"25" лютого 2010 р.Справа № 3/9-166
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом: Прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ, вул. Т. Шевченка, 18 в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ «Укртелеком», м. Тернопіль вул. В. Чорновола, 4.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Західний регіональний оптовий ринок», м. Тернопіль, вул. Крушельницької, 18/903
За участю представників сторін від:
Позивача: Тимчишин Н.І. - юрисконсульт, довіреність № 18-02/02 від 31.03.09 р.
Відповідача: не з'явився
Прокуратури м. Тернополя : Ковальчук О.Р. -помічник прокурора , посвідчення №36
Суть справи: До господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ, вул. Т. Шевченка, 18 в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ «Укртелеком», м. Тернопіль вул. В. Чорновола, 4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Західний регіональний оптовий ринок», м. Тернопіль, вул. Крушельницької, 18/903, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг електрозв'язку в розмірі 4850,00 грн., в тому числі: 4339,70 грн. -основна заборгованість; 244,43 грн. -пені; 199,20 грн. -втрат від інфляційних процесів; 66,67 грн. -3% річних; судові витрати за розгляд справи покласти на відповідача.
Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку у призначене судове засідання свого представника не забезпечив, хоча про дату , час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у тому числі в порядку, передбаченому ст.64 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 та пунктом 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, а тому спір вирішено в порядку ст. 75 ГПК України , по наявних у справі матеріалах.
Розгляд справи , у відповідності до ст. 77 ГПК України, відкладався до 25.02.2010р., для надання можливості сторонам прийняти участь у розгляді та подати додаткові докази по справі.
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та прокурору роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального Кодексу України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст.. 81-1 ГПК України, не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, вислухавши представника позивача та думку прокурора, суд встановив наступне:
Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також, підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
17.11.2003р. між Центром обслуговування споживачів та продажу послуг Тернопільської дирекції Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Тернопіль в особі начальника Скочного Ореста Марковича, що діяв на підставі положення, як Підприємством зв'язку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Західний регіональний оптовий ринок», як Споживачем, був укладений Договір про надання послуг електрозв'язку № 404.
У відповідності до п.п. 2.1.1 п. 2.1 розділу 2 договору , “Підприємство зв'язку” зобов'язалось забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку.
У відповідності до п. п. 3.2.8 п. 3.2. вказаного договору відповідач зобов'язався вчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
П. п. 4.2. п. 4 договору передбачено, що споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою , безквитанційною або з поданням рахунків системою оплати.
П. п. 4.3. п. 4 даної угоди визначається, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.
П. п 7.1 п. 7 договору № 404 від 17.11.2003 р. сторони передбачили, що договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років.
У п. 7.2 розділу 7 договору визначається, що якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.
Як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема, картки обліку розрахунків, розрахунку боргу, споживач заборгував по оплаті послуг зв'язку 4339,70 грн.
Відповідно до вимог ст. ст.509, 526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901, ст. 903 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплатити отримані ними телекомунікаційні послуги.
Проте, всупереч положень договору відповідач, станом на час розгляду справи в суді свою заборгованість не погасив, а надіслану позивачем на його адресу претензію (попередження ) від 30.03.09 року, залишив без відповіді та задоволення.
Відповідач не заперечив належними та допустимим доказами суми боргу перед позивачем як і не надав суду доказів добровільної її сплати.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оцінивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Західний регіональний оптовий ринок», м. Тернопіль -4339 грн. 70 коп. основного боргу за надані послуги, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
В результаті несвоєчасної оплати за надані послуги позивач нарахував відповідачу суму на яку борг зростає з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення -199 грн. 20 коп. та 3% річних -66 грн. 67 коп. , які на день розгляду справи позивачу не сплачені.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ст.625 ЦК України)
З огляду на наведене , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми на яку борг зростає з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення -199 грн. 20 коп. та 3% річних -66 грн. 67 коп. , документально обґрунтовані і підлягають до задоволення.
За несвоєчасну оплату за надані послуги , позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 244 грн. 43 коп. , яка на день розгляду справи позивачу не сплачена.
Пунктом 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За таких обставин, суд вважає , що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 244 грн. 43 коп. , документально обґрунтованими та підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись, ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 510, 525, 526, 530, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, Законом України “Про телекомунікації” , Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», господарський суд ,-
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Західний регіональний оптовий ринок», м. Тернопіль, вул.. Крушельницької, 18/903 , ( код ЄДРПОУ 32482123) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" , м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 18 (код ЄДРПОУ 21560766) в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Тернопіль, вул. Чорновола, 4 (код ЄДРПОУ 01188052) - 4339 грн. 70 коп. -боргу, 244 грн. 43 -пені, 199 грн. 20 коп. -втрат від інфляційних процесів та 66 грн. 67 коп. -3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Західний регіональний оптовий ринок», м. Тернопіль, вул.. Крушельницької, 18/903 , ( код ЄДРПОУ 32482123) :
- в дохід Державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита,
- в дохід Державного бюджету України, р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ 23588119, Одержувач: УДК у м. Тернополі -236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази.
5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, “01” березня 2010 року, через місцевий господарський суд.
6. Рішення направити сторонам по справі та прокурору.
Суддя