"04" лютого 2010 р.Справа № 2/65-1201
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" вул. Воровського, 33, м. Київ 54, 01054
до Приватного підприємства "АВАНТ-АС" вул. Кн. Острозького, 45/65, м. Тернопіль, 46008
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1) ТОВ "Люкс Логістик Сервіс" м. Київ, пр. Бажана, 14, кв. 461, оф. 8
2) ТОВ "Ельдорадо-Інвест" 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44
3) ТОВ "Ельдорадо-Схід" м. Дніпропетровськ, Театральний бульвар, 1
про cтягнення 276 714 грн. 79 коп. заборгованості.
За участю представників сторін:
позивача: Родін К.В. - довіреність № 244 від 31.12.09р.
відповідача: Толкачов О.І., наказ № 1 від 04.07.07р.
Толкачова Л.О., довіреність № 2 від 08.07.09р.
Стахов О.В., довіреність № 1 від 08.07.09 р.
Нечай О.М., довіреність № 3 від 15.06.09 р.,
1- третьої особи:
2- третьої особи:
3- третьої особи:
Суть справи: 22.06.09р. позивач пред'явив в господарський суд Тернопільської області позовну заяву №1634 від 09.06.2009р.
Із даного позову вбачається, що позивач згідно договору страхування №282000101 від 12.11.2007р. виплатив ТзОВ "Люкс Логістік Сервіс" (першій третій особі по ухвалі господарського суду від 24.06.20009р.) страхове відшкодування в сумі 276 714 грн. 79 коп.
Позивач посилається на ст. 512 Цивільного кодексу України (підстави зміни кредитора у зобов'язанні), ст. 623 Цивільного кодексу України (відшкодування збитків завданих порушенням зобов'язання), ст. 1166 Цивільного кодексу України (підстави відповідальності за завдану майнову шкоду), ст. 1191 Цивільного кодексу України (право зворотної вимоги до винної особи).
Отже, в описовій частині позову позивач посилається на закони, які регулюють різні правові відносини.
В резолютивній частині позивач просить стягнути суму боргу 276 714 грн. 79 коп.
Відтак, із позовної заяви позивача неможливо встановити підстави стягнення боргу. Чи це борг по договору страхування, чи це борг по договору відступлення права вимоги №0719/09-02 від 19.01.2009р.
По вимозі суду представник позивача пояснив, що пред'явлені ним вимоги взаємопов'язані і випливають однин з одного. На підставі виплати по договору страхування ТОВ "Люкс Логістик Сервіс" заключило договір відступлення права вимоги.
При ознайомленні з договором відступлення права вимоги №0719/09-02 від 19.01.2009р. суд встановив, що ТОВ "Люкс Логістик Сервіс" відступає позивачеві вимогу в сумі 281 714 грн. 79 коп. на підставі договору "Про надання послуг по експедируванню вантажів" №ПВТ-7-08 від 22.05.2008р. укладеного між ним та відповідачем.
Із даного договору вбачається, що сума 281 714 грн. 79 коп. - це сума нестачі товару по товарно-транспортній накладній №1106л від 28.09.2008р.
Відтак, слід вважати, що:
- позивач пред'явив позов про стягнення 276 714 грн. 79 коп. - вартість нестачі по товарно-транспортній накладній №1106л від 28.09.2008р. товару прийнятого під охорону відповідачем згідно умов договору "Про надання послуг з експедирування вантажів" №ПВТ-7-08 від 22.05.2008р.
Пояснює, що:
- згідно договору страхування №282000101 від 12.11.2007р. він сплатив "Страхувальнику" (ТОВ "Люкс Логістик Сервіс" - першій третій особі по справі) страхове відшкодування в сумі 276 714 грн. 79 коп., підтверджуючи даний факт страховим актом №461 без дати; розпорядженням на виплату страхового відшкодування, затвердженим головою управління 03.02.2009р.; платіжним дорученням №465 від 06.02.2009р.
- 19.01.2009р. між ним і "Страхувальником" був заключений договір "Про відступлення права вимоги" №0719/09-02 від 19.01.2009р., яким "Страхувальник", як первісний кредитор відступив йому право вимоги до ПП "Авант-АС" на підставі договору надання послуг по експедируванню вантажів №ПВТ-7-08 від 22.05.2008р.
Просить позов задовольнити.
Відповідач позов не визнає (лист №16 від 08.07.2009р.) посилаючись на те, що:
- в суд представлені копії документів, які завірені "Страховиком", а не "Страхувальником". Затверджені особою, яка не бачила оригіналів документів, тому копії документів не можуть служити підтвердженням нестачі;
- нестача трапилась внаслідок протиправних дій третіх осіб, тому нести відповідальність він не повинен;
- заміна кредитора у зобов'язанні проведена з порушенням вимог чинного законодавства.
Стверджує, що незважаючи на його прохання товариство оригінали документів на його адресу не направляло.
ТзОВ "Профіт-ком" (ТОВ "Ельдорадо-Інвест"- друга третя особа) пояснює, що з відповідачем він не є в договірних відносинах (лист від 03.08.2009р.).
Треті особи пояснень не представили.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та приймаючи до уваги, що:
1) Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя 26.01.2010р. оголосив перерву в засіданні в межах встановленого строку. 04.02.2010р. засідання продовжилось.
2) Відповідно до ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази надаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях.
За наявності у суду сумнівів щодо відповідності копій документів оригіналу суд не позбавлений права витребувати оригінали таких документів або їх нотаріально засвідчені копії (п. 21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/164 від 18.03.2008р.).
3) В підтвердження нестачі товарно-матеріальних цінностей на суму 276 714 грн. 79 коп. позивач надав в суд:
- заявку на разовий перевіз №1106л від 28.09.2008р.;
- заявку №3550 від 29.09.2008р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом;
- акт здачі приймання №ТМЦ-6600724139 від 30.09.2008р.;
- акт здачі приймання №ТМЦ-6600724121 від 01.10.2008р;
- акт здачі приймання №ТМЦ-6600724141 від 01.10.2008р;
- товарно-транспортну накладну від 29.09.2008р.;
- видаткову накладну №6600724141 від 29.09.2008р.;
- видаткову накладну №6600724121 від 29.09.2008р.;
- видаткову накладну №6600724139 від 29.09.2008р.;
- карточку водія;
- пояснення Зятлова від 01.09.2008р.;
- квитанцію до прибуткового касового ордеру №2130;
- виписки із складської книги.
Вищезазначені документи надані в копіях, які засвідчені юрисконсультом позивача (печатка "Інго-Україна", посада, ініціали і підпис).
Отже, всі необхідні для розгляду справи документи засвідчені представником страхової компанії, яка не приймала участі в перевезенні товару.
Доказів того, що оригінали вищезазначених документів позивач бачив і мав можливість звіряння цих копій з оригіналами в суд не представлено.
Посилання позивача, що він не повинен представляти оригінали документів необґрунтовані тому, що:
- надані в суд копії документів викликають сумнів їх відповідності оригіналам, так як підприємство, яке не бачило оригіналів документів немає права ставити напис "копія вірна". При тому, в заяві №3550 від 29.09.2008р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом в графі "виконавець" поставлена печатка з не читаючим текстом. Тому незрозуміло хто фактично був перевізником вантажу, який доставлений з нестачею на таку велику суму.
- згідно п. 11.6. Правил добровільного страхування відповідальності транспортних операторів, які є невід'ємною частиною договору страхування відповідальності транспортного оператора №282000101 від 12.11.2007р. (п. 1 розд. VIII договору) до документів, що засвідчують настання страхового випадку і розмір збитків відносяться документи надані "Страхувальником" (першою третьою особою по справі) у формі оригіналів документів або нотаріально завірених копій, або простих копій при умові надання "Страховику" (позивачеві) можливості звіряння цих копій з оригіналами документів.
П. 10.1.4 договору сторони теж передбачили, що до обов'язку "Страхувальника" (першої третьої особи) у разі настання страхового випадку відноситься обов'язок негайно надати усі документи, що необхідні для визначення причин та наслідків страхового випадку та для визначення розміру збитків.
Отже, тільки при наявності оригіналів документів позивач може встановити причини та розмір заподіяної шкоди і тільки у разі відсутності сумнівів щодо факту настання страхового випадку він має право відшкодувати шкоду, а потім вимагати від третьої особи її відшкодування, якщо доведе, що нестача трапилася з вини такої.
А доказом вини можуть бути тільки документи, зазначені як в договорі страхування так і в вимогах господарського процесуального кодексу України.
З вищезазначеного вбачається, що відсутність у позивача оригіналів або належно завірених копій документів є наслідком вини останнього (невиконання умов договору, зазначених в Правилах). Це підтверджує, що позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом оригінали документів необхідні для вирішення спору. Які він повинен подати, щоб довести ті обставини на які посилається як на підставу його вимог (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).
Тому суд керуючись ст. 81 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне позов позивача залишити без розгляду.
4) При розгляді справи також враховувалось:
а) із листа (без номеру та дати) директора ТзОВ "Екліс" Семенова А.Є вбачається, що сюрвейський звіт складений з врахуванням наданих йому представниками "Страховика" та вантажоодержувача копій товарно-транспортної накладної №11106л від 29.09.2008р., видаткових накладних №6600724141, №6600724139 від 29.09.2008р. і актів здачі-приймання №6600724139 від 30.09.2008р.; №66007241 та №6600724121 від 01.10.2008р.
Отже, навіть при складанні аварійного сертифікату, складеного на підставі п. 13.8 Правил, сюрвеєр (аварійний комісар) приймав до уваги тільки копії документів. При тому не зазначавши чи були вони ким-небудь завірені.
Що викликає сумнів відображення в сюрвеєрському звіті даних відповідаючих дійсності.
б) ухвалами господарського суду Тернопільської області від 24.06.2009р., 10.07.2009р., 08.09.2009р., 23.11.2009р., 12.01.2010р. від третіх осіб були витребувані оригінали документів.
Такі в суд не представлені і не повідомлена причина невиконання вимог суду.
Що викликає в суду сумнів щодо відповідності копій документів оригіналам.
в) посилання позивача на те, що він має право виплачувати страхове відшкодування і без розслідування причин страхового випадку судом приймаються до уваги, але в цьому разі страхова компанія повинна довести вину відповідача в нестачі (не довезенні) товару з врахуванням вимог чинного законодавства. І одним із обов'язків доказування такої вини є представлення оригіналів або належно завірених документів.
5) Згідно ст. 8 Декрету Кабінет Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. сплачене позивачем державне мито не повертається.
6) Відповідно до ст. 47-1 Господарського процесуального кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов'язані з розглядом даної справи не повертаються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33,81,86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1) Позовну заяву позивача залишити без розгляду.
2) Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.
Суддя