Справа № 293/1339/18
Провадження № 2/293/138/2019
25 червня 2019 року смт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого- судді Бруховського Є.Б.
секретаря судового засідання Давиденко Л.П.
з участю представника позивача ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Черняхові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства «Страхова Компанія «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи,-
ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітніх та неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом та просила відшкодувати шкоду, завдану смертю фізичної особи, а саме 23 548,00 грн. - шкоди завданої ОСОБА_4 , 34 104,00 грн. - шкоди завданої ОСОБА_5 ; 14 616,00 грн. - моральної шкоди завданої їй ОСОБА_1 та її дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; 10 218,00 грн. - шкоди, пов'язаної з витратами на спорудження нагробного пам'ятника та витратами на поховання; 6 400 грн. - судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги. В обґрунтування позову вказала, що внаслідок порушення Правил дорожнього руху гр. ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки «Москвич Комбі», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , її чоловіка, який внаслідок наїзду помер. На момент смерті чоловіка вони мали двох спільних дітей, чоловік працював та забезпечував сім'ю матеріально. Станом на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_6 , який здійснював керування транспортним засобом - автомобілем марки «Москвич-Комбі», д.н.з. НОМЕР_1 , була зареєстрована у Приватному акціонерному товаристві страхова компанія «ТАС» відповідно до діючого поліса обов'язкового страхування АЕ№1070328. У зв'язку з цим відповідно до вимог закону вона через представника за довіреністю звернулася до страхової компанії про відшкодування їй страхових виплат, однак двічі отримала відмову з підстав не надання розрахункового рахунку особисто та за пропущенням строків на звернення з відповідною заявою. Такі дії відповідача вважає незаконними та безпідставними та такими, що суперечать вимогам закону. Також зазначила, що строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, виходячи з часу вчинення ДТП (02.05.2014 року) вона подала вчасно - 12.04.2017 року, в той час як наступна заява від 09.10.2017 року була похідною від попередньої із зазначенням відповідних реквізитів для перерахунку страхового відшкодування. У зв'язку з цим, здійснюючи посилання на чинне законодавство та обгрунтовуючи кожну із зазначених в позові підстав, просила позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи має місце відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що ОСОБА_1 відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки останньою пропущено строк на звернення із відповідною заявою, про що її повідомлено письмово. За таких обставин, виходячи із норм чинного законодавства просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача до АТ «СК'ТАС» за безпідставністю та необґрунтованістю вимог.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову із наступних підстав:
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні встановлені наступні обставини.
02.05.2014 року внаслідок порушення Правил дорожнього руху гр. ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки «Москвич Комбі», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , який від отриманих травм помер (а.с. 21).
ОСОБА_7 на момент смерті мав на утриманні двох дітей - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працював та забезпечував сім'ю матеріально.
Після смерті ОСОБА_7 діти залишились та вихованні та утриманні матері ОСОБА_1 , дружини загиблого (а.с.22,23).
Вироком Черняхівського районного суду Житомирської області від 29.10.2015 року ОСОБА_6 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України і призначено йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 29.12.2015 року вищеозначений вирок в частині покарання залишено в силі, та змінено в частині вирішення цивільного позову, а саме: зменшено розмір матеріальної шкоди до 11033,42 грн., та з урахуванням моральної шкоди ухвалено стягнути з ОСОБА_6 - 111033,42 грн. на користь ОСОБА_1 , позивача по справі (шкоду позивачу не відшкодовано).
Станом на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_6 , який здійснював керування транспортним засобом - автомобілем марки «Москвич-Комбі», д.н.з. НОМЕР_1 , була зареєстрована у Приватному акціонерному товаристві страхова компанія «ТАС» відповідно до діючого поліса обов'язкового страхування АЕ№1070328 (а.с. 34,35).
12.04.2017 року керуючись чинним законодавством, зокрема ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», представник позивача повідомив Акціонерне Товариство «Страхова Компанія «ТАС», відповідача по справі, про страховий випадок (ДТП) та відповідно подав заяву на виплату страхового відшкодування з додатками згідно вимог вищеозначеного закону.
Листом від 25.09.2017 року позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування з підстав, що заява про виплату страхового відшкодування подана представником позивача згідно наданої останнім довіреності від позивача на право представляти її інтереси в усіх державних, приватних, громадських організаціях тощо, та те, що заява про виплату страхового відшкодування подана представником для зарахування коштів на особистий рахунок представника, а оскільки представник позивача потерпілою особою в результаті ДТП та згідно наданої довіреності не являється довіреною особою від потерпілої особи для отримання страхового відшкодування в свою користь.
