"12" лютого 2010 р.Справа № 12/83-2355
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк України", вул. Шевченка, 12, м. Київ 1,01001, в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чортків Тернопільської області", вул. Ст. Бандери, 37, м. Чортків, Тернопільської області, 48500
до товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоукрбуд-5", вул. Подільська, буд. №6, м. Чортків, Тернопільської області, 48501
про звернення стягнення на заставне майно відповідача на суму 350465грн.76коп.
За участю представників від:
позивача: Сокол С.О. -головний економіст (довіреність №4128 від 25.11.09);
відповідача: не з'явився.
В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк України", в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чортків Тернопільської області " звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоукрбуд-5", про звернення стягнення на предмет застави, а саме: цеглу М-100 (100000 шт.), цеглу М-125 (120000 шт.), плитку ПК-57-15-8 (50 шт.), блоки ФБС 24-6-6 (50 шт.), дошку обрізну 0,30 (20м.куб.), плитку ПК 72-15-8 (30 шт.), блоки 24-4-4 (60 шт.), плиту ПК-72-15 (45 шт.), напівпричіп -платформа -Е Gofa X1991 р.в., реєстраційний №ВО4356ХХ, чорного кольору, шасі №203583/3501 5204, що знаходиться за адресою: вул. Микулинецька, 42-в, смт. Велика Березовиця, Тернопільської області, на суму 350465грн.76коп. (із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог №3 від 05.01.2010р.).
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач своїх зобов'язань по кредитному договору №04-11/8 від 30.01.2008р. не виконав, станом на 04.12.2009р. заборгував 350465грн.76коп., з них: 300000грн.00коп. -боргу по кредиту та 50465грн.76коп. - несплачених відсотків за користування кредитом.
В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 08.02.2010р. за клопотанням повноважного представника відповідача та згодою повноважного представника позивача оголошувалася перерва до 09год.30хв. 12.02.2010р.
Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, його повноважний представник в судове засідання 12.02.2010р. не з'явився.
Справа розглядається згідно вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання укладеного між сторонами 30 січня 2008 року кредитного договору №04-11/8 (надалі -договір), банк (позивач - по справі) надав позичальнику (відповідачу - по справі), шляхом оплати протягом дії договору його розрахункового документу (платіжного доручення) безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Чортків Тернопільської області", на рахунок контрагента позичальника відповідно до цільового призначення кредиту, а саме: придбання напівпричепа-платформи Gofa X 1991 р.в., кредит у сумі 300000грн.00коп. (підтвердженням чого є наявне в матеріалах справи платіжне доручення №14 від 30.01.2008р. на суму 300000грн.00коп.), а останній зобов'язувався повернути кредит у відповідності до графіку, а саме: 100000грн.00коп. -не пізніше 30 листопада 2010 року, 100000грн.00коп. -не пізніше 30 грудня 2010року та 100000грн.00коп. -не пізніше 29 січня 2011 року, тобто кінцевий термін повернення кредиту - 29 січня 2011 року, а в разі несвоєчасної сплати процентів за користування кредитом відповідно до п. 3.4. договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування процентів, що не сплачені у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати кінцевого терміну повернення кредиту, а також зобов'язався сплатити проценти, встановлені договором (п.п. 2.1.- 2.3., 3.1. договору).
У п.п. 3.2.-3.5. договору сторони погодили, що проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 17 процентів річних; нарахування банком процентів починається з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом; при розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році; проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з першого по останній календарний день звітного місяця, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту визначеного п. 2.2. договору; проценти сплачується позичальником щомісячно в день їх нарахування. У випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2. договору строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 34% відсотків річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.п. 3.3., 3.4. цього договору.
Згідно з умовами п. 3.10. договору зобов'язання банку з надання кредиту виникає після оформлення договору забезпечення рухомого майна на суму703175грн.00коп.
Відповідач згідно умов договору прийняв на себе зобов'язання (п.п. 2.2., 4.2.1., 4.2.2., 4.2.7. договору) не пізніше 29.01.2011р. погасити заборгованість за кредитом перед банком, своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом та відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених договором; незалежно від настання кінцевого строку погашення кредиту сплатити заборгованість за кредитом, усі нараховані проценти та неустойку за умови настання обставин, зазначених в п. 4.3.4. договору, в якому, зокрема, передбачено, що банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, передбачених договором, у випадку коли позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, передбачених договором.
