Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" лютого 2010 р. Справа № 62/180-09
вх. № 8109/4-62
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Ситник О.Б., дов. №юр-825 від 26.10.09р. 3-ї особи не з"явився відповідача - Коган М.Є., директор
розглянувши справу за позовом Державного науково-дослідного і проектного інстиутуту основной хімії (НІОХІМ), м. Харків 3-я особа Регіональне відділення Фонду державного майна України у Харківській області, м.Харків
до Приватного виробничо комерційного підприємства "Міко", м. Харків
про стягнення 41915,84 грн.
Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про розірвання договору оренди №57 від 01.10.01р., укладеного між ним та відповідачем, виселення відповідача із нежитлових приміщень: кімн.№206, площею 14,88 кв.м., розташованої на 2-му поверсі адміністративного корпусу за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька,20; приміщення столярки площею 15,0 кв.м., розташованої у господарському блоці за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька, 25; кімн. №206 площею 29,7 кв.м., розташованої на другому поверсі адміністративного корпусу за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька, 20; приміщення столярки площею 15,0 кв.м., розташованої на 1-му поверсі господарського блоку за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька, 25; частини господарського блоку площею 14,9 кв.м., розташовна на 1-му поверсі господарського блоку корпусу за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька,25, а також стягнення з відповідача 34133,95 грн. заборгованості по орендній платі та вішкодуванню комунальних витрат, 3042,50 грн. пені, 3826,68 грн. інфляційних та 912,71 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.10.09р. до участі у розгляді справи у якості третьої особи. яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України.
21.12.09р. через канцелярію суду позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить розірвати договір оренди №57 від 01.10.01р., укладеного між ним та відповідачем, виселити відповідача із нежитлових приміщень: кімн.№206, площею 14,88 кв.м., розташованої на 2-му поверсі адміністративного корпусу за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька,20; приміщення столярки площею 15,0 кв.м., розташованої у господарському блоці за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька, 25; кімн. №206 площею 29,7 кв.м., розташованої на другому поверсі адміністративного
корпусу за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька, 20; приміщення столярки площею 15,0 кв.м., розташованої на 1-му поверсі господарського блоку за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька, 25; частини господарського блоку площею 14,9 кв.м., розташовна на 1-му поверсі господарського блоку корпусу за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька,25, а також стягнути з відповідача 35797,35 грн. заборгованості по орендній платі та вішкодуванню комунальних витрат, 1854,86 грн. пені, 2819,88 грн. інфляційних та 772,93 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.09р. заяву позивача про уточнення позовних вимог прийнято судом та продовжено розгляд справи з її урахуванням.
У судовому засіданні 08.02.10р. було оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення по справі до 10.02.10р. о 09:30 год.
Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні та наданих через канцелярію суду письмових поясненнях проти суми основного боргу не заперечує, в іншій частині позовних вимог просить відмовити.
Представник третьої особи у призначене судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
01.10.01р між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди №57, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення загальною площею 14,88 кв.м. та приміщення столярки площею 15,0 кв.м., яке розташоване за адресою м.Харків, вул.Мироносицька, 20, 2-й поверх, для розміщення офісу та виконання ремонтних робіт. Вказане нежитлове приміщення знаходиться на балансі позивача.
Відповідно до п.п.3.1-3.2, 3.4 Договору плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786 та змін до неї, затверджених Постановою КМУ від 18.05.98р. №699 та від 19.01.2000р. №75 складає 2526,60 грн. за рік (без індексів інфляції та ПДВ). Орендна плата за перший місяць оренди розраховується згідно з додатком №2 до цього Договору, і складає (без індексу інфляції за жовтень та ПДВ, які враховуються при сплаті): 212,60 грн., з яких 70% орендар перераховує щомісячно орендодавцю, а 30% орендар перераховує до Державного бюджету України. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Щомісячна орендна плата перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 10-го числа наступного місяця. Сума використаних енергоносіїв, комунальних та інших послуг перераховується орендарем орендодавцеві, як передоплату не пізніше 10 числа наступного місяця.
01.05.02р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору оренди №57 від 01.10.01р., згідно з якою орендодавець передає орендарю додаткове приміщення, розташоване за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька,20, 2-й поверх, кімната №205 площею 29,7 кв.м. з 01.05.02р. Строк оренди та оплата настає з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення та діє на умовах встановлених договором №57 від 01.10.01р.
01.01.03р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до договору оренди №57 від 01.10.01р., згідно з якою орендодавець передає орендарю додаткове приміщення, розташоване за адресою: м.Харків, вул..Мироносицька,20, 1-й поверх, приміщення столярки площею 15,0 кв.м. та частково господарський блок площею 14,9 кв.м. Строк оренди та оплата настає з моменту підписання акту прийому-
передачі приміщення та діє на умовах встановлених договором №57 від 01.10.01р.
27.02.07р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до договору оренди №57 від 01.10.01р., якою сторони погодили зміну розміру орендної плати за Договором з 01.03.07р.
27.05.09р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до договору оренди №57 від 01.10.01р., якою сторони погодили зміну розміру орендної плати за Договором з 01.06.09р. по 31.12.09р., та встановили, що розмір орендної плати розраховується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №316 від 25.03.09р. та інструктивного листа РВФДМУ №10-16-5581 від 22.04.09р.
