Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" лютого 2010 р. Справа № 37/326-09
вх. № 10203/5-37
Суддя господарського суду Доленчук Д. О.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Демського В.Ю. за довіреністю № б/н від 30.11.2009 р.
відповідача - Долошко О.П. за довіреністю № б/н від 14.12.2009 р.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Троянда - Харків", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збутова мережа П'ятий елемент", м. Харків
про стягнення 115330,10 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Троянда - Харків" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збутова мережа П'ятий елемент" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача за договором купівлі - продажу № 19/1 від 19.10.2007 р.:
- 108575,10 грн. основного боргу;
- 4669,00 грн. пені;
- 667,00 грн. процентів річних;
- 1419,00 грн. інфляційних витрат.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 18.01.2010 р. за вх. № 571, надав відзив на позовну заяву, який господарським судом залучено до матеріалів справи. У наданому відзиві відповідач вказував, що 19.10.2007 р. між сторонами було укладено договір купівлі - продажу № 19/1, за яким позивач взяв на себе зобов'язання поставляти на адресу відповідача товар, в кількості та за вартістю відповідно до накладних. 27.03.2008 р. між відповідачем та АКБ "УкрСиббанк" було укладено договір овердрафта № 02/08/КБ, відповідно до умов якого банку сплачувалися проценти у розмірі 17% в рік. Однак, у зв'язку з погіршенням економічної ситуації в державі відповідачу були збільшені проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим він сплачує проценти у розмір 30% в рік з 14.01.2009 р. Також, відповідач вказував на те, що у нього зменшується товарообіг. За таких обставин відповідач зазначав, що у нього є складнощі з проведенням розрахунків за товари та послуги. На підставі викладеного позивач просив суд відстрочити сплату заборгованості до 20.04.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відстрочити виконання рішення суду.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
19.10.2007 р. між сторонами було укладено договір купівлі - продажу № 19/1 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених договором, товар.
Пунктом 1.2. договору було передбачено, що купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі накладної, згідно замовлення покупця. Згідно п. 1.3. договору загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відпуск товару.
Згідно п. 4.9. договору перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару та підписання сторонами відповідних накладних.
01.01.2009 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до договору відповідно до якої п. 6.1. договору та п. 11.1. договору було викладено у наступній редакції. Так, у п. 6.1. договору був передбачений порядок сплати товару, а пунктом 11.1. договору було передбачено те, що даний договір діє з моменту його підписання та до 31.12.2009 року.
Пунктом 10.2.1. договору було передбачено, що за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 6.1. договору, відповідач, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 108575,10 грн. за накладними, копії яких додані до матеріалів справи. Докази сплати даних накладних відповідачем в матеріалах справи відсутні.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 108575,10 грн. основного боргу; 667,00 грн. процентів річних та 1419,00 грн. інфляційних витрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно стягнення пені у розмірі 4669,00 грн. пені господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства та враховуючи положення викладені у пункті 10.2.1. договору господарський суд приходить до висновку, що розрахунок пені позивачем зроблено не вірно (позивачем у розрахунку пені була не вірно застосована облікова ставка в розмірі 10,5 % річних, оскільки відповідно до постанови правління НБУ № 468 від 10.08.2009 р. «Про зміну облікової ставки» з 12.08.2009 року була установлена облікова ставка у розмірі 10,25 % річних). Розмір перерахованої судом пені відповідно до розрахунку позивача становить 4557,65 грн. і ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
В задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення господарський суд вважає за необхідне відмовити, оскільки представник позивача у судовому засіданні проти вказаного клопотання відповідача заперечував та вказував на те, що відстрочка виконання рішення по даній справі буде сприяти погіршенню фінансового стану позивача.
Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 1152,19 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 235,77 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
В задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збутова мережа П'ятий елемент" (юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 88, поштова адреса: 61037, м. Харків, просп. Московський, 199-в, код ЄДРПОУ 33068228, р/р 26004137050401 АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Троянда - Харків" (61180, м. Харків, вул. Шекспіра, буд. 10, кв. 70, код ЄДРПОУ 31556204, р/р 26000830151550 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) - 108575,10 грн. основного боргу; 4557,65 грн. пені; 667,00 грн. процентів річних та 1419,00 грн. інфляційних витрат.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збутова мережа П'ятий елемент" (юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 88, поштова адреса: 61037, м. Харків, просп. Московський, 199-в, код ЄДРПОУ 33068228, р/р 26004137050401 АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Троянда - Харків" (61180, м. Харків, вул. Шекспіра, буд. 10, кв. 70, код ЄДРПОУ 31556204, р/р 26000830151550 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) - суму державного мита у розмірі 1152,19 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 235,77 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Доленчук Д. О.
Рішення підписано 09.02.2010 р.