Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" лютого 2010 р. Справа № 54/267-09
вх. № 9083/1-54
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Білоус О.П., дов. від 10.11.2009 року
відповідача - Яровіков Р.О.,дов. від 20.11.2009 року; Перцевий В.М., директор;
розглянувши справу за позовом ЗАТ "Єврофінанс", м. Київ
до ПП "Пласт", м. Харків
про стягнення 107100,43 грн.
та зустрічним позовом Приватного підприємства фірми "Пласт"
до ЗАТ "Єврофінанс"
про зобов'язання вчинити певні дії
Розглядається позовна заява ЗАТ "Єврофінанс" до ПП "Пласт", в який позивач, після уточнення позовних вимог прийнятих ухвалою господарського суду Харківської області від 25.01.2010 року, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу № LА08000011, укладеним між сторонами 17.01.2008 року та за договором фінансового лізингу № LА07000489, укладеним між сторонами 14.12.2007 року у сумі 143569,53 грн., в тому числі заборгованість за договором фінансового лізингу № LА08000011 від 17.01.2008 року у сумі 54240,20 грн., з яких: 12211,18 грн. - лізингові платежі, в часині відшкодування вартості предмета лізингу, 16768,14 грн. - лізингові платежі в частині комісії, 2231,81 грн. - сума зростання боргу з урахуванням індексу інфляції, 766,61 грн. - 3% річних, 2986,05 грн. - пеня, 17542,60 грн. - санкція за збитки, завдані достроковим розірванням договору, 1733,81 грн. - відшкодування витрат на оплату технічного обслуговування; заборгованість за договором фінансового лізингу № LА07000489 від 14.12.2007 року у сумі 89329,23 грн., з яких: 27657,23 грн. - лізингові платежі, в частині відшкодування вартості предмета лізингу, 27676,11 грн. - лізингові платежі в частині комісії, 3501,93 грн. - сума зростання боргу з урахуванням індексу інфляції, 1496,56 грн. - 3% річних, 4513,67 грн. - пеня, 24483,73 грн. - санкція за збитки, завдані достроковим розірванням договору. Судові витрати просить суд покласти на відповідача за первісним позовом.
Також, розглядається зустрічний позов Приватного підприємства "Пласт" до ЗАТ "Єврофінанс" про зобов'язання ЗАТ "Єврофінанс" поновити право на відносини за договором фінансового лізингу № LА08000011 від 17.01.2008 року та за договором фінансового лізингу № LА08000489 від 14.12.2007 року шляхом або повернення відповідачем за зустрічним позовом з відповідним перерахунком на теперішній час шляхом проведення технічної та економічної експертизи предмету лізингу: за договором 1 - автомобіля DAIHATSU Тегіоs 1.5 АТ, 1495 куб.см, реєстраційний номер АА5964ЕХ, номер кузова JDAJ210G001027021; за договором 2 - автомобіля Renault premium, 11116 куб.см, реєстраційний номер АА5966ЕХ, номер кузова VF622АVА000100743 у володіння та користування позивача по зустрічному позову, який в свою чергу, прийме предмет лізингу та буде використовувати його, своєчасно сплачувати лізингові платежі, відповідно до умов вищевказаних договорів; або повернення відповідачем за зустрічним позовом з відповідним перерахунком на теперішній час шляхом проведення технічної та економічної експертизи предмету лізингу лише за договором 2 - автомобіля Renault premium, 11116 куб.см, реєстраційний номер АА5966ЕХ, номер кузова VF622АVА000100743. Судові витрати за зустрічним позовом просить суд покласти на відповідача за зустрічним позовом.
Представником позивача по зустрічному позову (відповідач по первісному) 21.12.2009 р. до канцелярії господарського суду за вх. 31969, надано клопотання про призначення по справі № 54/267-09 технічної та фінансово-економічної судової експертизи, для чого просить суд зупинити провадження у справі.
Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Таким чином, суд, дослідивши клопотання позивача по зустрічному позову щодо призначення по справі № 54/267-09 технічної та фінансово-економічної судової експертизи, визнав його необґрунтованим і відхиляє.
У судовому засіданні 02.02.2010 року було оголошено перерву до 15.02.2010 року до 09-45 з метою виготовлення повного тексту судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
17.01.2008 р. між ЗАТ "Єврофінанс" (позивач за первісним позовом) та ПП "Пласт" (відповідач за первісним позовом) було укладено договір фінансового лізингу № LА08000011 (далі - Договір №1), відповідно умов якого позивач за первісним позовом зобов'язався після підписання Договору №1 придбати і передати у володіння та користування відповідачу за первісним позовом предмет лізингу, а відповідач за первісним позовом зобов'язався прийняти предмет лізингу та використовувати його у відповідності до умов Договору№1, а також сплачувати лізингові платежі.
На підтвердження виконання сторонами умов договору щодо передачі майна між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом було складено та підписано акт приймання - передачі предмета лізингу від 01.02.08р., згідно до якого відповідач за первісним позовом прийняв в лізинг від позивача транспортний засіб: DAIHATSU Terios 1.5 АТ реєстраційний номер АА 5964ЕХ, тип кузову універсал, колір червоний (арк. спр. 31).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за первісним позовом на підставі акту приймання - передачі предмета лізингу було отримано предмет лізингу, зауважень до якості предмету лізингу не було. Таким чином, вказаний документ свідчать про те, що відповідач отримав товар належної якості.
Відповідно до п. 2.1 договору - всі додатки до цього договору є його невід'ємними частинами.
У Додатку № 4 до Договору фінансового лізингу Сторони погодили розмір щомісячних лізингових платежів.
Вартість предмета лізингу на момент передачі у лізинг становила 141401,02 грн.
Відповідно до п. 3.4 Договору Відповідач зобов'язаний сплатити перший лізинговий платіж у сумі 5572,45 доларів США. Перший лізинговий платіж у сумі 28308,05 грн. відповідачем за первісним позовом сплачений 22 січня 2008 року.
Відповідно до Додатку № 4 до Договору сторони погодили щомісячні лізингові платежі у розмірі 876,16 доларів США, в т.ч. відшкодування вартості предмета лізингу у сумі 371,50 доларів США, комісія у сумі 482,47 доларів США, ПДВ у сумі 22,19 доларів США.
Розмір щомісячних лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу, був розрахованих за поточним курсом продажу відповідної валюти ВАТ КБ “Надра” на дату виставлення рахунку, в зв'язку з чим за період з 29.02.2008 року по 30.04.2009 року відповідач за первісним позовом повинен був сплатити позивачу лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу в сумі 63283,66 грн., з яких 28308,05 грн. - сума першого лізингового платежу, 34945,61 грн. - щомісячні лізингові платежі.
За період з 29.02.2008 року по 30.04.2009 року відповідач за первісним позовом повинен сплатив лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу на суму 51072,48 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи.
Таким чином, у відповідача станом на момент звернення позивача за первісним позовом повинен з позовною заявою до суду утворилась заборгованість за лізинговими платежами в частині відшкодування вартості предмета лізингу, яка становить 12211,18 грн.
За період з 29.02.2008 року по 30.04.2009 відповідач за первісним позовом повинен у відповідності до вимог договору та діючого законодавства повинен був сплатити позивачу комісію (разом з ПДВ) у сумі 46689,33 грн. (розрахунок комісії, розрахований за поточним курсом продажу відповідної валюти ВАТ КБ “Надра" на дату виставлення рахунку, та розрахунок суми комісії, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість наведені у позовній заяві).
Однак відповідачем за первісним позовом вимоги договору в частині сплати комісії були виконані не в повному обсязі. За період з 29.02.2008 року по 30.04.2009 року відповідач сплатив лізингових платежів в частині комісії на суму 29921,19 грн. В зв'язку з чим, сума заборгованості відповідача перед позивачем за лізинговими платежами в частині комісії склала 16768,14 грн.
03 квітня 2009 року, на вимогу позивача за первісним позовом, між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт повернення предмету лізингу, згідно до якого відповідач за первісним позовом добровільно повернув, а позивача за первісним позовом прийняв транспортний засіб: DAIHATSU Terios 1.5 АТ реєстраційний номер АА 5964ЕХ, тип кузову універсал, колір червоний (арк. спр. 47).
У пункті 4 акт повернення предмету лізингу від 03.04.2009 року, сторонами визнано, що лізинг транспортного засобу з моменту підписання даного акту повернення припиняється.
Як вказує позивач за первісним позовом у позовній заяві, відповідач за первісним позовом не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного внесення лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу за договором № 1, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 12211,18 грн., в частині комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 16768,14 грн., що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.
14.12.2007 р. між ЗАТ "Єврофінанс" (позивач за первісним позовом) та ПП "Пласт" (відповідач за первісним позовом) було укладено договір фінансового лізингу № LА07000489 (далі - Договір №2), відповідно умов якого позивач за первісним позовом зобов'язався після підписання Договору № 1 придбати і передати у володіння та користування відповідачу за первісним позовом предмет лізингу, а відповідач за первісним позовом зобов'язався прийняти предмет лізингу та використовувати його у відповідності до умов Договору № 2, а також сплачувати лізингові платежі.
На підтвердження виконання сторонами умов договору щодо передачі майна між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом було складено та підписано акт приймання - передачі предмета лізингу від 01.02.08р., згідно до якого відповідач за первісним позовом прийняв в лізинг від позивача транспортний засіб: DAIHATSU Terios 11116 куб см, реєстраційний номер АА 5966ЕХ, тип кузову вантажний фургон, колір жовтий (арк. спр. 65).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за первісним позовом на підставі акту приймання - передачі предмета лізингу було отримано предмет лізингу, зауважень до якості предмету лізингу не було. Таким чином, вказаний документ свідчать про те, що відповідач отримав товар належної якості.
Відповідно до п. 2.1 договору - всі додатки до цього договору є його невід'ємними частинами.
У Додатку № 4 до Договору фінансового лізингу Сторони погодили розмір щомісячних лізингових платежів.
Вартість предмета лізингу на момент передачі у лізинг становила 259351,02 грн.
Відповідно до п. 3.4 Договору Відповідач зобов'язаний сплатити перший лізинговий платіж у сумі 10200,64 доларів США. Перший лізинговий платіж у сумі 51921,26 грн. відповідачем за первісним позовом сплачений 26 грудня 2007 року.
Відповідно до Додатку № 4 до Договору сторони погодили щомісячні лізингові платежі у розмірі 1353,41 доларів США, в т.ч. відшкодування вартості предмета лізингу у сумі 680,04 доларів США, комісія у сумі 673,37 доларів США.
Розмір щомісячних лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу, був розрахованих за поточним курсом продажу відповідної валюти ВАТ КБ “Надра” на дату виставлення рахунку, в зв'язку з чим за період з 29.02.2008 року по 30.04.2009 року відповідач за первісним позовом повинен був сплатити позивачу лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу в сумі 115944,98 грн., з яких 51921,26 грн. - сума першого лізингового платежу, 64023,73 грн. - щомісячні лізингові платежі.
За період з 29.02.2008 року по 30.04.2009 року відповідач за первісним позовом повинен сплатив лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу на суму 88287,75 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи.
Таким чином, у відповідача станом на момент звернення позивача за первісним позовом повинен з позовною заявою до суду утворилась заборгованість за лізинговими платежами в частині відшкодування вартості предмета лізингу, яка становить 27657,23 грн.
