Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" лютого 2010 р. Справа № 59/101-08
вх. № 4901/4-59
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю "Тудораббей Авіеішн", м. Київ
до Страхового медичного акціонерного товариства "Надія", м. Харків
про стягнення 76900,92 дол. США (372946,39 грн. за курсом НБУ на день подання позову)
Компанія з обмеженою відповідальністю "Тудораббей Авіеішн" (позивач) просить суд стягнути з Страхового медичного акціонерного товариства "Надія" (відповідач) суму у розмірі 76900,92 дол. США (372946,39 грн. за курсом НБУ на день подання позову), яка включає в себе суму неповернутої позики у розмірі 74766,2 дол. США, суму процентів за користування позикою у розмірі 1096,19 дол. США та суму нарахованих процентів за прострочення в розмірі 1038,53 дол. США. Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача умов договору № К01/07 від 01.06.2007р.
Позивач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений ухвалою суду. Отримання відповідачем ухвали суду підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. відповідач про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Судом встановлено, що відповідач не з'являвся в судові засідання 16.11.2009р., 08.12.2009р., 21.12.2009р., про час та місце проведення яких повідомлявся належним чином.
Суд приймає до уваги той факт, що відповідачу відомо про знаходження даної справи в суді, оскільки ним неодноразово подавались зустрічні позовні заяви з порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України, а також необґрунтовані апеляційні та касаційні скарги на ухвали господарського суду Харківської області.
При цьому відповідач не надав відзиву на позов та обґрунтованих заперечень по суті спору.
Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Таким чином, відповідач правами, передбаченими ст. 22 ГПК України не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
01.06.2007р. між Компанією з обмеженою відповідальністю "Тудораббей Авіейшн " (Tudorabbey Aviation Limited) (позивач) та Страховим медичним акціонерним товариством "Надія" (відповідач) був укладений Договір позики № К01/07 (далі -Договір).
Згідно п. 1.1.Договору позивач (Кредитор) надає відповідачу (Позичальнику) позику в сумі 200000 доларів США на строк з 01.06.2007р. до 31.12.2007р. на фінансування діяльності відповідача по інвестуванню коштів в розвиток компанії (фінансування поточної діяльності), а також по інвестуванню в паї, акції, нерухомість та інші активи.
Положенням п. 2.1. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний повернути позику не пізніше 31.12.2007р.
Відповідно до п.1.4 Договору документом, що підтверджує виникнення зобов'язань, сторони визнають виписку з банку позичальника (відповідача) про надходження грошових коштів від кредитора.
Пунктом 1.5 Договору передбачено, що за користування позикою позичальник сплачує 3% річних, що нараховується за простою фіксованою ставкою на фактично видані суми. Відсотки нараховуються від дня зарахування коштів на поточний рахунок позичальника до дня повернення коштів кредитору.
Момент набуття чинності Договору, встановлений пунктом 1.3, яким передбачено, що Договір набуває чинності з моменту реєстрації в Національному банку України.
На виконання цієї умови Договір був належним чином зареєстрований в Національному банку України, про що свідчить Реєстраційне свідоцтво № 36 Управління НБУ в Харківській області (копія якого додається).
Як вказує позивач, на виконання даного договору ним були перераховані кошти : 27.06.2007р. у сумі 59966,2 доларів США, 26.07.2007р. - 7100 доларів США, 22.08.2007р. - 7700 доларів США.
На підтвердження перерахування вказаних сум позивач надав виписки про рух коштів по рахунку свого підприємства (т. 2 а.с. 86-98).
З виписки банку позичальника - ПАТ "Мегабанк" вбачається, що на рахунок відповідача були зараховані наступні суми 27.06.2007р. - 59961,2 доларів США, 26.07.2007р. - 7095 доларів США, 22.08.2007р. - 7695 доларів США (т.3 а.с.11).
Таким чином вбачається, що за перерахування кожної суми банк позичальника утримав по 5 доларів США - всього 15 доларів США.
Суд приймає до уваги те, що відповідно до умов Договору, а саме п. 6.2, комісії банку позичальника сплачує позичальник.
За таких обставин суд вважає доведеним той факт, що на виконання умов Договору на рахунок відповідача позивачем перераховані кошти : 27.06.2007р. у сумі 59966,2 доларів США, 26.07.2007р. - 7100 доларів США, 22.08.2007р. - 7700 доларів США, в загальному розмірі 74766,20 доларів США.
Відповідач своєчасно не повернув отриману позику та не сплатив проценти відповідно до умов договору.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 20/03/2008р. від 20.03.2008р. про повернення коштів та сплату відсотків.
На дану вимогу була отримана відповідь № 67 від 09.04.2008р., в якій Страхове медичне АТ "Надія" зазначило, що отримало позику в сумі 74751 доларів США, та ним вирішується питання щодо владнання проблем, для чого потрібно 10-15 днів.
Однак як зазначає позивач, кошти не перераховані і на теперішній час.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по поверненню грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 74766,2 доларів США.
Крім того позивачем нараховано 3% річних за користування позикою за період з дня перерахування коштів на рахунок відповідача по 31.12.2007р., а також нараховані 3% річних за період з 31.12.2007р. за 169 днів прострочення платежу.
Суд зазначає, що проведені позивачем розрахунки, відповідно до яких нараховані проценти за користування позикою у сумі 1096,19 доларів США, та 3% річних у сумі 1038,53 доларів США за прострочення оплати позики, відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами.
Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, а саме витрати по сплаті держмита в сумі 3735,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44-49, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Страхового медичного акціонерного товариства "Надія" (61050 м. Харків, пр-т Московський, буд. 64-а, кв. 138, код 14060678, п/р № 2650684019 у ПАТ "Мегабанк", м. Харків, МФО 351629, Swift : DBBK UA 2K, Банк-кореспондент: Citibank N.A. New York, рахунок № 36153324, Swift CITI US 33) на користь Компанії з обмеженою відповідальністю "Тудораббей Авіейшн" (Tudorabbey Aviation Limited) (Лоуфорд Хауз, 4-й поверх, площа Алберт, Лондон, Великобританія, № 3 1RL IBAN CZ 1224 0000 0000 1448 0000 1, Банківський рахунок: 1448900001/2400, Бенефіціар: Tudorabbey Aviation Limited, Банк: eBanka, a.s., Swift : EBNKCZPP) 76900,92 доларів США, витрати по сплаті держмита в сумі 3735,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 16.02.2010р.