09.10.2017 року після отримання листа від 25.09.2017 року позивачем особисто у письмовій формі повідомлено відповідача про розрахунковий рахунок із проханням перерахувати страхову виплату на його користь у повному обсязі про що надано відповідно і банківські реквізити позивача.
25.01.2018 року, отримавши заяву позивача від 09.10.2017 року - 20.12.2017 року, відповідач відмовив позивачу у страховій виплаті з підстав про несвоєчасність подання заяви про страхове відшкодування, посилаючись на п.37.1.4 Закону.
Так, відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004р. (далі - Закон №1961-IV).
Відповідно до преамбули Закону України №1961-IV, він регулює відносини у обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно пп. 1.3. ст. 1 Закону України №1961-IV, потерпілі - це юридичні та фізичні особи життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.
Статтею 6 Закону України №1961-IV визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до статті 22 Закону України №1961-IV від 01.07.2004 року у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону України № 1961-IV настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування, потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок страхового випадку життю, здоров'ю, майну третьої особи. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи особа, яка має право на отримання відшкодування, подає, страховику заяву про страхове відшкодування. Згідно з п.27.2. ст.27 цього ж Закону страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами; загальний розмір страхового відшкодування утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Крім того, пунктом 27.3. Закону визначено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим); загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Також, необхідно зазначити, що відповідно до пункту 27.4. Закону страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть.
При цьому, загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
А тому, слід прийти до висновку, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача щкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
Так як, цивільно-правова відповідальність володільців джерела підвищеної небезпеки настає незалежно від наявності вини, а страхування цивільно-правової відповідальності спрямоване саме на страхування відповідальності законних володільців джерела підвищеної небезпеки, то з урахуванням фактичних обставин по справі та приписів статті 22 Закону України N1961-IV, особою відповідальною за відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки є ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "TAC".
В судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини щодо своєчасності звернення позивача із заявою на виплату страхового відшкодування, а саме в межах трирічного строку встановленого законом - 12.04.2017 року (останнім днем подання страхового відшкодування, виходячи із дня настання наслідків ДТП є 02.05.2017 року).
Посилання відповідача щодо пропущення строків звернення із заявою на виплату страхового відшкодування позивачем, суд до уваги не приймає, оскільки виходячи із змісту заяви від 09.10.2017 року, остання є похідною від заяви на виплату страхового, так як містить інформацію про зміну банківських реквізитів для виплати страхового відшкодування.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивач вчасно у встановлені законом строки звернулася із заявою про страхове відшкодування, що не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, а також те, що на момент смерті ОСОБА_7 мав на утриманні двох дітей, працював, а тому розрахунок позивача щодо заподіяної шкоди внаслідок втрати годувальника з розрахунку мінімальної заробітної плати станом на 2014 рік шляхом поділу середньомісячного заробітку померлого на кількість утриманців відповідає вимогам чинного законодавства (а.с.6), є також обґрунтованими та підставними вимоги щодо стягнення відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, та завданої моральної шкоди позивачу та її дітям ( а.с.27-31), тому суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи у повному обсязі.
Крім того, у відповідності ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені нею та документально підтверджені судові витрати на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги у розмірі 6 400 грн. (а.с.1).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13,14, 82, 265,273,352,354 ЦПК України, ст. 1200,1187 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004р., суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного Товариства «Страхова Компанія «ТАС» (код ЄДРПОУ -30929821), адреса: 03062, м. Київ, просп. Перемоги, 65, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , заподіяної шкоди на суму 82 486,00 грн., яка складається з наступного: 23 548,00 грн. - шкоди завданої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 34 104,00 грн. - шкоди завданої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 14 616,00 грн. - моральної шкоди завданої ОСОБА_1 та її дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; 10 218,00 грн. - шкоди, пов'язаної з витратами на спорудження нагробного пам'ятника та витратами на поховання.
Стягнути з Акціонерного Товариства «Страхова Компанія «ТАС» (код ЄДРПОУ -30929821), адреса: 03062, м. Київ, просп. Перемоги, 65, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , судові витрати, пов'язані з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги у сумі 6 400 грн.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Головуючий- суддя: Є.Б. Бруховський
Копія: вірно
Суддя: