Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" лютого 2010 р. Справа № 40/18-10
вх. № 648/4-40
Суддя господарського суду Хотенець П.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, особисто відповідача - Мица Ю.В., дов. № 118/1 від 10.11.2009 року
розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера", м. Харків
про визнання права власності
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за позивачем права власності на житловий будинок та земельну ділянку АДРЕСА_1 у м.Харкові.
Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем укладеного між сторонами договору будівельного підряду та оспоренням відповідачем права власності позивача на об'єкт будівництва та земельну ділянку, на якій цей об'єкт розташований, а також посиланням на положення статтю 876 Цивільного кодексу України України.
Позивач у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги, пояснивши, що вони грунтуються на передбачених законом правах позивача як замовника за договором будівельного підряду і приписах статті 876 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на його безпідставність.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що 08 квітня 2008 року позивачем на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. за р.н. 2412, була придбана у власність земельна ділянка загальною площею 0,0647 га (кадастровий номер 6310138500:09:015:0002), розташована за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір купівлі-продажу зареєстрований в день його вчинення у Державному реєстрі правочинів за № 2817828.
Відповідно до укладеного 20 лютого 2009 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" (відповідачем) договору будівельного підряду відповідач прийняв на себе зобов'язання збудувати на вищевказаній земельній ділянці позивача індивідуальний житловий будинок. Вказані роботи повинні були бути виконані відповідачем у строк до 30 вересня 2009 року, але вказаного обов'язку відповідач не виконав.
Відповідно до пункту 4.3 укладеного між сторонами договору будівельного підряду від 20 лютого 2009 року у випадку невиконання чи неналежного виконання підрядником вказаного договору замовник має право відмовитися від вказаного договору й підписання акту виконаних робіт за ним; у випадку використання замовником такого свого права роботи за вказаним договором будівельного підряду вважаються невиконаними й підрядник не має права на оплату їх вартості.
У зв'язку з істотним порушенням строків виконання робіт позивач листом від 12 грудня 2009 року повідомив відповідача, що позивач відмовляється від укладеного між сторонами договору будівельного підряду та підписання акту виконаних робіт за ним. Не погодившись з такими діями позивача, відповідач листом б/н від 05 січня 2010 року висунув позивачу вимогу про звільнення об'єкта будівництва та земельної ділянки. Свої вимоги відповідач мотивував тим, що не переданий замовнику результат будівельних робіт є власністю підрядника, а відповідно до статті 120 Земельного кодексу України право на земельну ділянку слідує праву на нерухоме майно, яке на цій ділянці розташоване; крім того, відповідач заперечив право власності позивача на вказану земельну ділянку посиланням на відсутність у позивача державного акта на право власності на цю ділянку.
Виснувши вказані вимоги, відповідач заперечив право власності позивача на земельну ділянку та об'єкт будівництва - житловий будинок. При цьому вказане заперечення права власності позивача з боку відповідача є безпідставним, адже відповідно до статті 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва є замовник (тобто позивач), якщо інше не передбачено договором. Що ж до земельної ділянки, то вона належить позивачу на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 08 квітня 2008 року й відсутні будь-які підстави для припинення права власності позивача на цю земельну ділянку.
Відповідно до пункту 1 статті 16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із встановлених законом способів захисту цивільних прав та інтересів судом. За приписами статті 392 Цивільного кодексу України власник може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається. Судовий захист цивільного права та інтересу є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 5 статті 3 Цивільного кодексу України).
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 16, 392, 876 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати право власності на житловий будинок літ. "А-1" загальною площею 319,20 кв.м., розташований за адресою: м. Харків, вул.Суворова, 79/2 на земельній ділянці кадастровий номер 6310138500:09:015:0002 за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1).
Визнати право власності на земельну ділянку площею 0,0647 га (кадастровий номер 6310138500:09:015:0002), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1).
Повний текст рішення підписаний 10.02.2010 року.
Суддя Хотенець П.В.