"26" січня 2010 р.Справа № 17/98-2279
Господарський суд Тернопільської області у складі
Судді Андрусик Н.О.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІнвестБуд", с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області
до відповідача: Дочірнього підприємства Агропромислової фірми "Агро-Корс", с. Клебанівка Підволочиського району Тернопільської області
Представник від:
позивача: Мазурик В.Р., уповноважений, довіреність без номеру від 22.12.09р.;
відповідача: не з'явився
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася у зв'язку з відсутністю письмового клопотання сторони.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІнвестБуд", с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, 11.12.09р. звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства Агропромислової фірми "Агро-Корс", с. Клебанівка Підволочиського району Тернопільської області, про стягнення 2635,53 грн. заборгованості, згідно договору поставки продукції №14/09 від 14.08.09р. (в тому числі 20,91 грн. -3% річних та 63,17 грн. інфляційних нарахувань).
На підтвердження позовних вимог позивачем надано копію договору поставки продукції №14/09 від 14.08.09р.; копію видаткової накладної №РН-0000034 від 14.08.2009р.; копію довіреності на отримання продукції серії ЯПП №591257 від 14.08.2009р.; інші матеріали.
Ухвалою господарського суду від 15.12.2009р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні 24.12.2010р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 26.01.2010р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення №2669880, №2635144), клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.
За таких обставин справи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
14 серпня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІнвестБуд", як Постачальником та Дочірнім підприємством Агропромисловою фірмою "Агро-Корс", як Замовником, укладено договір поставки продукції №14/09 (далі - Договір), згідно умов якого Постачальник зобов'язався поставити, а Замовник, в свою чергу -прийняти та оплатити продукцію, вказану в Специфікації на загальну суму 5026,70 грн. (п. 1.1. Договору).
У відповідності до розділу V Договору транспортні витрати по поставці продукції до пункту поставки несе Постачальник (п. 5.1. Договору).
Як стверджує позивач і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного Договору, позивач згідно видаткової накладної № РН-0000034 від 14.08.09р. передав, а відповідач через свого представника, який діяв на підставі довіреності серії ЯПП №591257 від 14.08.2009р., прийняв зазначену у накладній продукцію (бруківку, бордюр, квітник) на загальну суму 5026,70 грн. Факт отримання продукції підтверджується підписом представника відповідача на зазначеній накладній та довіреністю серії ЯПП №591257 від 14.08.2009р.
Умовами укладеного договору (розділ ІІІ) сторони також визначили порядок, форму та термін проведення розрахунків за поставлену продукцію. У відповідності до п. 3.1. Договору Замовник повинен провести оплату згідно накладної за фактично отриманий товар з відтермінуванням платежу на 21 календарний день.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Замовником, умов договору в частині проведення оплати поставленого йому товару згідно договору № 14/09 від 14.08.2009р.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини, що випливають з договору поставки.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).
Згідно із частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін. Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як стверджує позивач і це не заперечено відповідачем у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІнвестБуд" свої зобов'язання по договору виконало в повній мірі, однак, відповідач порушив свої договірні зобов'язання, не провівши оплати за отриманий товар в повному обсязі, внаслідок чого станом на 22.11.2009р. (дата оформлення позовної заяви) заборгованість відповідача за Договором поставки продукції №14/09 від 14.08.09р. становить 2551,45 грн. (з урахуванням часткової оплати вартості отриманого товару 01.10.2009 року в розмірі 2475,25 грн. згідно квитанції №150 від 01.10.2009р., котра міститься в матеріалах справи).
Надіслана відповідачу претензія №92/09 від 28.10.2009р. з вимогою в семиденний термін погасити вказану суму заборгованості залишена Дочірнім підприємством Агропромисловою фірмою "Агро-Корс" без відповіді та задоволення.
Таким чином, знаходять свої підтвердження у матеріалах справи доводи позивача стосовно того, що відповідачем в установлені договором строки вартість купленого товару повністю не сплачена, що є порушенням умов договору, ст. 527 ЦК України та ст. 193 ГК України.
В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків.
Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати купленого товару в повній мірі та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.
Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основного боргу є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІнвестБуд", с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 2551,45 грн. боргу.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з тим, що грошові зобов'язання відповідачем не виконані в строк, обумовлений Договором поставки продукції №14/09 від 14.08.09р., тому правомірними є вимоги, котрі ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України і надають право позивачу вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням трьох відсотків річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Оцінивши подані позивачем розрахунки трьох відсотків річних в розмірі 20,91 грн. (нараховані за період з 04.09.2009р. по 24.11.2009р.) та інфляційних нарахувань в розмірі 63,17 грн. (розраховані за вересень-жовтень 2009р. включно), суд, здійснивши власний арифметичний розрахунок, вважає, що до задоволення підлягають вимоги в частині стягнення з відповідача 63,17 грн. інфляційних нарахувань та 20,55 грн. -3% річних, як обґрунтовано заявлені і є такими, що відповідають встановленим Держкомстатом України індексам інфляції за період з вересня 2009 р. по жовтень 2009 року включно та вимогам закону, оскільки ні договір, ні закон, не встановлюють іншого розміру процентів, ніж той, що передбачено нормами ЦК України.
В частині стягнення 0,36 грн. -3% річних господарський суд відмовляє, оскільки позовну заяву складено 22.11.2009р., відповідачу надіслано -23.11.2009р., про що свідчить фіскальний чек №1058, однак відсотки річних нараховано по 24.11.09р., тобто вони є невірно нарахованими.
У зв'язку з наведеним, позовні вимоги, як обґрунтовано заявлені, не заперечені належними доказами відповідачем та підтверджені матеріалами справи, підлягають до задоволення в сумі 2635,17 грн., з них: 2551,45 грн. основного боргу, 20,55 грн. -3% річних та 63,17 грн. інфляційних нарахувань.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні 26.01.2010р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42 -47, 22, 32, 34, 43, 44, 47, 49, 811, 82- 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Агропромислова фірма "Агро-Корс", с. Клебанівка Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30786645 -2551,45 грн. основного боргу, 63,17 грн. інфляційних нарахувань, 20,55 грн. -3% річних та 337,95 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІнвестБуд", с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, вул. Вояків УПА, 1/12, ідентифікаційний код 33282104.
3. В решті позовних вимог -відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "01" лютого 2010 року, через місцевий господарський суд.
Суддя