Пунктами 6.1. та 6.5. договору сторони встановили, що він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та діє до повного повернення позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.
21 квітня 2008 року сторони уклали договір про внесення змін №1 до кредитного договору №04-11/8 від 30.01.2008р., згідно якого сторони домовились внести зміни та доповнення до п.п. 3.2.,3.5. кредитного договору, а саме встановили, що проценти за користування кредитом сплачуються позичальником виходячи з встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 18 процентів, а у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2. договору строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 36% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється п.п. 3.3., 3.4. цього договору
01 травня 2008 року сторони підписали договір про внесення змін №2 до кредитного договору №04-11/8 від 30.01.2008р., яким встановили, що процентна ставка за користування кредитом становить 20 процентів річних, а процентна ставка за неправомірне користування кредитом складає 40 процентів річних.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із кредитного договору, згідно якого та в силу ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах; надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо погашення відсотків за користування кредитом в сумах та в строки, обумовлені кредитним договором, виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, і не зважаючи на направлені останньому претензію №275 від 08.07.2009р., яка отримана представником відповідача 13.07.2009р., про що свідчить підпис повноважної особи на належним чином засвідченій копії долученого до матеріалів справи, повернутого на адресу позивача, повідомленні про вручення поштового відправлення вищевказаної претензії та надіслане 11.11.2009р. досудове попередження №740, станом на 04.12.2009р. заборгував позивачу, враховуючи п. 4.3.4. договору, по поверненню кредиту - 300000грн.00коп. та в повному обсязі не сплатив нараховані відсотки за користування кредитом (згідно поданого позивачем розрахунку) за період з 01.02.2009р. по 04.12.2009р. в сумі 50465грн.76коп.
У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне суду не надав, тому згідно вимог ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг по кредиту в сумі 300000грн.00коп. та нарахованих відсотках за користування кредитом в сумі 50465грн.76коп.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 3 Закону України „Про заставу” заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
30 січня 2008 року між сторонами укладено договір застави №04-12/1 (надалі - договір застави), згідно п. 1.1. якого від забезпечує вимоги заставодержателя (позивача -по справі), що випливають з кредитного договору №04-11/8 від 30.01.2008р., а також з усіх договорів про внесення змін і доповнень до нього, за умовами яких заставодавець (відповідач -по справі) зобов'язаний заставодержателю до 29.01.2011р. повернути кредит у розмірі 300000грн.00коп., проценти за користування ним в розмірі 17 процентів (з 21.04.2008р. -18% та з 01.05.2008р. -20%) річних, в тому числі проценти за неправомірне користування кредитом в розмірі 34 процентів (з 21.04.2008р. -36% та з 01.05.2008р. -40%) річних, а також сплатити неустойку (штрафи, пеню) та відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем (або позичальником) умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Крім того, заставою забезпечені інші зобов'язання, що виникають в силу договору застави, дія застави за яким зберігається до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору застави предметом застави є цегла М-100 (100000 шт.), цегла М-125 (120000 шт.), плитка ПК-57-15-8 (50 шт.), блоки ФБС 24-6-6 (50 шт.), дошка обрізна 0,30 (20 м.куб.), плитка ПК 72-15-8 (30 шт.), блоки 24-4-4 (60 шт.), плита ПК-72-15 (45 шт.), напівпричіп -платформа -Е Gofa X1991 р.в., реєстраційний №ВО4356ХХ, чорного кольору, шасі №203583/3501 5204, на момент укладення даного договору загальна вартість предмету застави складала 703175грн.00коп., яка встановлена за домовленістю сторін.
У п.п. 3.1.8., 3.1.9. договору застави сторони передбачили, що заставодержатель має право вимагати від заставодавця (позичальника) дострокового виконання зобов'язань, що випливають із кредитного договору, а при незадоволенні його вимоги -звернути стягнення на предмет застави у відповідності до закону та цього договору, зокрема, за умови невиконання позичальником будь-яких зобов'язань за кредитним договором, а заставодавцем за цим договором; задовольняти свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому законом та договором застави.