За період з 29.02.2008 року по 30.04.2009 відповідач за первісним позовом повинен у відповідності до вимог договору та діючого законодавства повинен був сплатити позивачу комісію (разом з ПДВ) у сумі 63685,93 грн. (розрахунок комісії, розрахований за поточним курсом продажу відповідної валюти ВАТ КБ “Надра" на дату виставлення рахунку, та розрахунок суми комісії, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість наведені у позовній заяві).
Однак відповідачем за первісним позовом вимоги договору в частині сплати комісії були виконані не в повному обсязі. За період з 29.02.2008 року по 30.04.2009 року відповідач сплатив лізингових платежів в частині комісії на суму 36009,82 грн. В зв'язку з чим, сума заборгованості відповідача перед позивачем за лізинговими платежами в частині комісії склала 27676,11 грн.
03 квітня 2009 року, на вимогу позивача за первісним позовом, між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт повернення предмету лізингу, згідно до якого відповідач за первісним позовом добровільно повернув, а позивача за первісним позовом прийняв транспортний засіб: DAIHATSU Terios 11116 куб см, реєстраційний номер АА 5966ЕХ, тип кузову вантажний фургон, колір жовтий (арк. спр. 67).
У пункті 4 акту повернення предмету лізингу від 03.04.2009 року, сторонами визнано, що лізинг транспортного засобу з моменту підписання даного акту повернення припиняється.
Як вказує позивач за первісним позовом у позовній заяві, відповідач за первісним позовом не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного внесення лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу за договором № 2, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 27657,23 грн.; в частині комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 27676,11 грн., що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.
У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 2 статті 806 Цивільного кодексу України та Договору до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.
Як встановлено статтею 286 Господарського кодексу України, та статтею 762 Цивільного Кодексу Украйни, зобов'язання Лізингоодержувача полягає у своєчасному внесенні лізингових платежів за користування транспортним засобом, що випливає з договірних зобов'язань, який Лізингоодержувач сплачує Лизінгодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Разом з тим, за приписом ч. 3 статті 285 Господарського кодексу України та умовами Договору Відповідач за первісним позовом повинен сплачувати Позивачу за первісним позовом лізингові платежі за весь період користування транспортним засобом.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".
Відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 4 до договорів №1, №2), сторони встановили розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю .
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору № LА08000011 від 17.01.2008 р. та до договору № LА07000489 від 14.12.2007р., у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.
Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем за первісним позовом умов діючого законодавства, не надання відповідачем за первісним позовом суду доказів про погашення боргу суд знаходить первісні позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню: в межах договору № 1 у сумі 12211,18 грн. лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу, у сумі 16768,14 грн. лізингових платежів в частині комісії; в межах договору № 2 у сумі 27657,23 грн. лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу, у сумі 27676,11 грн. лізингових платежів в частині комісії
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 8.7 додатку № 2 до Договорів №1 та №2, сторонами була встановлена відповідальність за прострочення платежу за Договорами №1 та №2 у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на відповідну дату від суми простроченого платежу за кожний день прострочення виконання зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договорами № 1 та № 2 позовні вимоги в частині стягнення пені за договором № 1 в сумі 2986,05 грн. та за договором № 2 в сумі 4513,67 грн. відповідають вимогам договорів та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Крім того, пунктом 10.8 додатку № 2 до Договорів №1 та №2 передбачено право позивача, у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу з вини лізингоодержувача (відповідача за первісним позовом), застосувати санкцію за збитки, завдані достроковим розірванням договору у розмірі 10 % від вартості всіх недоотриманих лізингових платежів.
Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача санкцій за збитки, завдані достроковим розірванням договору у сумі 17542,60 грн. за договором № 1 та у сумі 24483,73 грн. за договором № 2.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних за договором № 1, що становить суму у розмірі 766,61 грн. - 3% та інфляційні у розмірі 2231,81 грн.; за договором № 2, що становить суму у розмірі 1496,56 грн. - 3% та інфляційні у розмірі 3501,93 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 ЗУ “Про фінансовий лізинг” у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, Лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 10 ЗУ “Про фінансовий лізинг” Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.
