Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" лютого 2010 р. Справа № 37/322-09
вх. № 10152/5-37
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя Доленчук Д. О.
суддя Аюпова Р.М.
суддя Погорелова О.В.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
за участю представників сторін:
позивача - Ткаченко В.В. за довіреністю № б/н від 05.06.2009 р.
відповідача - Капинос Н.В. за довіреністю № 01/07-09 від 01.07.2009 р.
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Атоменергокомплект", м. Київ
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське", с. Гроза
про стягнення за форвардним контрактом № 11 від 03.03.2003 р.
Відкрите акціонерне товариство "Атоменергокомплект" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське" (відповідач) про стягнення з відповідача за форвардним контрактом № 11 від 03.03.2003 р. на користь позивача пшениці 4-го класу в кількості 160,052 тонн, пшениці 3-го класу в кількості 150,053 тонн, пшениці 5-го,6-го класу в кількості 100,080 тонн, ячменя фуражного в кількості 160,052 тонн, кукурудзи фуражної в кількості 118,100 тонн, жита групи А в кількості 150,600 тонн, соняшнику в кількості 79,100 тонн, цукру в кількості 50,00 тонн.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 18.01.2010 р. за вх. № 725, надав відзив на позовну заяву, який господарським судом залучено до матеріалів справи. У наданому відзиві відповідач виклав клопотання про призначення по справі комплексної експертизи та вказував про те, що вимоги позивача є такими, які неможливо виконати, тому що додаткові угоди від 08.12.03р. та від 24.12.04р. до форвардного контракту №11 від 03.03.2003р., які є невід'ємною його частиною, укладені з порушенням господарської компетенції та діючого законодавства та не відповідають дійсним зобов'язанням. Неможливість виконання, на думку відповідача, пов'язана з тим, що додаткові угоди від 08.12.03р. та від 24.12.04 р., якими двічі подовжувались строки виконання відповідачем своїх обов'язків за форвардним контрактом №11 від 03.03.2003 року, укладались під час дії форс-мажорних обставин щодо відповідача, а тому не могли мати на меті створення тих правових наслідків, про які в них йдеться. Відповідач вважає, що у сторін не було розумних підстав для подовження строку дії форвардного контракту на послідуючі періоди. При укладанні додаткових угод від 08.12.2003р. та від 24.12.2004р., на думку відповідача, Сторони не могли мати наміру створити правові наслідки, які передбачені форвардним контрактом, виходячи з самої суті форвардного контракту, визначеної законодавством, а саме: Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” та Постановою КМУ №632 від 19.04.1999р. “Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів”. Як вказує відповідач, сторони додатковими угодами від 08.12.03р. та від 24.12.04р. двічі подовжували строк дії форвардного контракту №11 до 31.12.2004р. потім до 31.12.06р. та змінювали базовий актив (зернові, зернобобові, масляничні культури врожаю 2003року на зернові, зернобобові, масляничні культури врожаю 2004, 2005 років), але при цьому не вносили зміни в частині ціни на продукцію та її кількості. При цьому, той базовий актив, який був визначений сторонами 03.03.2003р. при підписанні форвардного контракту №11 фактично не існував в 2004-2006 роках, що робило зобов'язання такими, що не можуть бути виконаними. Тобто, як стверджує відповідач, якщо додаткові угоди від 08.12.2003р. та від 24.12.2004р. існують в природі, то згідно ст. 234 ЦК України угода по їх укладанню є фіктивною т.я. їх укладання не свідчило про реальні наміри сторін поставити продукцію та їх умови значно погіршують стан продавця (ТОВ “Грозянське”), заздалегідь ставлять під загрозу результати його господарської діяльності, тобто отримання прибутку та протирічать самій природі підприємницької діяльності, визначеній Законом та Статутом підприємства.
Ухвалою Заступника голови господарського суду Харківської області від 12.02.2010 року було змінено склад колегії суддів по справі та призначено для розгляду справи № 37/322-09 колегію суддів у складі: головуючий суддя Доленчук Д.О., суддя Аюпова Р.М. та Погорелова О.В.
Позивач, через канцелярію господарського суду 11.02.2010 року за вх. № 2690, надав заперечення на відзив, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 04.02.2010 р. за вх. № 2136, надав клопотання про зупинення провадження у справі, яке господарським судом залучено до матеріалів справи. Також, відповідач, через канцелярію господарського суду 12.02.2010 р. за вх. № 2759, надав клопотання про зупинення провадження у справі, яке господарським судом залучається до матеріалів справи. Господарський суд вважає за необхідне розглянути їх спільно, оскільки вони є тотожними, а саме згідно них позивач просить суд зупинити провадження у справі № 37/322-09 до вирішення справи № 60/11-10.
Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення у зв'язку з наступним.
Відповідно до приписів ч.1 ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. В даному випадку, відповідачем не доведено, чим саме розгляд іншої справи на яку він посилається, перешкоджає розгляду та дослідженню матеріалів даної справи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
03 березня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грозянське" та Відкритим акціонерним товариством "Атоменергокомплект" було укладено форвардний контракт №11, згідно якого Продавець - ТОВ "Грозянське" був зобов'язаний передати у власність Покупцю - ВАТ "Атоменергокомплект" у строк з 30.08.2003р. по 31.12.2003р. зернові, зернобобові та масляничні культури врожаю 2003р. Згідно додаткових угод від 08.12.2003р. та від 24.12.2004р. до форвардного контракту №11 ТОВ „Грозянське” та ВАТ „Атоменергокомплект” подовжували строки поставки товару, та остаточний строк визначили додатковою угодою від 24.12.2004р., а саме: Продавець - ТОВ "Грозянське" зобов'язаний передати у власність, а Покупець - ВАТ "Атоменергокомплект" зобов'язаний прийняти зернові, зернобобові та масляничні культури врожаю 2004 та 2005 років в строк з 30.08.2003р. по 31.12.2006р. включно.
Відповідно до п.4.1 форвардного контракту поставка товару здійснюється за базисною умовою поставки, вказаною у відповідній специфікації. Згідно п.2.3 контракту загальна сума контракту визначається на підставі відповідних специфікацій та складає 800 000,00грн.
На підставі специфікації (додаток №1 до контракту №11 від 03.03.03р.) сторони визначили який товар, його кількість та вартість ТОВ „Грозянське” поставлятиме ВАТ "Атоменергокомплект". З урахуванням умов форвардного контракту №11 від 03.03.2003р., додаткових угод до нього та специфікації, ТОВ „Грозянське” зобов'язано було передати у власність ВАТ „Атоменергокомплект” в строк з 30.08.2003р. по 31.12.2006р. товар на загальну суму 800 000,00грн., а саме: пшеницю 4-й клас в кількості 160,052 тонн на суму 120 039,00грн.; пшеницю 3-й клас в кількості 150,053 тонн на суму 117041,00грн.; пшеницю 5-й,6-й клас в кількості 100,080 тонн на суму 66052,80грн.; ячмінь фуражний в кількості 150,052 тонн на суму 90 060,00грн.; кукурудзу фуражну в кількості 118,10 тонн на суму 92118,00грн.; жито група А в кількості 150,60 тонн на суму 69277,20грн.; соняшник в кількості 79,100 тонн на суму 104412,0грн.; цукор в кількості 50,0 тонн на суму 141 000,00грн.
Пунктом 3.2 форвардного контракту передбачено, що Покупець зобов'язаний здійснити 100% передплату за товар, вказаний у відповідній специфікації на протязі 30-ти днів з моменту підписання договору.
На виконання умов п.3.2 контракту №11 ВАТ „Атоменергокомплект” здійснило передплату за товар вказаний у специфікації на загальну суму 800 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 26.03.2003р.
Тлумачення поняття форвардного контракту міститься в Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств” та в Постанови КМУ №632 від 19.04.1999р. “Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів”.
Відповідно до п.п.1.5.1. п.1.5 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” форвардний контракт - це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.
Відповідно до Постанови КМУ №632 від 19.04.1999р. “Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів” Форвардний контракт - це двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту.
Умови форвардного контракту визначаються за згодою сторін. Форвардний контракт повинен мати такі реквізити:
-назва контракту;
-сторони контракту;
-базовий актив контракту та його характеристики (емітент, вид цінного паперу, його номінальна вартість, термін обігу, інші відомості для цінних паперів; вид валюти - для коштів; асортимент - для інших товарів);
-кількість базового активу;
-вартість контракту;
-ціна виконання;
-термін виконання;
-порядок оплати придбаного (проданого) базового активу;
-відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, встановлених цим контрактом;
-порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення та виконання контракту;
-адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) та паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту.
Як вбачається з форвардного контракту №11 від 03.03.2003р., укладеного між позивачем та відповідачем, - він містить всі необхідні реквізити, що визначені законодавством України. Тим більше, жодних обмежень стосовно неможливості подовження строків поставки продукції та зміни базового активу без зміни ціни та кількості продукції ані Постанова КМУ №632, ані Закон України “Про оподаткуванння прибутку підприємств” не містять.
Щодо твердження відповідача про фіктивність додаткових угод від 08.12.03р. та від 24.12.04р., то в даному випадку суд не вбачає таких ознак, оскільки відповідно до їх змісту, підставою для подовжування строку дії форвардного контракту №11 до 31.12.2004р. та до 31.12.06р., та зміни базового активу стала саме ситуація, що склалася на ринку зернових, зернобобових та масляничних культур врожаю 2003 року.
Як передбачено статтею 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, що зумовлювалися цим правочином. Тобто, в розумінні цієї норми, у фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. При цьому, ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо хоча б одна сторона намагалася досягти правового результату, то такий правочин не вважається фіктивним. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення ВАТ “Атоменергокомплект” до суду з цим позовом стало те, що останнім були повністю виконані зобов'язання за форвардним контрактом №11 (сплачені грошові кошти у сумі 800 000,грн.), у той час, як відповідач по сьогоднішній день не виконав свої зобов'язання та умисно намагається уникнути від їх виконання.
Відповідач також посилається на ст.9 форвардного контракту №11 від 03.03.03р., яким сторони обумовили можливість його розірвання в односторонньому порядку у разі настання форс-мажорних обставин. При цьому, відповідач посилається на Протокол №10 від 31.03.03р. Комісії з питань техногенно-єкологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Шевченківській районній адміністрації, Висновок Торгово-промислової палати України №10027\05-4 від 05.08.03р. та №6147\05- від 27.12.04г., яким підтверджується загибель врожаю ТОВ “Грозянське” у вказаних роках через дію погодних умов, як на доказ існування форс-мажорних обставин щодо нього. Відповідач вважає, що за таких умов, ще до закінчення строку дії форвардного контракту було зрозуміло, що зобов'язання за ним не можуть бути виконані і позивач мав заявити вимогу про розірвання контракту та повернення виконаного за ним, оскільки позивач був повідомлений про такі форс-мажорні обставини.
Проте, такі твердження відповідача не відповідають матеріалам справи і вимогам діючого законодавства, а свідчать лише про намагання відповідача уникнути обов'язку виконання зобов'язань за форвардним контрактом №11 від 03.03.03р. шляхом довільного трактування умов контракту і діючого законодавства.
Такі доводи відповідача не можуть бути прийнятими до уваги з огляду на таке.
Статтею 526 ЦКУ встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Згідно ст. 598 ЦКУ, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.607 ЦКУ зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку не відповідає жодна зі сторін.
Згідно ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору можливе лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як справедливо зазначає позивач, посилання відповідача на вищенаведені протокол та Висновки, як на підтвердження існування форс-мажорних обставин є доказом неможливості виконання зобов'язань за форвардним контрактом лише у 2003-2004 роках, а не неможливості виконання взагалі. Відповідач не надав до суду доказів повідомлення позивача про таку неможливість, він лише стверджує, що позивачу було відомо про форс-мажорні обставини щодо відповідача.
Відповідач, посилаючись на ст. 9 форвардного контракту №11 від 03.03.03р., яким сторони обумовили можливість його розірвання в односторонньому порядку у разі настання форс-мажорних обставин, ніби-то не помічає пп. 9.3 ст.9 контракту, яким встановлено, що у разі, якщо форс-мажорні обставини продовжують діяти більше одного календарного місяця, або стає зрозумілим, що вони будуть діяти більше цього строку, можливе одностороннє розірвання цього контракту з обов'язковим попереднім поверненням іншій стороні отриманого від неї. Тобто, за умовами контракту сторони передбачили саме можливість , а не обов'язок сторін розірвати контракт у односторонньому порядку у разі настанні форс-мажорних обставин. Жодна зі сторін не заявляла про намір розірвати контракт. Натомість, сторони, як вказано у преамбулі до додаткових угод від 08.12.03р. та від 24.12.04р., в зв'язку з ситуацією, що склалась на ринку зернових, зернобобових та масляничних культур, подовжили строки виконання зобов'язань відповідача перед позивачем до 31 грудня 2006 року включно. Позивач, дотримуючись своїх зобов'язань за контрактом, здійснив попередню оплату за товар та погодився на подовження строків виконання відповідачем своїх зобов'язань. За таких обставин, твердження Відповідача, що саме Позивач має доводити доцільність для відповідача укладення додаткових угод від 08.12.03р. та від 24.12.04р. до форвардного контракту №11 від 03.03.03р. є безпідставним.
Відповідачем також проігноровано той факт, що відповідно до ч.2 ст. 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.
Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Оскільки, товар визначений в специфікації до форвардного контракту №11 (пшениця 4-й клас; пшениця 3-й клас; пшениця 5-й,6-й клас; ячмінь фуражний; кукурудза фуражна; жито група А; соняшник; цукор) в розумінні ч.2 ст. 184 ЦК України визначений родовими ознаками, то в даному випадку товар, який підлягає передачі від відповідача на користь позивача є замінним, а отже дія форс-мажорних обставин у 2003-2004 роках не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу товар, визначений в специфікації до форвардного контракту. У даному випадку, саме відповідач мав би повернути позивачу попередню оплату та після цього ставити питання про розірвання договору, якщо б він розумів свою повну неможливість виконати протягом 2005-2009 років зобов'язання за контрактом та мав докази щодо цього. Тому твердження відповідача, що базовий актив, який був обумовлений сторонами 03.03.03р. при укладенні форвардного контракту №11 фактично не існував у 2004-2006 роках, що робить зобов'язання таким, що не може бути виконане, є безпідставними.
Не можуть бути прийнятими до уваги суду і посилання відповідача на п.1.25 ст. 1, та пп.12.3.5. п.12.3. ст.12. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем не є безнадійною в розумінні наведених норм, оскільки відповідач не довів свою повну неможливість виконати зобов'язання за контрактом протягом усього строку його дії. А застосування положень пп.12.3.5. ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до взаємовідносин позивача та відповідача взагалі є неможливим, оскільки ця норма, в розумінні наведеного Закону, стосується лише банків та небанківських фінансових установ, які здійснюють кредитування.
Щодо економічної недоцільності укладання для відповідача додаткових угод до форвардного контракту, суд зазначає, що оскільки відповідач є суб'єктом господарювання (підприємцем), а в розумінні ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями), то перекладання відповідальності в даному випадку на позивача є з боку відповідача неприпустимим. Тим більше, відповідачем жодним чином, що передбачений діючим законодавством України не доведено, в чому саме для нього укладення форвардного контракту та додаткових угод до нього є економічно недоцільним, з урахуванням того, що, як свідчать матеріали справи, ним була отримана в забезпечення виконання зобов'язань за контрактом вся сума грошових коштів (800 000,00грн.). До того ж, визначення економічної доцільності або недоцільності укладання суб'єктами господарювання цивільно-правових угод відповідно до законодавство України не звільняє їх від обов'язку виконувати свої зобов'язання за такими угодами. Тому, безпідставним є також і посилання відповідача на ст.207 Господарського кодексу України, оскільки ним не доведено, чим саме укладання додаткових угод до форвардного контракту порушує його права.