Згідно з пунктом 4.1. договору застави якщо в момент настання терміну виконання кредитного договору зобов'язання за ним не буде виконано позичальником в повному обсязі, заставодержатель має право одержати задоволення за рахунок звернення стягнення на предмет застави в позасудовому та судовому порядку згідно до цього договору та чинного законодавства України.
Пунктом 6.1. договору застави сторони встановили, що він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до ст.20. Закону України "Про заставу" Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положеннями ст.20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Приймаючи до уваги, що позичальник: товариство з обмеженою відповідальністю "Житлоукрбуд-5” належним чином не виконало взяті на себе згідно з кредитним договором зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом позивач, враховуючи вищенаведене, набув право задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на заставне майно, зазначене у п. 1.2. договору застави.
При таких обставинах, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк України", м. Київ в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чортків Тернопільської області", м. Чортків, Тернопільської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоукрбуд-5", м. Чортків, Тернопільської області 350465грн.76коп., з них: 300000грн.00коп. -боргу по кредиту та 50465грн.76коп. - несплачених відсотків за користування кредитом, шляхом звернення стягнення на заставлене майно (предмет застави) згідно договору застави №04-12/1 від 30.01.2008р. -цеглу М-100 (100000 шт.), цеглу М-125 (120000 шт.), плитку ПК-57-15-8 (50 шт.), блоки ФБС 24-6-6 (50 шт.), дошку обрізну 0,30 (20м.куб.), плитку ПК 72-15-8 (30 шт.), блоки 24-4-4 (60 шт.), плиту ПК-72-15 (45 шт.), напівпричіп -платформа -Е Gofa X1991 р.в., реєстраційний №ВО4356ХХ, чорного кольору, шасі №203583/3501 5204, є такими, що підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та по суті неоспорені відповідачем.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року N 825, яка набула чинності 13 серпня 2009 року Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ, з 13 серпня 2009 року становить 236грн.00коп.
Приймаючи до уваги, що позивачем згідно платіжного доручення №1 від 04.12.2009р. сплачено 325грн.00коп. витрат на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу, то відповідно зайво сплачені витрати в розмірі 89грн.00коп. підлягають поверненню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоукрбуд-5", вул. Подільська, буд. №6, м. Чортків, Тернопільської області, ідентифікаційний код 34653119, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк України", м. Київ, в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чортків Тернопільської області", вул. Ст. Бандери, 37, м. Чортків, Тернопільської області, ідентифікаційний код 25350633, - 350465грн.76коп. заборгованості згідно кредитного договору №04-11/8 від 30.01.2008р., шляхом звернення стягнення на заставлене майно згідно договору застави №04-12/1 від 30.01.2008р. -цеглу М-100 (100000 шт.), цеглу М-125 (120000 шт.), плитку ПК-57-15-8 (50 шт.), блоки ФБС 24-6-6 (50 шт.), дошку обрізну 0,30 (20м.куб.), плитку ПК 72-15-8 (30 шт.), блоки 24-4-4 (60 шт.), плиту ПК-72-15 (45 шт.), напівпричіп -платформа -Е Gofa X1991 р.в., реєстраційний №ВО4356ХХ, чорного кольору, шасі №203583/3501 5204, що знаходиться за адресою: вул. Микулинецька, 42-в, смт. Велика Березовиця, Тернопільської області.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоукрбуд-5", вул. Подільська, буд. №6, м. Чортків, Тернопільської області, ідентифікаційний код 34653119, на Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк України", м. Київ, в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чортків Тернопільської області", вул. Ст. Бандери, 37, м. Чортків, Тернопільської області, ідентифікаційний код 25350633, - 3504грн.66коп. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Видати довідку Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк України", м. Київ, в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чортків Тернопільської області", вул. Ст. Бандери, 37, м. Чортків, Тернопільської області, ідентифікаційний код 25350633 про повернення з Державного бюджету України - 89грн.00коп. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно платіжного доручення №1 від 04.12.2009р., яке знаходиться в матеріалах справи №12/83-2355.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “____”__________2010р. через місцевий господарський суд.
Суддя