Відповідно до приписів ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі.
Відповідно до пункту 7.2 додатку № 2 до договору № 1 відповідач за первісним позовом взяв на себе зобов'язання самостійно нести всі витрати на проведення технічного обслуговування транспортного засобу, переданого йому у володіння та користування. Відповідач за первісним позовом відповідає за контроль інтервалів пробігу транспортного засобу для проведення регулярного технічного обслуговування.
Відповідно до пункту 7.3 додатку № 2 до договору № 1 відповідач за первісним позовом відшкодовує позивачу по первісному позову витрати на ремонтні роботи, пов'язані з порушенням правил експлуатації або недбалим ставленням до транспортного засобу, включаючи роботи, що необхідно виконати внаслідок нерегулярного обслуговування транспортного засобу.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем за первісним позовом не було здійснено планового технічного обслуговування предмета лізингу, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату технічного обслуговування предмету лізингу у розмірі 1733,81 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідач за первісним позовом звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить суд зобов'язати ЗАТ "Єврофінанс" поновити право на відносини за договором фінансового лізингу № LА08000011 від 17.01.2008 року та за договором фінансового лізингу № LА08000489 від 14.12.2007 року шляхом або повернення відповідачем за зустрічним позовом з відповідним перерахунком на теперішній час шляхом проведення технічної та економічної експертизи предмету лізингу: за договором 1 - автомобіля DAIHATSU Тегіоs 1.5 АТ, 1495 куб.см, реєстраційний номер АА5964ЕХ, номер кузова JDAJ210G001027021; за договором 2 - автомобіля Renault premium, 11116 куб.см, реєстраційний номер АА5966ЕХ, номер кузова VF622АVА000100743 у володіння та користування позивача по зустрічному позову, який в свою чергу, прийме предмет лізингу та буде використовувати його, своєчасно сплачувати лізингові платежі, відповідно до умов вищевказаних договорів; або повернення відповідачем за зустрічним позовом з відповідним перерахунком на теперішній час шляхом проведення технічної та економічної експертизи предмету лізингу лише за договором 2 - автомобіля Renault premium, 11116 куб.см, реєстраційний номер АА5966ЕХ, номер кузова VF622АVА000100743.
Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Розглянувши зустрічні позовні вимоги відповідача, судом було з'ясовано, що 17.01.2008 р. між ЗАТ "Єврофінанс" (відповідач за зустрічним позовом) та ПП "Пласт" (позивач за зустрічним позовом) було укладено договір фінансового лізингу № LА08000011 (далі - договір №1).
14.12.2007 р. між ЗАТ "Єврофінанс" (позивач за первісним позовом) та ПП "Пласт" (відповідач за первісним позовом) було укладено договір фінансового лізингу № LА07000489 (далі -Договір №2).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав зустрічних позовних вимог суд виходить з наступного.
У відповідності до ч.1 ст. 15 ГПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відповідно ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Тобто право на судовий захист у суб'єкта господарювання виникає у разі порушення або оспорювання його права або охоронюваного законом інтересу.
В даному разі позивачем за зустрічним позовом, всупереч вимог ст.4-3, 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), не надано доказів порушення або оспорювання відповідачем за зустрічним позовом прав або охоронюваних законом інтересів позивача за зустрічним позовом.
Натомість матеріали справи свідчать про відсутність підстав вважати право позивача порушеним.
Відповідно до п. 8.2. Додатка 2 до Договору 1 та Договору-2 Лізингоодержувач зобов'язався сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі протягом 5 днів з дати виставлення відповідних рахунків відповідачем за зустрічним позовом, але не пізніше 7 числа кожного місяця шляхом перерахування відповідних сум коштів на рахунок відповідача за зустрічним позовом.
Відповідно до п.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення оплати становить більше тридцяти днів.
