Справа № 175/4525/18
Провадження № 2/175/1461/18
Іменем України
(з а о ч н е)
27 лютого 2019 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бойка О.М.
при секретарі Лукієнка В.Г.,
за участю: позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Візір О.О.,
свідка ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна, -
Позивачка звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до відповідачки про позбавлення її батьківських прав відносно її дітей.
Позивачка та її представнику судовому засіданні позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві підтримала та просила суд позбавити відповідачку ОСОБА_4 батьківських прав щодо її неповнолітніх та малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та призначити позивачку опікуном дітей.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, а тому суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України.
Крім того, відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, через оголошення на сайті, що підтверджується матеріалами справи, проте в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, тому з урахуванням думки позивачки та положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо її дітей та призначити позивачку опікуном над ними, про що надали суду відповідний висновок.
Вислухавши у судовому засіданні думку всіх учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та наведені ними виводи, суд дійшов до наступного.
Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 є матір'ю одиначкою п'ятьох неповнолітніх та малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження наявними в матеріалах справи.
Проте, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 проживає окремо від своїх дітей, взагалі не цікавиться їх життям, розвитком та станом здоровя, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями.
У свою чергу, позивачка ОСОБА_1 є рідною бабусею вказаних онуків, піклується та утримує їх, забезпечуючи їх необхідними речами, турбується про їх виховання, навчання, лікування та дозвілля. Крім того, згідно медичних документів може виконувати обов'язки опікуна, до кримінальної відповідальності не притягувалася, батьківських прав не позбавлялася і на даний час є пенсіонером та має хороші умови проживання дітей у її будинку.
Так, згідно ст.3 Сімейного кодексу (далі - СК) України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно ст.6 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Згідно зі ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Законом України «Про охорону дитинства» визначено охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Згідно ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Таким чином, з огляду на наведені вище норми, враховуючи загальні принципи побудови суспільства, охорони дитинства, максимального і повного забезпечення прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні, суд досліджує їх відповідність фактичним обставинам справи, що склалися і полягають у наступному.
Судом встановлено, що відповідачка тривалий час ухиляється від виконання своїх материнських обов'язків, ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх долі, не цікавиться їх успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток, навчанням, підготовку до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичним доглядом, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання дітей, не спілкується з ними в достатньому обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення та не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу і не створює умов для отримання подальшої освіти.
Обставини, зазначені в обґрунтуванні позовних вимог, підтверджуються, зокрема, дослідженими в судовому засіданні доказами, наявними в матеріалах, рішенням виконкомом Новоолександрівської сільради від 18.12.2018 року, яким затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки та можливості призначення опіком дітей саме позивачку.
Крім того, факт неналежного виконання відповідачкою батьківських прав підтверджується показаннями наданими старшою дитиною - ОСОБА_3 , опитаною судом у судовому засіданні.
Таким чином, вказані дії відповідачки жодним чином не відповідають встановленому сімейним кодексом обов'язку з виховання дітей, забезпечення їх добробуту, котрі покладені на відповідача.
Сукупність таких факторів, свідчить про небажання і ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, що є неприпустимим з точки зору охорони дитинства і загальних засад побудови суспільства і моральності.
Таке ставлення батьків до дитини є основним фактором при вирішенні питання про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав.
Згідно з ст.ст. 150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.
Так, ст.164 Сімейного кодексу України визначені підстави позбавлення батьківських прав.
Відповідно до ст.165 Сімейного кодексу України визначено, осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав, зокрема право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Як зазначено в абз.2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками».
У відповідності з ч.ч. 4,5 ст.19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з висновком про доцільність позбавлення батьківських прав Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області за вих.№1-39-2002/0/290-18 від 06.12.2018 року, з метою захисту прав та інтересів дитини, Дніпровська районна державна адміністрація вважає за доцільне позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_7 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо позбавлення відповідача батьківських прав у відношенні неповнолітніх дітей та призначення нового опікуна підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт ухилення відповідачкою від виконання своїх обов'язків по їх вихованню.
Відповідно до вимог ст.ст. 141,142 ЦПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_1 сплачену нею суму судового збору у розмірі 704,80 грн., а також на користь Держави суму судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 18, 19, 23, 28, 48, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 89, 128, 133, 141, 142, 177, 209, 229, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 430 ЦПК України, ст.ст. 2, 7, 15, 17, 18, 19, 67, 68, 105, 110, 112, 150, 164, 166, 179, 180, 181, 182, 183, 184, 191, 249 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна - задовольнити у повному обсязі.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06 березня 2003 року) відносно неповнолітніх дітей:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Встановити опіку над неповнолітніми дітьми:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,
призначивши опікуном дітей - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 21 лютого 2001 року, ІПН: НОМЕР_3 ).
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06 березня 2003 року) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_3 ) суму судового збору у розмірі 704,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06 березня 2003 року) на користь Держави суму судового збору у розмірі 704,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Бойко