"02" лютого 2010 р.Справа № 10/111-2375
Господарський суд Тернопільської області у складі
Розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" в особі Сумської філії, м. Суми, вул. Гагаріна, 2 (поштова адреса: м. Суми, вул. Проковська, 1б)
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
За участю представників:
позивача: не прибув ;
відповідача: не прибув ;
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Горобина", м. Суми
звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль -10 005,12 грн., з яких 7 972,16 грн. основного боргу; 1 306,14 грн. інфляційні втрати; 452,93 грн. пеня; 273,89 грн. - 3% річних; відшкодування судових витрат просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог посилається на дію договору поставки алкогольної продукції, укладеного між сторонами 03 вересня 2008 року, товарно-транспортну накладну на переміщення алкогольних напоїв.
Ухвалою суду від 23 грудня 2009 року судове засідання призначене о 11 год. 20 хвилин 15 січня 2010 року.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання 15.01.2010 року представників сторін, розгляд справи було відкладено до 16 год. 15 хв. 02 лютого 2010 року в порядку статті 77 ГПК України.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання 02.02.2010 року повторно не прибув, хоча був повідомлений про судове слухання у встановленому порядку, що підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення.
Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обов'язковою , надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:
Згідно ст. ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).
У судовому засіданні встановлено, що 03 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Горобина", від імені якого діє Сумська філія м. Суми (Постачальник) та Фізичною -особою підприємцем ОСОБА_1, м. Тернопіль (Покупець) було укладено Договір поставки алкогольних напоїв №958/1.
Згідно умов договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві алкогольну продукцію (далі -Товар), а Покупець -прийняти й оплатити Товар на умовах Договору.
Пунктами 1.2., 1.3. Договору сторони встановили, що Товар постачається товарними партіями (далі -Партія товару) в асортименті та кількості згідно узгоджених Постачальником заявок Покупця; асортимент, кількість, ціна кожної партії товару відображається в товарно-транспортних накладних на кожну Партію товару, що є невід'ємною частинами Договору.
Оплата вартості кожної окремої Партії Товару здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування суми грошових коштів на п/р Постачальника, вказаний у цьому Договорі, або готівкою в касу Постачальника з додержанням вимог законодавства України на підставі відповідних видаткових накладних Постачальника (п. 7.1. Договору).
Згідно п., п. 3.1., 3.2. Договору, Покупець здійснює оплату Партії товару протягом 21 календарних днів з моменту поставки, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або готівкою; датою повної оплати Партії вважається дата надходження коштів касу Постачальника в розмірі ціни партії товару, яка визначається відповідно до п. 1.3. Договору.
Постачальник виконав своє зобов'язання згідно Договору поставки алкогольних напоїв, а саме здійснив поставку Товару на загальну суму 7 972,16 грн. з ПДВ, що підтверджується товарно-транспортною накладною: Серії АААН №709493 від 03.09.2008р. на суму 7 972,16 грн. ( знаходиться в матеріалах справи ).
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.
Беручи до уваги доводи позивача та оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Матеріали справи підтверджують, що позивач у справі поставив фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1, м. Тернопіль товар, однак останній не виконав умов договору і здійснив оплату в сумі 7 972,16 грн.
З огляду на зазначене суд вважає, що представленими суду доказами, а саме Договором поставки алкогольних напоїв №958/1 від 03.09.2008 року, товарно-транспортною накладною, позивач по справі довів наявність заборгованості відповідача перед ним за поставлений товар, а тому позовні вимоги про стягнення боргу на суму 7 972,16 грн. підтверджені документально та підлягають до задоволення.
Згідно п. 2 статті 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктами 9.3., 9.4. Договору передбачили, що у випадку порушення Постачальником термінів поставки Товару за Договором, він сплачує Покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не відвантаженої кількості Товару за кожний день просрочки; у випадку несвоєчасної оплати Покупцем поставленої Партії товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,3% від суми простроченої оплати за кожний день прострочення.
Враховуючи, що сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання, відповідачем по справі фізичною особою - підприємцем своєчасно не була погашена заборгованість за отриманий товар, а тому сума боргу підлягає відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції.
Позивач по справі представив суду розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, який приймається судом, а тому позовні вимоги в сумі 1 306,14 грн. ( інфляційна сума ) підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлена та підтверджена документально.
Чинним законодавством України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою ( стаття 546 ЦК ).
Неустойкою ( штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.
Отже, як випливає із змісту Цивільного кодексу України -відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлено договором.
При таких обставинах справи судом приймається посилання позивача про те, що у нього є правові підстави для стягнення пені та двадцять процентів річних.
Згідно представленого розрахунку позивача розмір нарахованої пені та двадцять процентів річних становить 452,93 грн. ( пеня ) та 273,89 грн. -3% річних.
З огляду на наведене суд встановив, що позовні вимоги в загальній сумі 10 005,12 грн. заборгованості підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193, 222 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 530, 625, 712 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" в особі Сумської філії, м. Суми, вул. Гагаріна, 2, ідентифікаційний код 34743275 -7 972,16 грн. боргу; 1 306,14 грн. інфляційних збитків; 452,93 грн. пені; 273,89 грн. трьох відсотків річних; 102 грн. в повернення сплаченого державного мита; 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.
4.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
Суддя