Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" лютого 2010 р. Справа № 37/290-09
вх. № 9066/5-37
Суддя господарського суду Доленчук Д. О.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Дамріна К.А. за довіреністю № 02311 від 23.11.2009 р.
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Петра-2008", м. Харків
до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Рідний край", смт. Борова
про стягнення 130204,48 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Петра-2008" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Рідний край" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати в розмірі 125680,00 грн. та пені у розмірі 4524,48 грн.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1302,05 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В обґрунтування позову позивач вказує на те, що відповідач не поставив та не передав у власність позивача пшеницю в строк до 01.09.2009 р. згідно з умовами договору № 0104/9 від 01.04.2009 р., а також не повернув позивачеві суму попередньої оплати у розмірі 125680,00 грн.
Відповідач надав відзив в якому вказував, що позивачем в односторонньому порядку було змінено та порушено умови договору № 0104/9 від 01.04.2009 р., а саме здійснено попередню оплату ще не поставленого товару та вважає, що умовами зазначеного договору не передбачено повернення позивачеві попередньої оплати.
Позивач, через канцелярію суду 01.02.2010 р. за вх. № 1757 надав заяву про зміну назви відповідача з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Агрофірма" "Рідний край" на Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Рідний край", яка судом була задоволена та залучена до матеріалів справи
Позивач, через канцелярію суду 01.02.2010 р. за вх. № 1756, надав заперечення на відзив на позовну заяву, які судом залучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні призначеному на 03.02.2010 року було оголошено перерву до 11.02.2010 року о 17:30 год.
Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
01.04.2009 року між сторонами був укладений договір № 0104/9 (надалі - договір), відповідно до умов якого відповідач (продавець) зобов'язався поставити та передати у власність позивача (покупець) пшеницю (далі - товар) на суму 127680,00 грн. в строк до 01.09.2009 р., а позивач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів на протязі трьох банківських днів з дати поставки товару.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату за товар у розмірі 127680,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 01.04.2009 р. - 47680,00 грн., від 15.04.2009 р. на суму 40000,00 грн. та від 30.04.2009 р. - 40000,00 грн.
Відповідач прийняв попередню оплату за товар у розмірі 127680,00 грн., що підтверджується підписом відповідача та відбитком його печатки на рахунку № 3 від 01.04.2009 р., податковій накладній № 5 від 09.04.2009 р., але не поставив та не передав у власність позивача товар в строк до 01.09.2009 р. Станом на дату подачі позову до суду, відповідач повернув позивачеві лише 2000,00 грн. згідно виписки із банку від 07.09.2009 р.
Таким чином, станом на дату подачі позову до суду, відповідач не повернув позивачеві попередню оплату у розмірі 125680,00 грн.
Щодо твердження відповідача про те, що позивачем в односторонньому порядку було змінено та порушено умови договору № 0104/9 від 01.04.2009 р., а саме здійснено попередню оплату ще не поставленого товару та те, що умовами зазначеного договору не передбачено повернення позивачеві попередньої оплати. В даному випадку, саме відповідач мав би повернути позивачу попередню оплату та після цього ставити питання про розірвання договору, якщо б він розумів свою повну неможливість виконати умови договору з поставки товару. Однак, відповідач прийняв від позивача попередню оплату за товар у розмірі 127680,00 грн., що підтверджується підписом відповідача та відбитком його печатки на рахунку № 3 від 01.04.2009 р., податковій накладній № 5 від 09.04.2009 р., але не поставив та не передав у власність позивача товар в строк до 01.09.2009 р. Отже, зазначені твердження відповідача, є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням ст. 526 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення 125680,00 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 4524,48 грн. пені.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.5.2. договору за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, передбачених розділом 5 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожен день прострочки непоставленого в строк товару, не здійсненної оплати.
Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши нарахування позивачем пені, суд прийшов до висновку, що даний розрахунок є вірним та обґрунтованим, з урахуванням чого позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4524,48 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству.
Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 1302,05 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 216, 217, 230 Господарського кодексу України, статтями 509, 525, 526, 530, 549, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Рідний край" (63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Колгоспна, 54, код ЄДРПОУ 31936143, р/р 26009131127 в "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петра-2008" (61144, м. Харків, вул. К.Уборевіча, 20, кв. 22, код ЄДРПОУ 35698585, п/р 26009125580980 в філії Слобожанського РУ ВАТ "Фінанси і кредит", МФО 350697) суму боргу у розмірі 125680,00 грн., пеню у розмірі 4524,48 грн., державне мито у розмірі 1302,05 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Доленчук Д. О.
Рішення підписано 13.02.2010 р.