Справа № 2а-1774
2010 рік
25 лютого 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді Бухтіярової І.О.,
при секретарі - Галич Л.В.,
з участю - позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до УДПС ВДАІ м. Єнакієве при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся 02.02.2010 року до суду з даним позовом до відповідача УДПС ВДАІ м. Єнакієве при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на наступне: 28.01.2010 року, поблизу м. Вуглегірськ його було зупинено співробітником УДПС ВДАІ м. Єнакієве ст. прапорщиком ОСОБА_2 Зазначений співробітник склав протокол та виніс щодо нього постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 1 КУпАП у розмірі 255,00 гривень.
Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР радіолокаційним приладом „Візир” у відповідності до ст. 14-1 КУпАП.
Прилад „Візир” № 08107113, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото - чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото - кіно - або відео зйомки, яки працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме його автомобілю. Він рухався по жвавій ділянці дороги і попереду та позаду від нього також рухалися автомобілі. Згідно п. 2 Інструкції приладу „Візир” діяльність вимірювання швидкості на рівній дорозі складає 400 метрів. В той час діяльність відео - або фото фіксації складає 80 метрів. Таким чином, встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме його автомобіля, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряна швидкість автомобіля.
У відповідності до ст. ст. 10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результатами можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. На його прохання співробітникові пред'явити йому вказані вище документи, були пред'явлені документ, на яких реєстраційний номер приладу неможливо розпізнати.
Співробітник УДПС знаходився та проводив вимірювання, а також зупинив його транспортний засіб, у межах дії відповідного обмеження швидкості в м. Вуглегірськ по вул. Некрасова (п. 33, п. 5.45 ПДР України), але у момент вимірювання його транспортний засіб знаходився до зазначеного знаку. Тобто, дія зазначеного обмеження на нього не розповсюджувався.
Просить постанову скасувати та провадження по адміністративній справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримував позовні вимоги, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини нез'явлення суду невідомі, про день та час слухання справи повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши пояснення сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Постановою АН № 297930 по справі про адміністративне правопорушення від 28.01.2010 року на ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 255,00 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за порушення п. 12.4 ПДР України (перевищив швидкість руху на 31 км/год та рухався зі швидкістю 91 км/год).
Постанова винесена, за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобом фото - та відео фіксації „Візир”, про що не було зазначено у протоколі, а у постанові, лише вказаний серійний номер приладу 08107113.
Відповідальність за порушення Правил дорожнього руху України та порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.
При винесенні постанови були порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Всіх наданих позивачу цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Незважаючи на те, що положеннями КУпАП передбачений п'ятнадцятиденний строк для розгляду справи про адміністративне правопорушення, справа була розглянута з винесенням постанови 28.01.2010 року - в день фіксації правопорушення.
Відповідно до ст. 14-1 ч. 1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху притягаються власники (співвласники) транспортних засобів, якщо порушення зафіксовано працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, які мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, або засобами фото - і кінозйомки, відеозапису.
Прилад „Візир”, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото - чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото - кіно - або відео зйомки, яки працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону.
Згідно розділу 2 Інструкції до вимірювачу швидкості „Візир” прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний але ніяк не автоматичний.
Крім того, вказаний у постанові прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобілю який рухається поруч, а не того, який зазначено на фото. Прилад має регулювання поля зору і воно може спеціально звужено при використанні прибору, щоб в це поле не попав сусідній автомобіль.
Таким чином, встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме автомобіля позивача неможливо.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст. ст. 17 ч.1, 160-163 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до УДПС ВДАІ м. Єнакієве при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову АН № 297930, винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Єнакієве 28.01.2010 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу у розмірі 255,00 гривень на ОСОБА_1.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів із дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ворошиловського районного
суду м. Донецька І.О. Бухтіярова