"27" червня 2019 р. Справа № 489/2891/19
Провадження №2-н/489/428/19
про відмову у видачі судового наказу
27 червня 2019 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши заяву обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 боргу за спожиті послуги теплопостачання,
Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 боргу за спожиті послуги теплопостачання, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 22712 грн. 57 коп. та судового збору в розмірі 192,10 грн.
Пунктом 4 частини 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 186 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництво.
У порядку, встановленому ч. 5 ст. 165 ЦПК України, судом була отримана інформація відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Миколаївській області, відповідно до якої боржник ОСОБА_1 , виписаний із вказаної адреси 24.11.2013 року у зв'язку із смертю. Замість ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч.9 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до положень ч.2 ст.42 ЦПК України, при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
Із положень частини першої та другої статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу, а усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Проте, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Процесуальне правонаступництво між боржником та його спадкоємцями у порядку ст. 55 ЦПК України допускається, якщо на момент прийняття справи до свого провадження цивільна правоздатність боржника не припинилася, а тому спадкоємці померлого боржника у даному, конкретному, випадку не є його процесуальними правонаступниками у цій справі, а наявність правонаступництва у матеріальних правовідносинах має вирішуватися за позовом, заявленим безпосередньо до спадкоємців боржника.
Отже, із системного аналізу зазначених норм права випливає, що чинним законодавством України не передбачено можливості розгляду заяви про видачу судового наказу щодо особи, яка на час такого звернення стягувача до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу в частині вимог до цього боржника.
Роз'яснити заявнику, що згідно із ч.2 ст. 166 ЦПК України, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.4 ч.1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник не позбавлений права відповідно до ст.1281 ЦК України звернутися до суду з позовом до спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_1 , що є самостійним предметом доказування.
На підставі вище викладеного, та враховуючи, що відсутні відомості про те, що боржник ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 , а ОСОБА_1 помер, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу в частині вимог до цих боржників слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 165, 166, ст.186 ЦПК України, суд,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 боргу за спожиті послуги теплопостачання, в частині вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ленінського районного суду
м. Миколаєва Н.О. Рум'янцева