Як встановлено судом, за договором 1 остання сплата лізингових платежів була здійснена позивачем за зустрічним позовом лише 26 січня 2009 року. Станом на дату повернення предмета лізингу період прострочення сплати лізингового платежу за січень 2009 року у сумі 6943,06 грн. по строку сплати 09.02.2009 року становив 53 дні.
За договором 2 остання сплата лізингових платежів була здійснена позивачем за зустрічним позовом лише 26 грудня 2008 року. Станом на дату повернення предмета лізингу період прострочення сплати лізингового платежу за грудень 2008 року у сумі 10569,65 грн. по строку сплати 08.01.2009 року становив 85 днів, за січень 2009 року у сумі 10718,46 грн. по строку сплати 09.02.2009 року становив 53 днів.
Таким чином ПП "Пласт" прострочило сплату лізингових платежів понад строки, визначені відповідними договорами фінансового лізингу і Законом України «Про фінансовий лізинг».
03 квітня 2009 року, на вимогу відповідача за зустрічним позовом, між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт повернення предмету лізингу, згідно до якого позивач за зустрічним позовом добровільно повернув, а відповідача за зустрічним позовом прийняв транспортний засіб: DAIHATSU Terios 1.5 АТ реєстраційний номер АА 5964ЕХ, тип кузову універсал, колір червоний (арк. спр. 47). У пункті 4 акт повернення предмету лізингу від 03.04.2009 року, сторонами визнано, що лізинг транспортного засобу з моменту підписання даного акту повернення припиняється.
03 квітня 2009 року, на вимогу відповідача за зустрічним позовом, між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт повернення предмету лізингу, згідно до якого позивач за зустрічним позовом добровільно повернув, а відповідача за зустрічним позовом прийняв транспортний засіб: DAIHATSU Terios 11116 куб см, реєстраційний номер АА 5966ЕХ, тип кузову вантажний фургон, колір жовтий (арк. спр. 67). У пункті 4 акту повернення предмету лізингу від 03.04.2009 року, сторонами визнано, що лізинг транспортного засобу з моменту підписання даного акту повернення припиняється.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що спірні договори лізингу є таким що припинили свою дію з 03.04.2009р. Це в свою чергу означає, що право позивача за зустрічним позовом не порушено, а отже підстав для його судового захисту немає.
За таких обставин, вимоги позивача за зустрічним позовом є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати за подання первісного позову зі сплати державного мита у сумі 1435,70 гривні та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 гривень покладаються на відповідача за первісним позовом.
Витрати за подання зустрічного позову зі сплати державного мита та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача за зустрічним позовом та відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Первісний позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства фірми "Пласт" (61128, м. Харків, Садовий проїзд, 10-А, кв. 33, п/р № 2600001300940 в Укрпромбанку, МФО 350686, ідент. код 24472293) на користь Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс” (м. Київ, вул. Івана Дубового, 14, п/р 26002013757001 в філії ВАТ КБ “Надра”, МФО 320564, код ЄДРПОУ 30726921) за договором фінансового лізингу № LА08000011 від 17.01.2008р. 12211,18 грн. лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмету лізингу, 16768,14 грн. лізингових платежів в частині комісії, 2986,05 грн. пені, 766,61 грн. - 3% річних, 2231,81 грн. інфляційних, 1733,81 грн. відшкодування витрат на оплату технічного обслуговування, 17542,60 грн. санкції за збитки, завдані достроковим розірванням договору та за договором фінансового лізингу № LА07000489 від 14.12.2007р. 27657,23 грн. лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмету лізингу, 27676,11 грн. лізингових платежів в частині комісії, 4513,67 грн. пені, 1496,56 грн. - 3% річних, 3501,93 грн. інфляційних, 24483,73 грн. санкції за збитки, завдані достроковим розірванням договору, 1435,70 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Суддя
Повний текст судового рішення підписано 15.02.2010 року.