Позивач виконуючи свої зобов"язання з договором оренди №57 від 01.10.01р. та Додатковими угодами до нього, передав відповідачеві нежитлові приміщення, а саме: кімн.№206, площею 14,88 кв.м., розташованої на 2-му поверсі адміністративного корпусу за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька,20; приміщення столярки площею 15,0 кв.м., розташованої у господарському блоці за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька, 25; кімн. №206 площею 29,7 кв.м., розташованої на другому поверсі адміністративного корпусу за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька, 20; приміщення столярки площею 15,0 кв.м., розташованої на 1-му поверсі господарського блоку за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька, 25; частини господарського блоку площею 14,9 кв.м., розташовна на 1-му поверсі господарського блоку корпусу за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька,25, даний факт підтверджується актами приймання-передачі орендованого майна №57, №57/1, №57/2 підписаним уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками їх підприємств. Згідно вказаних актів, технічний стан переданих приміщень визнано сторонами придатним до подальшої експлуатації, зауважень не було.
Відповідач свій обов'язок щодо своєчасної сплати орендної плати виконував не належним чином. Як випливає з наданого позивачем розрахунку заборгованості з орендної плати, у період з січня 2008 р. по грудень 2009 р. у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем з орендної плати та відшкодування комунальних послуг у розмірі 35797,35 грн., з яких 9826,94 грн. 30% орендної плати, які підлягали перерахуванню відповідачем до Державного бюджету за період з березня 2009 року по листопад 2009 року (як свідчать матеріали справи вказані грошові кошти були перераховані позивачем до Держбюджету згідно платіжного доручення №884 від 27.11.09р.).
Вказана сума заборгованості, станом на момент розгляду справи залишається не сплаченою відповідачем.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 18, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, строки внесення орендної плати визначаються в договорі, а орендар зобов'язаний вносити її своєчасно і у повному обсязі.
Згідно ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачевi майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмiр якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторiн у грошовiй або натуральнiй формi. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомiсячно, якщо iнше не встановлено договором.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк
(термiн). Зобов'язання, строк (термiн) виконання якого визначений вказiвкою на подiю, яка неминуче має настати, пiдлягає виконанню з настанням цiєї подiї.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем по орендній платі за договором оренди №57 від 01.10.01р. та Додатковими угодами до нього у сумі 31097,67 грн., а також те, що у судових засіданнях відповідач визнавав наявність вказаної заборгованості, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 35797,35 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У відповідності до п. 3.5 договору оренди №57 від 01.10.01р. орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується позивачеві відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення (враховуючи день оплати).
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті орендної плати та відшкодування комунальних витрат у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про задоволення позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені у сумі 1854,86 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його
майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних у сумі 2819,88 грн. та 3% річних 772,93 грн. обґрунтованими, документально підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.відповідача на користь позивача.
Окрім того, позивач просить розірвати договір оренди №57 від 01.10.01р. укладений між ним та відповідачем.
Пунктами 10.1, 10.5 договору оренди №57, укладеного між сторонами 01.10.01р. передбачено, що договір діє з 01.10.01р. до 01.10.04р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору протягом місяця після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору у встановленому договором та діючим законодавством порядку та доказів передачі орендованого майна, зокрема акту прийому - передачі орендованого майна, суд вважає, що станом на момент розгляду справи, договір є діючим.
Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 вказаної статті передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частиною 3 стаття 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
В статті 782 Цивільного кодексу України закріплено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено раніше та не спростовано відповідачем, орендар систематично порушував умови Договору в частині внесення орендної плати, та декілька разів за весь час дію договорів протягом трьох місців підряд не вносив орендної плати.
Враховуючи вказані обставини,суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про розірвання договору оренди №57 від 01.10.01р., правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Згідно ч.1. ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
За таких обставин, господарський суд вважає позовну вимогу позивача щодо виселення відповідача з орендованого приміщення обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509,525, 526, 530, 546, 548,610,611,612,782,785 Цивільного кодексу України, статтями 188,193,198,232,284,285,291,343 Господарського кодексу України, ст. ст. 18, 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України -
Позов задовольнити.
Розірвати договір оренди №57 від 01.10.01р. укладений між Державним науково-дослідним і проектним інститутом основної хімії (НІОХІМ) (61002, м.Харків, вул..Мироносицька,25, п/р2600710314000 в Філії ЗАТ «ЗАТ ПУМБ в м.Харкові», МФО 350385, код 00209740) та Приватним виробничим комерційним підприємством «МІКО» (61009, м.Харків, просп. Гагаріна, б.183-а, ЄДРПОУ 30589506).
Виселити Приватне виробниче комерційне підприємство «МІКО» (61009, м.Харків, просп. Гагаріна, б.183-а, ЄДРПОУ 30589506) із нежитлових приміщень: кімн.№206, площею 14,88 кв.м., розташованої на 2-му поверсі адміністративного корпусу за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька,20; приміщення столярки площею
15,0 кв.м., розташованої у господарському блоці за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька, 25; кімн. №206 площею 29,7 кв.м., розташованої на другому поверсі адміністративного корпусу за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька, 20; приміщення столярки площею 15,0 кв.м., розташованої на 1-му поверсі господарського блоку за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька, 25; частини господарського блоку площею 14,9 кв.м., розташовна на 1-му поверсі господарського блоку корпусу за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька,25.
Стягнути з Приватного виробничого комерційного підприємства «МІКО» (61009, м.Харків, просп. Гагаріна, б.183-а, ЄДРПОУ 30589506) на користь Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ) (61002, м.Харків, вул..Мироносицька,25, п/р2600710314000 в Філії ЗАТ «ЗАТ ПУМБ в м.Харкові», МФО 350385, код 00209740) 35797,35 грн. основного боргу, 1854,86 грн. пені, 2819,88 грн. інфляційних, 772,93 грн. 3% річних, 365,34 грн. держмита, 209,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення по справі №62/180-09 підписано 10.02.10р.