Вирішення питань, які поставлені для експерта відповідачем, в розумінні ст.41 та 42 ГПК України жодним чином не впливатимуть на цей спір, оскільки доцільність або недоцільність для відповідача укладання додаткових угод ніяк не змінять того факту, що ТОВ “Грозянське” зобов'язано передати ВАТ “Атоменергокомплект” товар, за який ТОВ “Грозянське” отримало гроші, та відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про призначення бухгалтерської (економічної) експертизи. Як передбачено, статтею 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Однак, відповідач жодним чином не обґрунтовує те, для чого необхідні для вирішення цієї справи спеціальні знання експерта-техніка та експерта-почеркознавця, а взагалі вказує на те, що в нього немає додаткових угод від 08.12.2003р. та від 24.12.2004р. Проте, відсутність в бухгалтерії відповідача додаткових угод до контракту №11, свідчить лише про наявність певних недоліків у веденні господарських справ та документообігу на підприємстві відповідача.
За таких підстав суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про призначення про призначення по справі комплексної експертизи
В розумінні положень ст. 207 ЦК України форвардний контракт №13 від 03.03.2003р. та додаткові угоди від 08.12.2003р. та від 24.12.2004р. відповідають всім вимогам письмового правочину.
Відповідно до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також: інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч.1 ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства...
Відповідно до ч.2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товар.
За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов форвардного контракту від 03.03.2003р. № 11 та діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги такими що підлягають задоволенню в частині стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське" за форвардним контрактом №11 від 03.03.2003р. пшениці 4-го класу в кількості 160,052 тонн; пшеницю 3-го класу в кількості 150,053 тонн; пшеницю 5-го,6-го класу в кількості 100,080 тонн; ячменя фуражного в кількості 150,100 тонн; кукурудзи фуражну в кількості 118,100 тонн; жито групи А в кількості 150,600 тонн; соняшника в кількості 79,100 тонн; цукру в кількості 50,000 тонн.
В частині позовних вимог про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське" за форвардним контрактом №11 від 03.03.2003р. ячменя фуражного в кількості 9,952 тонн господарський суд вважає за необхідне відмовити, оскільки ці вимоги не підтверджуються матеріалами справи у зв'язку з чим вони є не обґрунтованими.
За таких обставин господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 7940,27 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 234,33 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 526, 693 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
В задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.
В задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі комплексної експертизи відмовити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське" (63600, Харківська обл., Шевченківський р-н., с. Гроза, код ЄДРПОУ 30755444, р/р 260016817741 в ХФ ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", МФО 351618) за форвардним контрактом №11 від 03.03.2003р. на користь Відкритого акціонерного товариства "Атоменергокомплект" (02099, м. Київ, вул. Санаторна, 9-а, код ЄДРПОУ 19122591, п/р № 26000001466001 в Київській філії АТ “Укрінбанк”, МФО 300250) пшеницю 4-го класу в кількості 160,052 тонн; пшеницю 3-го класу в кількості 150,053 тонн; пшеницю 5-го,6-го класу в кількості 100,080 тонн; ячмінь фуражний в кількості 150,100 тонн; кукурудзу фуражну в кількості 118,100 тонн; жито групи А в кількості 150,600 тонн; соняшник в кількості 79,100 тонн; цукор в кількості 50,000 тонн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське" (63600, Харківська обл., Шевченківський р-н., с. Гроза, код ЄДРПОУ 30755444, р/р 260016817741 в ХФ ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", МФО 351618) на користь Відкритого акціонерного товариства "Атоменергокомплект" (02099, м. Київ, вул. Санаторна, 9-а, код ЄДРПОУ 19122591, п/р № 26000001466001 в Київській філії АТ “Укрінбанк”, МФО 300250) 7940,27 грн. державного мита та 234,33 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя Доленчук Д. О.
суддя Аюпова Р.М.
суддя Погорелова О.В.
Рішення підписано 13.02.2010 р.