Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" лютого 2010 р. Справа № 55/254-09
вх. № 8335/5-55
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Скачкова А.Г.
відповідача- не з"явився
розглянувши справу за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю " ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД", м. Київ
до Приватного підприємства "Інтерпро", м. Харків
про стягнення 105814,30 грн.
Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю " ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Інтерпро", м. Харків, 97658,71 грн. заборгованості, 8155,59 грн. пені та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 34660 від 09.07.07 р. не виконав свої зобов”язання щодо оплати товару.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26 жовтня 2009 р.
26 жовтня 2009 р. позивач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв”язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 16 листопада 2009 р.
13 листопада 2009 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає частково та згідно даних відповідача сума основного боргу складає 30066,05 грн., пеня згідно розрахунку- 3137,67 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 листопада 2009 р. було відкладено розгляд справи на 07 грудня 2009 р.
07 грудня 2009 р. сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, у зв"язку з необхідністю надання додаткових документів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 грудня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 21 грудня 2009 р.
17 грудня 2009 р. відповідач надав до суду клопотання, в якому просив суд призначити по справі експертизу для визначення суми основного боргу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 грудня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 26 січня 2010 р. Відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про призначення експертизи.
26 січня 2010 р. відповідач надав клопотання, в якому просив суд призначити судову експертизу, оскільки підприємство відповідача не має спеціаліста, який зробить акт звірки належним чином.
В судовому засіданні 26 січня 2010 р. було оголошено перерву до 01 лютого 2010 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 лютого 2010 р. було відкладено розгляд справи на 22 лютого 2010 р. 19 лютого 2010 р. відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю директора прибути у судове засідання.
Представник позивача у судовому засіданні 22 лютого 2010 року підтримував позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити про те, що провадження у справі № 55/254-09 було порушено 15 жовтня 2009 р., ухвалою господарського суду Харківської області від 07.12.09 р. було задоволено заяву сторін про продовження строку розгляду справи та продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, також за клопотанням відповідача справу було неодноразово відкладено, таким чином справа розглядається чотири місяці та відповідачу було надано достатньо часу для надання йому можливості скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, у зв"язку з чим суд вважає вказане клопотання безпідставним та дійшов висновку про відмову в його задоволенні.
Крім того слід зазначити про те, що відповідач не виконував вимог ухвал суду про відкладення розгляду справи, заявляв клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи, з посиланням на те, що для складання акту звірки розрахунків необхідно долучати судового експерта.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України для роз"яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів, дані про які вимагають спеціальних досліджень.
Таким чином призначення експертизи по даній справі суд вважає недоцільним, оскільки позивачем надано достатньо документів в обгрунтування заявлених вимог, а неспроможність відповідача скласти акт звірки розрахунків не є підставою для призначення по справі судової бухгалтерської експертизи.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне. 09 липня 2007 р. між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю " ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД", м. Київ (далі позивач) та Приватним підприємством "Інтерпро", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 34660, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передати, а відповідач, в свою чергу, прийняти товари медичного та косметичного призначення, визначені та обумовлені цим договором, та сплатити за них грошову суму. Пунктом 3.4 договору передбачені умови оплати, яка здійснюється відповідачем шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При здійсненні відповідачем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого відповідач зобов"язаний здійснити оплату за товар, визначається позивачем у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від моменту вручення товару відповідачу. Пунктами 8.1 та 8.2 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його укладення. Цей договір є чинним до 31 грудня 2008 р. включно. У разі, якщо за два місяці до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про розірвання цього договору, цей договір вважається пролонгованим на строк- один календарний рік на тих же умовах.
Сторони до договору № 34660 уклали протокол узгодження розбіжностей № 1/34660 від 09.07.07 р., яким змінили деякі пункти договору та п. 6.2 виклали в наступній редакції:"За порушення відповідачем строків виконання зобов"язання за цим договором щодо оплати за товар, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня від несплаченого в строк товару за кожний день прострочення."
Позивач у позовній заяві вказує на те, що ним на виконання цього договору було посталено відповідачеві товар на суму 97658, 71 грн. на підставі видаткових накладних за період з 11.02.09 р. по 18.06.09 р.(перелік вказаних накладних зазначений на 12-16 арк. справи), які не були оплачені відповідачем.
Вказані накладні підписані обома сторонами, також в них зазначений контракт № 34660 від 09.07.07.р., що свідчить про те, що поставки здійснювались саме на виконання цього договору.
З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей, які видані на отримання цінностей від СП " ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" ,та які додані позивачем до матеріалів справи.
Як було вищезазначено, оплата товару здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу, при цьому строк, протягом якого відповідач зобов"язаний здійснити оплату за товар, визначається позивачем у видатковій накладній на товар, який поставляється. У вищевказаних накладних зазначений строк оплати товару, проте відповідач не здійснив розрахунок за товар за вищевказаними накладними.
Внаслідок невиконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 97658,71 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позовні вимоги визнавав частково та вказував на те, що згідно даних відповідача сума основного боргу складає 30066,05 грн., проте документи в обгрунтування вказаних заперечень відповідачем суду не надано.
На вимогу суду щодо існування між сторонами тривалих договірних правовідносин позивачем надано до суду письмові пояснення, в яких останній зазначив, що напротязі всього строку дії договору № 34660 від 09.07.07 р. позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 4471700,89 грн., відповідачем в свою чергу повернуто товар на суму 5242,18 грн. та сплачено всього 4368800 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 97658,71 грн., в підтвердження чого позивач надав до суду розгорнутий акт звірки розрахунків, в якому вказано обсяг здійснених позивачем поставок та здійснення відповідачем проплат. (арк.справи№123-164).
Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Суд, розглянувши заперечення відповідача вважає їх необгрунтованими та не підтвердженими належними доказами.
Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач товар отримав, однак документи, що підтверджують здійснення розрахунку за товар, отриманий за вищезазначеними накладними, в матеріалах справи відсутні, що спростовує заперечення відповідача, враховуючи вимоги ст.33 ГПК України, якою встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі -97658,71 грн. правомірна та обгрунтована, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 8155,59 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаними договорами, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом та є вірним, тому підлягає задоволенню.
У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -
Відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Інтерпро", м. Харків(61036, м. Харків, вул. Матросова, 20, код ЄДРПОУ 33481141, р/р № 2600006162434 в АКБ "Правекс-Банк", м. Київ, МФО 321983) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю " ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД", м. Київ(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, р/р № 26003012817821 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21642228) 97658,71 грн. заборгованості, 8155,59 грн. пені, 1058,14 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст Рішення підписано 24 лютого 2010 року.