25.06.19
33/812/219/19
“25” червня 2019 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
у складі: головуючої - судді Фаріонової О.М.
за участю секретаря Тимошенка О.С.
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Баженова Д.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Баженова Д.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 травня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Згідно постанови судді, 09 лютого 2019 року об 11 год. 25 хв., водій ОСОБА_1 на 545 км. автодороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка, керував транспортним засобом Meredes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння та, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КупАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , просить постанову скасувати та закрити провадження у справі.
Апелянт зазначає, що не погоджується з оскаржуваною постановою, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Стверджує, що приймаючи постанову, суддя не вжив заходів щодо виклику в судове засідання свідків по справі з метою їх допиту та з'ясування всіх обставин справи, а саме: як працівники поліції відбирали в них письмові пояснення, яких саме обставин свідками вони були та чи дійсно у ОСОБА_3 були ознаки алкогольного сп'яніння.
Також захисник зазначає, що суддя не витребував відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейських, а також не викликав їх до суду для з'ясування, з яких саме підстав ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та з яких підстав не було складено письмового направлення для проходження зазначеного огляду у медичному закладі.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника Баженова Д.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, допитавши свідка ОСОБА_4 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 вказаних вимог закону не дотримався, допустив формальне ставлення до вирішення справи, з'ясував обставини неповно та не всебічно, що загалом призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення.
Приймаючи рішення, суддя дійшов висновку що 09.02.2019 р. ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В обґрунтування цих висновків, суддя послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №106346 від 09.02.2019 р., а також письмові пояснення свідків, що були присутні при його складанні. З огляду на ці докази, суддя дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З цими висновками суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Так, як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 на 545 км автодороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка, керував транспортним засобом Meredes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння та, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.
Так, з письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що вони були запрошені працівниками поліції в якості свідків того, що у водія транспортного засобу Meredes-Benz ОСОБА_1 були явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода та незрозуміла мова. Працівниками поліції в їх присутності ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння від якого останній відмовився. Також ОСОБА_1 відмовився від підпису в протоколі.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, до суду не викликалися, а, отже, суддею місцевого суду їх письмові пояснення не перевірені.
Разом з тим, під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 заперечував ці пояснення та дані, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, який останнім не підписано.
Апеляційний суд також вважає слушними доводи апелянта про те, що суддя безпідставно не вжив заходів щодо витребування відеозапису на підтвердження викладених у протоколі обставин та щодо виклику в судове засідання вищевказаних свідків з метою їх допиту та з'ясування обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, та при прийнятті рішення не врахував, що зазначений протокол не підписано особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Допитаний в апеляційному суді свідок ОСОБА_4 пояснив, що фактично протокол про адміністративне правопорушення складено 11.02.2019 р., хоча протокол датовано 09.02.2019 р.
Зі слів ОСОБА_1 , свідкові відомо, що ОСОБА_1 09.02.2019 р. не перебував у нетверезому стані.
Апеляційний суд витребував відеозапис з нагрудної камери поліцейських, що потрібно вести під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Проте, зазначений відеозапис не був наданий до суду, а тому апеляційний суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість складання протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , а дані, що зазначені у цьому протоколі, суддею місцевого суду взагалі не перевірені.
Отже, під час апеляційного розгляду не спростовані доводи апелянта про незаконність оскаржуваної постанови, а під час розгляду справи в суді першої інстанції суддя взагалі не перевірив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, тобто з'ясував обставини неповно та не всебічно, що загалом призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення.
Крім того, розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відсутність ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, суд порушив право на захист особи, у відношенні якої складено протокол.
Таким чином, у ході дослідження доказів виникли обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_3 за обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, постанова судді про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а справа - закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу захисника Баженова Д.В. задовольнити.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 травня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Фаріонова