у справі необхідно закрити.
У зв'язку із закриттям провадження по справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП питання щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не вирішується.
Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
З огляду на те, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 40-1, ч. 2 ст. 172-6, 221, 247, 279-280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 2 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Копію постанови вручити ОСОБА_1 та прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури №3, направити для відома - Управлінню захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя Озерянська Ж.М.