про повернення апеляційної скарги
25 червня 2019 року м. Дніпросправа № 160/1085/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді-доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року у справі № 160/1085/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року адміністративний позов задоволений.
Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня2019 року відмовдено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу залишено без руху для надання оригіналу документу про сплату судового збору та відповідного документу про підтвердження повноважень виконуючого обов'язки начальника В. Каліногорської та надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків.
Копію ухвали разом з супровідним листом направлено на адресу апелянта.
На адресу суду від апелянта надійшли: 1). копія наказу Державної фіскальної служби України від 15.04.2019 року № 724-о про покладання виконання обов'язків начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, зокрема, з 17.04.2019 по 26.04.2019 на заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 , у зв'язку із службовою необхідністю; 2). клопотання про відстрочення сплати судового збору
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2019 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено; продовжено процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року на десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
На адресу суду повторно надійшло клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, в обгрунтування якого вказує, що звертався з листом до ДФС України про збільшення суми асигнувань, на який надано відповідь, що необхідна сума коштів на сплату судового збору становить близько 22558774 грн. Згідно з розподілу показників зведених кошторисів на 2019 рік по ГУ ДФС у Дніпропетровській області по загальному фонду за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" передбачено 2534067 грн (лист додається). Згідно виписки по рахунках на 15.04.2019 залишок коштів по КЕКВ 2800 складає 0 грн (копія виписки додається). Також зазначає, що відповідно до листа ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області від 28.05.2019 № 07-34-06/5375 "Про безспірне стягнення " повідомлено про не проведення ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області платежів за платіжними дорученнями боржника, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України (копія листа додається).
Розглянувши доводи наведені заявником клопотання щодо звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
З огляду на правову конструкцію статті 133 КАС України та статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення сплати судового збору є безпосереднім правом, а не обов'язком суду.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
З огляду на наведене відповідач не був позбавлений можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору.
Вказаний висновок здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 27.12.2018 року у справі № 812/1570/17.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.2 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб'єкта владних повноважень, що є неприпустимим.
Крім того, долучений до відповідного клопотання лист Державної казначейської служби України, відповідно до яких, на час виконання рішень судів про стягнення коштів зупинено операції на рахунках боржника (Державної фіскальної служби України) не свідчать про неможливість сплати судового збору, оскільки зазначеними листами визначено зупинення операцій на рахунках боржника крім платежів, визначених пунктом 28 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі Порядок).
Відповідно до п. 28 Порядку орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.
З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.
В свою чергу, відповідно до п. 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
З наведеного вбачається, що жодних перешкод для сплати судового збору Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області зупинення Державною казначейською службою України операцій на відповідних рахунках не створює.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 4. ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року у справі № 160/1085/19 необхідно повернути скаржнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 298, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року у справі № 160/1085/19 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з того ж часу.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко