"28" січня 2010 р.Справа № 4/132-2207
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" с. Ставчани, Пустомитівського району, Львівської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Збараж" майдан Кармелюка, 1, м. Збараж, Тернопільської області
про cтягнення 1 027 382 грн. 39 коп.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився.
відповідача: представник - Сьома І.Б. (довіреність № б/н від 25.12.09 р.).
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представнику відповідача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" с. Ставчани, Пустомитівського району, Львівської області звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Збараж" майдан Кармелюка, 1, м. Збараж, Тернопільської області про cтягнення 1 027 382 грн. 39 коп.
Позивач в судовому засіданні, яке відбулося 28.01.2010р. участь повноважного представника не забезпечив, проте 25.01.2010р. подав заяву № 210110/02 від 21.01.2010р. про відмову від позовних вимог повністю у зв'язку з добровільною сплатою відповідачем суми боргу.
Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 28.01.2010р. подав докази сплати суми основного боргу.
В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 21.01.2010р. та до 28.01.2010р., для надання можливості: відповідачу - прийняти участь у її розгляді, сторонам -подати витребувані судом документи та врегулювати спір в добровільному порядку.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника відповідача, господарським судом встановлено наступне:
- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;
- 03.09.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" с. Ставчани, Пустомитівського району, Львівської області (далі -Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Збараж" майдан Кармелюка, 1, м. Збараж, Тернопільської області (далі -Замовник) укладено договір № 118/09-09 (далі -Договір) про надання послуг по перевезенню ТМЦ, згідно з умовами якого Виконавець зобов'язався надати послуги по перевезенню цукрового буряка та інших ТМЦ (далі -Вантаж) у відповідності до вимог Замовника, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги (п. 1.1 Договору);
- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" на виконання умов зазначеного Договору надав, а відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Збараж" отримав обумовлені Договором послуги на загальну суму 1 173 562 грн. 49 коп., що підтверджується актами про надання послуг: № ТС13646 від 30.09.2009р. на суму 521 075 грн. 06 коп., № ТС13861 від 30.09.2009р. на суму 340 244 грн. 88 коп., № ТС14068 від 05.10.2009р. на суму 19 686 грн. 29 коп., № ТС14070 від 05.10.2009р. на суму 163 735 грн. 39 коп., № ТС14066 від 05.10.2009р. на суму 7 308 грн. 26 коп., № ТС14067 від 05.10.2009р. на суму 92 683 грн. 98 коп., № ТС14069 від 05.10.2009р. на суму 28 828 грн. 63 коп.;
- згідно п. 3.2 до Договору Замовник зобов'язався проводити оплату наданих Виконавцеві послуг після отримання від останнього товарно-транспортних накладних (дорожніх листів), товарних накладних та підписання сторонами актів про надання послуг. Акти про надання послуг Замовник зобов'язався підписувати кожні 14 календарних днів з моменту початку надання послуг з перевезення та оплачувати їх протягом 5 банківських днів після підписання.
Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як випливає з матеріалів справи та пояснень представника позивача, відповідач свого обов'язку щодо оплати товару в повному обсязі не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 30.11.2009р. (дата звернення до суду) в розмірі 1 023 562 грн. 49 коп.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом:
- відповідно до поданого позивачем розрахунку 3% річних від простроченої суми за період з 08.10.2009р. по 20.11.2009р. становить 3 819 грн. 90 коп.
Проте, позивач заявлені позовні вимоги не підтримав, подавши 25.01.2010р. у канцелярію суду заяву № 210110/02 від 21.01.2010р. про відмову від позовних вимог повністю у зв'язку з добровільною сплатою відповідачем суми боргу, що підтверджується видатковими накладними № 3430 від 30.09.2009р. на суму 4 005 грн. 76 коп. та № 4102 від 30.10.2009р. на суму 1 210 грн. 00 коп., договором про переведення боргу (27 328 грн. 84 коп.) № 04/11-09 від 28.11.2009р., платіжними дорученнями № 3337301 від 04.12.2009р. на суму 400 000 грн. 00 коп., № 3337370 від 25.12.2009р. на суму 200 000 грн. 00 коп. та № 3337387 від 29.12.2009р. на суму 391 017 грн. 90 коп.
Проаналізувавши подані відповідачем докази сплати суми боргу та заяву позивача № 210110/02 від 21.01.2010р. про відмову від позову, подану у канцелярію суду 25.01.2010р., на предмет її відповідності законодавству суд прийшов до висновку, що вона не суперечить чинному законодавству та не порушує інтереси інших осіб, наслідки її прийняття судом відомі позивачу, а відтак її слід прийняти, припинивши провадження у справі згідно п.4 ст. 80 ГПК України.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України, п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” (із змінами та доповненнями) та пункту 9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” (із змінами та доповненнями) повертаються позивачеві тільки у разі припинення провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ст. 80 ГПК України, тобто у випадку, коли спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. В усіх інших випадках застосування ст. 80 ГПК України судові витрати, в тому числі державне мито, поверненню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 78, 80 п.4, 86 ГПК України, господарський суд
1. Провадження у справі припинити.
Суддя