"25" січня 2010 р.Справа № 8/88-2015
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І. М. розглянув матеріали справи:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗТ Славутич", вул. Орджонікідзе, 8, м. Краматорськ Донецької області
до відповідача: Науково -виробничого селянського (фермерського) господарства "Мрія", вул. Центральна, 1, с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області
про: cтягнення заборгованості на загальну суму 7 644 грн. 03 коп.
За участю представників:
Позивача: не прибув
Відповідача: Сьоми І. Б. -представника, довіреність від 29.04.2009 р.
В судовому засіданні представнику відповідача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗТ Славутич", м. Краматорськ Донецької області, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Науково -виробничого селянського (фермерського) господарства "Мрія", с. Васильківці Гусятинського району, надалі відповідач, про стягнення заборгованості на загальну суму 7 644 грн. 03 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті робіт з поставки та інсталяції програмного забезпечення (базової версії) паливороздаточних колонок «NOVA-2202.21»та «NOVA-2202.21S», внаслідок чого його заборгованість перед позивачем становить 7 200 грн., на яку відповідно до вимог чинного законодавства нараховано 316, 80 грн. інфляційних витрат та 127, 23 грн. 3% річних. Таким чином, просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 7 644, 03 грн. В підтвердження викладеного додає: розрахунок суми позовних вимог, рахунок № 94 від 30.01.2008 р., акт виконаних робіт № 77 від 08.05.2008 р. підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб, лист (претензію) № 42 від 26.02.2009 р. та докази його надіслання відповідачу -повідомлення про вручення поштового відправлення за №1292023 від 02.03.2009р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Розгляд справи, призначений вперше на 10:35 год. 23.11.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 10:50 год. 21.12.2009 р., на 11:10 год. 11.01.2010р. та, відповідно, на 12.20 год. 25.01.2010р., у зв'язку із неявкою та клопотанням відповідача, неподанням ним витребуваних ухвалами суду документів, а також необхідністю витребування додаткових документів.
Строк вирішення спору продовжено в порядку передбаченому ч.3 ст. 69 ГПК України до 27.01.2010р., про що судом винесено відповідну ухвалу від 21.12.09р.
Відповідач, у відзиві на позовну заяву вих. №2009/12-17 від 17.12.09р. та його повноважний представник в судовому засіданні 21.12.2009 року вимоги позивача не визнає. Стверджує, що між ним та відповідачем дійсно було підписано акт виконаних робіт № 77 від 08.05.2008 р. на суму 7 200 грн., однак при його підписанні строк оплати не обумовлювався та не узгоджувався. Зазначає, що між сторонами не укладався жоден письмовий договір на суму 7 200 грн., а також не укладався жоден документ, який передбачав би негайне виконання зобов'язання по оплаті 7 200 грн.; вимоги про виконання зобов'язання в порядку ст. 530 ЦКУ відповідач від позивача не отримував, відтак вважає, що відповідач не має перед позивачем жодного простроченого грошового зобов'язання. На підставі викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Окрім того, повідомив, що правонаступником прав і обов'язків Селянського (фермерського) науково-виробничого господарства "Мрія" є Товариство з обмеженою відповідальністю "МРІЯ ЦЕНТР", в підтвердження представив світлокопію Довідки АБ№ 166206 з ЄДРПОУ від 08.01.09р. та витяг зі статуту в новій редакції ТзОВ "МРІЯ ЦЕНТР".
Відповідно до п.1.1 Статуту ТзОВ "МРІЯ ЦЕНТР", ідентифікаційний код 14040434, останнє створене відповідно до законодавства України шляхом перетворення із Селянського (фермерського) науково-виробничого господарства "Мрія" (код ЄДРПОУ 14040434) на підставі рішення Загальних зборів учасників товариства від 26.12.2008р. Товариство є універсальним (повним та виключним) правонаступником всіх прав та обов'язків Селянського (фермерського) науково-виробничого господарства "Мрія" та Селянського (фермерського) господарства "Мрія".
В силу ст. 25 ГПК України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне провести заміну первісного відповідача - Науково -виробниче селянське(фермерське) господарство "Мрія", вул. Центральна, 1, с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 14040434 на її правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "МРІЯ ЦЕНТР", вул. Незалежності,68а, с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 14040434.
В судовому засіданні 11.01.2010р. представник відповідача довів до відома суду, що вартість виконаних позивачем робіт в сумі 7200 грн. ним сплачена. Разом з тим, доказів на підтвердження зазначеного суду не представив, що стало підставою для відкладення розгляду справи на 12:20 год. 25.01.2010р.
Згідно листа представника відповідача № 2010/01-19/1 від 19.01.2010р., підтриманого ним в судовому засіданні 25.01.2010р., 29.12.2009 року згідно платіжного доручення № 5516 від 29.12.2009р. ТОВ "Мрія Центр" сплатило на користь ТОВ "АЗТ Славутич" 7 200 грн.
В судові засідання представник позивача не з'явився, хоча про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.
Враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника позивача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування представника відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне:
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
За змістом приписів статей 205 та 206 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 травня 2008 року ТзОВ "АЗТ Славутич" на підставі Акту виконаних робіт №77 від 08.05.08р., згідно рахунку №94 від 30.01.2008р., здійснено роботи по наданню та інсталяції програмного забезпечення (базової версії) паливороздатних колонок «NOVA-2202.21»та «NOVA-2202.21S», для Науково -виробничого селянського (фермерського) господарства "Мрія" (правонаступником якого є ТзОВ "Мрія Центр"), загальною вартістю 7 200грн.
Із наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач факт виконання позивачем робіт на суму 7200 грн. згідно Акту виконаних робіт №77 від 08.05.08р. визнає, однак заперечує наявність прострочення по грошових зобов'язань, оскільки строк оплати робіт по даному акту сторонами не обумовлювався.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь -який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як стверджує представник позивача, враховуючи, що сторонами дійсно не був встановлений термін оплати виконаних 08.05.2008р. робіт згідно акту №77, 02.03.2009 року ТзОВ "АЗТ Славутич" було направлено рекомендованим листом за №1292023 лист (вимогу) №42 від 26.02.2009р. про оплату у десятиденний строк з моменту отримання даного повідомлення вартості виконаних робіт на суму 7 200 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, претензію позивача №42 від 26.02.2009р відповідачем отримано 06 березня 2009 року (належним чином засвідчена копія повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи), однак станом на день звернення до суду залишено останнім без відповіді та задоволення, що і стало підставою для подання ТзОВ "АЗТ Славутич" даної позовної заяви.
Разом з тим, 19.01.2010 року на адресу суду надійшов лист відповідача (вих. №2010/01-19/1), в якому останній повідомив, що 29 грудня 2009 року згідно платіжного доручення №5516 ТОВ "Мрія Центр" сплатило на користь ТОВ "АЗТ Славутич" 7 200грн., в підтвердження додано платіжне доручення №5516 від 29.12.09р. на суму 7 200 грн.
Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги, що станом на час розгляду справи в суді відповідач суму основного боргу перед позивачем погасив повністю, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 7 200 грн. основного боргу, згідно п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України, за відсутністю предмету спору.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі даної статті, позивачем нараховано та заявлено до стягнення, за період з 09.03.2009 року по 09.10.2009 року, інфляційні нарахування в розмірі 316, 80 грн. та 3% річних в розмірі 127, 23 грн.
Однак, враховуючи, що листом №42 від 26.02.09р. позивач, вимагаючи від позивача оплати отриманих послуг, згідно Акту виконаних робіт №77 від 08.05.08р. на суму 7 200 грн., надав останньому для розрахунку десятиденний термін з моменту отримання повідомлення (вимоги), зважаючи на те, що згідно повідомлення про вручення відповідачем отримано даний лист 06.03.2009 року, судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, за період з 17.03.2009 року по 09.10.2009 року включно, згідно якого сума інфляційних нарахувань, яка підлягає стягненню з відповідача складає 216 грн., сума 3% річних -122грн. 50 коп. (здійснений судом розрахунок додається).
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних частково, а саме: нарахованих за період з 17 березня 2009 року по 09 жовтня 2009 року включно, на суму 216 грн. - інфляційних нарахувань та 122грн. 50 коп. -3% річних. Позов в частині стягнення 100 грн. 80 грн. інфляційних нарахувань та 4 грн. 73 коп. 3% річних задоволенню не підлягає, оскільки заявлений безпідставно.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 100 грн. 59 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232 грн. 74 коп., покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Здійснити правонаступництво сторони (відповідача у справі) № 8/88-2015 з Науково -виробничого селянського (фермерського) господарства "Мрія", вул. Центральна, 1, с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 14040434, на Товариство з обмеженою відповідальністю "МРІЯ ЦЕНТР", вул. Незалежності, 68а, с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 14040434.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ ЦЕНТР", вул. Незалежності,68а, с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області (код ЄДРПОУ 14040434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗТ Славутич", вул. Орджонікідзе, 8, м. Краматорськ Донецької області (ідентифікаційний код № 31037863):
- 216 (двісті шістнадцять) грн. інфляційних нарахувань;
- 122 (сто двадцять дві) грн. 50 коп. -3% річних;
- 100 (сто) грн. 59 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;
- 232 (двісті тридцять дві) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 7 200 грн. по п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України
5. В частині стягнення 100 грн. 80 грн. інфляційних нарахувань та 4 грн. 73 коп. 3% річних в позові відмовити.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
7. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
8. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.
Суддя