Справа № 127/2175/19
Провадження №11-кп/801/572/2019
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
24 червня 2019 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання про умовно-дострокове звільнення за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21.02.2019р., якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,
за участю прокурора ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 ,
23.01.2019 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, яке мотивоване тим, що він відбув 25 років від призначеного покарання, а тому на підставі ст. 81 КК України має право на умовно-дострокове звільнення, та, в разі відсутності правової підстави для звільнення, звернутися суду першої інстанції до Верховного суду, для порушення питання перед Конституційним судом України про відповідність законів та інших нормативно-правових актів Конституції України.
Суд першої інстанції заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали особової справи засудженого прийшов до висновку про відсутність підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_6 , оскільки він засуджений 30.05.2000 р. Київським обласним судом за ч. 3 ст. 206, ч. 1 ст. 101, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 145, пунктами «а», «б», «з», «е» статті 93 КК України (1960 року) з урахуванням ст. 42 КК України (1960 року) до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, з відбуванням покарання в тюрмі суворого режиму.
Чинне кримінальне законодавство України, зокрема, стаття 81 КК України передбачає можливість умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання. Разом з тим, дана правова норма містить посилання на строковий критерій визначення підстав для її застосування, зокрема: умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання (п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України).
Зі змісту частини сьомої статті 151 КВК України випливає, що засудженим до довічного позбавлення волі може бути подано клопотання про його помилування після відбуття ним не менше двадцяти років призначеного покарання. Аналогічна правова конструкція закріплена й у частині другій статті 87 КК України.
Інші підстави для звільнення засудженого відсутні, а посилання заявника на неможливість відмови Держави у виконанні міжнародних зобов'язань з мотивів відсутності у національному праві (законодавстві) відповідних механізмів як на підставу для задоволення його заяви суд оцінює критично і вважає, що суд не є суб'єктом, уповноваженим на виконання позитивного обов'язку держави із задоволення вимог ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу та задовільнити його клопотання про умовно-дострокове звільнення, оскільки ст. 81 КК України не конкретизує вид покарання, в ній не зазначається, що вона не застосовується до довічно ув'язнених. Також не можна рахувати, що довічне ув'язнення не є строковим, так як існує подання про помилування через 20 років відбуття покарання та пом'якшення умов тримання довічно ув'язнених, а обмеження у застосуванні ст. 81 КК України до засуджених до довічного позбавлення волі є запровадженням дискримінаційних підходів, що визначається порушенням Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Засуджений ОСОБА_6 не надсилав заяву про бажання бути присутнім в ході апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_8 , яка підтримала апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_6 та просить про скасування ухвали суду та задоволення клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення, зважаючи на викладені ним мотиви, прокурора, який заперечує проти задоволення апеляційної скарги, оскільки діючим законодавством не передбачено умовно-дострокове звільнення для осіб, що відбувають у виді довічного покарання, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження та доводами апеляційної скарги, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судом в ухвалі належним чином обґрунтовано неможливість умовно-дострокового звільнення ОСОБА_6 , який відбуває довічне позбавлення волі, зважаючи на те, що на законодавчому рівні не визначено умови за яких можуть бути умовно-достроково звільнені особи, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі.
Щодо посилання в апеляційній скарзі на строковість довічного покарання, виходячи з того, що через 20 років виникає право на помилування та змінюються умови утримання в установі виконань покарань, то в даному випадку немає верхньої межі від якої відраховуються зазначені строки у випадках наведених вище, а тому не може бути застосовано за правилами Закону про умовно-дострокове звільнення.
Основними умовами умовно-дострокового звільнення є відбуття певної частини покарання, яка вираховується від верхньої межі призначеного покарання, що неможливо на даний час визначити.
Після приведення національного законодавства до міжнародного, в частині визначення умов за яких можливе умовно-дострокове звільнення осіб, які відбувають покарання у виді довічного покарання волі, у даних осіб виникне право на умовно-дострокове звільнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 537 КПК України
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21.02.2019р. щодо відмови у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Згідно з оригіналом:
Суддя: