Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" лютого 2010 р. Справа № 55/273-09
вх. № 8824/5-55
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Іванової І.В., Коник О.В.
відповідача- Кот Т.В., Клименка І.В.
3-ої особи- не з"явився
розглянувши справу за позовом Приватної фірми "Кібела", м. Мерефа
до Комунальної установи Зміївський геріатричний пансіонат, м. Зміїв
3-я особа - Головне управління державного казначейства України в Харківській області, м. Харків
про визнання договору дійсним
Приватна фірма "Кібела", м. Мерефа, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання договорів поставки № 103/01/09 від 23.01.09 р.(предмет договору- продукти харчування), № 166/02/09 від 06.02.09 р.(предмет договору- м"ясо та харчові субпродукти свійськової птиці); 180/02/09 від 17.02.09 р.(предмет договору- шоколад та вироби кондитерські цукрові); 181/02/09 від 17.02.09 р. (предмет договору- масло вершкове); № 182/02/09 від 17.02.09 р. (предмет договору- молоке рідке та вершки); № 193/02/09 від 19.02.09 р.(предмет договору- вироби сухарні, печиво та здобні хлібобулочні вироби довгочасного зберігання); № 194/02/09 від 19.02.09 р.( предмет договору- кава та чай); 195/02/09 від 19.02.09 р.(предмет договору- консерви готові та консерви плодові); № 196/02/09 від 19.02.09 р.( предмет договору- фрукти, ягоди та горіхи); № 324/03/09 від 05.03.09 р. (предмет договору- вироби хлібобулочні); № 325/03/09 від 06.03.09 р. ( предмет договору- сир сичужний та кисломолочний); № 464/03/09 від 26.03.09 р. ( предмет договору- м"ясо свіже та заморожене); № 465/03/09 від 26.03.09 р. (предмет договору- продукція рибна) дійсними та такими, що діють до 31 грудня 2009 р.. А також просить суд стягнути з відповідача судові витрати. Крім того, позивач звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 листопада 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23 листопада 2009 р.
06 листопада 2009 р. 3-я особа надав суду клопотання, в якому повідомив, що жодних стосунків з позивачем не мав, його прав та охоронювальних інтересів не порушував, та просив суд розглядати вказану справу без участі представника 3-ої особи.
23 листопада 2009 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд вважати договори поставки № 103/01/09 від 23.01.09 р.(предмет договору- продукти харчування), № 166/02/09 від 06.02.09 р.(предмет договору- м"ясо та харчові субпродукти свійськової птиці); 180/02/09 від 17.02.09 р.(предмет договору- шоколад та вироби кондитерські цукрові); 181/02/09 від 17.02.09 р. (предмет договору- масло вершкове); № 182/02/09 від 17.02.09 р. (предмет договору- молоке рідке та вершки); № 193/02/09 від 19.02.09 р.(предмет договору- вироби сухарні, печиво та здобні хлібобулочні вироби довгочасного зберігання); № 194/02/09 від 19.02.09 р.( предмет договору- кава та чай); 195/02/09 від 19.02.09 р.(предмет договору- консерви готові та консерви плодові); № 196/02/09 від 19.02.09 р.( предмет договору- фрукти, ягоди та горіхи); № 324/03/09 від 05.03.09 р. (предмет договору- вироби хлібобулочні); № 325/03/09 від 06.03.09 р. ( предмет договору- сир сичужний та кисломолочний); № 464/03/09 від 26.03.09 р. ( предмет договору- м"ясо свіже та заморожене); № 465/03/09 від 26.03.09 р. (предмет договору- продукція рибна), дійсними та такими, що діють до 31 грудня 2009 р. та зобов"язати відповідача виконати у повному обсязі умови вказаних договорів.
Суд, розглянувши заяву позивача про уточненння позовних вимог вих. № 1294/11/09 від 23.11.09 р., дійшов висновку про відмову в її прийнятті, у зв"язку з недоплатою позивачем державного мита за збільшення позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 листопада 2009 р. було відкладено розгляд справи на 14 грудня 2009 р.
14 грудня 2009 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд залишити позовні вимоги без задоволення, та зазначив, що позивачем було суттєво порушені умови договору поставки № 103/01/09 від 23.01.09 р. та відповідачем було прийнято рішення про відмову від вищезазначеного договору поставки, про що позивача було повідомлено відповідним листом.
14 грудня 2009 р. позивач надав до суду правове обгрунтування визначення 3-ю особою- Головне управління Державного казначейства України в Харківській області.
14 грудня 2009 р. сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, у зв"язку з необхідністю надання додаткових доказів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 грудня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 18 січня 2010 р.
В судовому засіданні 18 січня 2010 р. було оголошено перерву до 25 січня 2010 р.
21 січня 2010 р. 3-я особа- Головне управління державного казначейства України в Харківській області, м. Харків, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначив, що відповідач відмовився від договорів поставки продуктів харчування, які є предметом даного судового розгляду, на підставі листа Головного державного санітарного лікаря Харківської області від 20.08.09 р. № 3.3/5496, в якому викладено інформацію щодо порушень позивачем вимог ЗУ "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" під час постачання продуктів харчування.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 січня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 09 лютого 2010 р.
28 січня 2010 р. позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд визнати договори дійсними та визнати незаконною односторонню відмову відповідача від договорів № 103/01/09 від 23.01.09 р.(предмет договору- продукти харчування), № 166/02/09 від 06.02.09 р.(предмет договору- м"ясо та харчові субпродукти свійськової птиці); 180/02/09 від 17.02.09 р.(предмет договору- шоколад та вироби кондитерські цукрові); 181/02/09 від 17.02.09 р. (предмет договору- масло вершкове); № 182/02/09 від 17.02.09 р. (предмет договору- молоке рідке та вершки); № 193/02/09 від 19.02.09 р.(предмет договору- вироби сухарні, печиво та здобні хлібобулочні вироби довгочасного зберігання); № 194/02/09 від 19.02.09 р.( предмет договору- кава та чай); 195/02/09 від 19.02.09 р.(предмет договору- консерви готові та консерви плодові); № 196/02/09 від 19.02.09 р.( предмет договору- фрукти, ягоди та горіхи); № 324/03/09 від 05.03.09 р. (предмет договору- вироби хлібобулочні); № 325/03/09 від 06.03.09 р. ( предмет договору- сир сичужний та кисломолочний); № 464/03/09 від 26.03.09 р. ( предмет договору- м"ясо свіже та заморожене); № 465/03/09 від 26.03.09 р. (предмет договору- продукція рибна).
Суд, розглянувши заяву позивача про уточненння позовних вимог вих. № 1707/01/10 від 26.01.10 р., дійшов висновку про відмову в її прийнятті, у зв"язку з недоплатою позивачем державного мита за збільшення позовних вимог.
08 лютого 2010 р. позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, у відповідача не було законних підстав в односторонньому порядку відмовитись від вищевказаних договорів, та вважає лист відповідача щодо відмови таким, що не є претензією, оскільки претензія повинна містити вимогу та по формі та змісту віповідати вимогам, встановленим відповідно до ст .6 ГПК України.
Представники позивача у судовому засіданні підтримували позовні вимоги.
Представники відповідача проти позову заперечували з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.
Представник 3-ої особи у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представники сторін звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
Між Приватною фірмою "Кібела", м. Мерефа(позивач) та Комунальною установою Зміївський геріатричний пансіонат, м. Зміїв(відповідач) були укладені договори поставки № 103/01/09 від 23.01.09 р.(предмет договору- продукти харчування), № 166/02/09 від 06.02.09 р.(предмет договору- м"ясо та харчові субпродукти свійськової птиці); 180/02/09 від 17.02.09 р.(предмет договору- шоколад та вироби кондитерські цукрові); 181/02/09 від 17.02.09 р. (предмет договору- масло вершкове); № 182/02/09 від 17.02.09 р. (предмет договору- молоке рідке та вершки); № 193/02/09 від 19.02.09 р.(предмет договору- вироби сухарні, печиво та здобні хлібобулочні вироби довгочасного зберігання); № 194/02/09 від 19.02.09 р.( предмет договору- кава та чай); 195/02/09 від 19.02.09 р.(предмет договору- консерви готові та консерви плодові); № 196/02/09 від 19.02.09 р.( предмет договору- фрукти, ягоди та горіхи); № 324/03/09 від 05.03.09 р. (предмет договору- вироби хлібобулочні); № 325/03/09 від 06.03.09 р. ( предмет договору- сир сичужний та кисломолочний); № 464/03/09 від 26.03.09 р. ( предмет договору- м"ясо свіже та заморожене); № 465/03/09 від 26.03.09 р. (предмет договору- продукція рибна). Відповідно до умов договорів позивач взяв на себе зобов'язання поставляти відповідачу продукти харчування, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити зазначену продукцію.
Зазначені договори були укладені строком до 31 грудня 2009 року.
У відповідності до п. 5.1. спірних договорів поставки, якість товару, що поставляється за даним договором, повинна відповідати вимогам стандартів, технічних умов, інших нормативних актів, що встановлюють вимоги до їхньої якості, і підтверджуватися документами, необхідними для такого підтвердження відповідно до чинного законодавства України.
17.07.2009р. Головним державним санітарним лікарем України було видано постанову № 16 “Про посилення медико-санітарного забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей”. У відповідності до п. 7 зазначеної постанови Головним державним санітарним лікарям областей було доручено провести перевірку дотримання вимог санітарного законодавства постачальниками харчових продуктів і продовольчої сировини до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, при виявлені порушень санітарного законодавства вимагати від тендерних комісій заміни постачальників. Санітарно-епідеміологічними станціями Харківської області було проведено перевірки не лише у дитячих, а й у інших закладах охорони здоров'я області.
11 серпня 2009р. Харківською обласною санітарно-епідеміологічною станцією у Комунальному закладі охорони здоров'я Обласному протитуберкульозному диспансері №1 було проведено перевірку організації харчування та дотримання санітарно-протиепідемічних вимог з постачання харчових продуктів. Постачальником продукції харчування станом на 11.08.2009р. була, в тому числі, Приватна фірма “Кібела”. Перевіркою встановлено, що доставка продуктів здійснювалася транспортом постачальника. При вибірковій перевірці документів, що засвідчують походження, безпечність та якість продуктів харчування, виявлено, що супровідні документи на овочі, поставлені ПФ “Кібела”, відсутні.
За результатом перевірки 20.08.2009 року Харківська обласна санітарно-епідеміологічна станція направила на адресу Комунальної установи Зміївський геріатричний пансіонат, м. Зміїв, лист, яким повідомила про виявлені порушення санітарного законодавства та рекомендувала розглянути питання щодо заміни постачальника продуктів харчування.
Листом № 45 від 31.08.2009 р. Комунальна установа Зміївський геріатричний пансіонат, м. Зміїв, повідомила ПФ "Кібела" про свою відмову від спірних договорів поставки, посилаючись на порушення ПФ "Кібела" вимог діючого законодавства та умов договору поставки, а також на рекомендації Головного державного санітарного лікаря Харківської області щодо зміни постачальника продукції харчування.
Вважаючи відмову відповідача від спірних договорів поставки незаконною, ПФ "Кібела" звернулася з позовом до господарського суду Харківської області.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем порушені вимоги закону (а саме ст. ст. 525, 611 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України), оскільки у даному випадку одностороння відмова від договору не є можливою. Окрім того, позивач зазначає, що ПФ "Кібела" не є виробником продуктів харчування, а придбаває їх на підставі договорів з обов'язковим документальним підтвердженням їх якості, тому лист про відмову від договору вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить позовні вимоги ПФ "Кібела" залишити без задоволення у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві, зокрема, посилаючись на те, що відмова від договору була правомірною, оскільки якість поставленої продукції не відповідає вимогам норм і санітарних правил, що є суттєвим порушенням умов спірних договорів поставки.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання у повному обсязі воно припиняється.
Згідно ч. 6 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язана сторона має право відмовитись від виконання зобов'язання у випадку неналежного виконання іншою стороною зобов'язань, які є необхідною умовою виконання.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, що обумовлює зміст і спрямованість діяльності держави, усіх її органів, а забезпечення державою прав людини, в тому числі, права на життя, здоров'я та безпеку, є головним обов'язком держави.
Право на охорону здоров'я визначається в преамбулі Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" як природне, невід'ємне і непорушне право.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", громадяни мають право, зокрема, на безпечні для здоров'я та життя харчові продукти.
Згідно ст. 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" заклади охорони здоров'я - підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.
Медико-санітарна допомога -комплекс спеціальних заходів, спрямованих, зокрема, на запобігання захворюванням серед населення.
Відповідно до ст. 4 зазначеного закону, одним з принципів охорони здоров'я в Україні є її попереджувально-профілактичний характер.
Відповідач -Комунальна установа Зміївський геріатричний пансіонат, м. Зміїв є закладом охорони здоров'я.
Зі змісту викладених норм вбачається, що відповідач, як будь-який інший заклад охорони здоров'я, зобов'язаний здійснювати усі передбачені законом санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи з метою, зокрема, запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб і масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення.
Таким чином, відмова відповідача від договору поставки оцінюється судом як заход реагування на суттєве порушення договору з боку позивача -порушення вимог до якості продуктів харчування, що постачались позивачем.
Окрім того, зазначення позивачем у позовній заяві того факту, що позивач не є виробником продукції харчування, що є предметом спірного договору поставки, не звільняє його від обов'язку додержання вимог законодавства щодо якості та безпечності продуктів харчування. Так, відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", особи, які займаються, в тому числі, введенням в обіг харчових продуктів, повинні запобігати продажу небезпечних, непридатних до споживання харчових продуктів.
Суд також приймає до уваги приписи ст. 3 ЦК України, відповідно до якої свобода договору є однією з головних загальних засад цивільного законодавства. Відповідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні змісту такого договору.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв”язку з необгрунтуванням і непідтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.3, 124,129 Конституції України, ст. ст. 615, 615 ЦК України, ст. ст. 188, 193 ГК України, ст. 4 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, п. 7 ч. 6 ст. 20 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів”, ст. ст. 3, 4 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”, ст. ст. 1, 12, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Відмовити позивачу в прийнятті заяв про уточнення позовних вимог(вих. № 1707/01/10 від 26.01.10 р., вих. № 1294/11/09 від 23.11.09 р.).
В задоволенні позову відмовити.
Суддя
Повний текст рішення підписано 12 лютого 2010 року.