"15" січня 2010 р.Справа № 12/89-2399
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пакра-Україна", вул. Крейсера Аврори, 5, м. Київ (фактична адреса: пров. Червоноармійский, 3, м. Київ)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47728
За участю представників від:
позивача: Кінь А.Р. -представник (довіреність від 13.01.2010р.);
відповідача: не з'явився.
Учаснику судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пакра-Україна", м. Київ, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47182грн.30коп., з них 38075грн.19коп. -основного боргу згідно договору поставки №07/12-2008 від 07.12.2008р., 5289грн.31коп. -пені, 973грн.61коп. -3% річних, 2844грн.19коп. -інфляційних втрат.
Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду знаходиться в матеріалах справи), своїм конституційним правом на захист не скористався.
У судовому засіданні оглянуто оригінали видаткових накладних №РН-0000369 від 16.12.2008р., №РН-0000381 від 25.12.2008р. та №РН-000000043 від 10.02.2009р., які скріплені печатками та підписами представників сторін, а також повноважний представник позивача надав суду належним чином засвідчені копії рахунків-фактур №СФ-0000447 від 16.12.2008р., №СФ-0000461 від 25.12.2008р. та №СФ-0000077 від 10.02.2009р.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
У відповідності до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.
07 грудня 2008 року між ТзОВ «Доброслав-Тернопіль»(надалі - покупець) та ТзОВ «Пакра-Україна»(надалі - продавець) укладено договір поставки товару №07/12-2008 (надалі -договір), згідно умов якого (п.п. 1.1., 6.2.) продавець зобов'язався постачати та передавати у власність покупця запасні частини та витратні матеріали, згідно замовлень покупця (надалі - товар), а покупець зобов'язався приймати товар та оплачувати його загальну вартість на умовах договору.
Пунктом 9.1. договору сторони встановили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2009 року.
Як вбачається зі змісту вищезазначеного договору, останній по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі ст. 712 ЦК України до нього застосовуються загальні положення про купівлю -продаж.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
На виконання положень договору продавець на підставі рахунку-фактури №СФ-0000447 та видаткової накладної №РН-0000369 від 16.12.2008р. на суму 27724грн.48коп., рахунку-фактури №СФ-0000461 та видаткової накладної №РН-0000381 від 25.12.2008р. на суму 23687грн.81коп., рахунку-фактури №СФ-0000077 та видаткової накладної №РН-000000043 від 10.02.2009р. на суму 23867грн.90коп. (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи) поставив покупцю товар на загальну суму 75280грн.19коп.
У п. 4.1. договору сторони погодили, що розрахунки між продавцем та покупцем за кожну поставлену партію товару проводяться протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня отримання зазначеної партії товару, шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця, згідно виставленого рахунку.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару поставленого по договору виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується підписаним представниками та завіреним печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2008р. по 29.04.2009р., згідно якого борг відповідача станом на 29.04.2009р. складав 38075грн.19коп., який, як зазначило ТзОВ "Пакра-Україна" у позові та що підтвердив його повноважний представник у судовому засіданні, станом на день розгляду справи ТзОВ «Доброслав-Тернопіль»не сплачено.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про погашення боргу у повному обсязі за отриманий згідно договору товар суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 38075грн.17коп.
Враховуючи, що згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами п. 7.3. договору, у вигляді сплати пені, з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, згідно яких пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а відтак пеня за період з 05.01.2009р. (дати, з якої позивач згідно поданого розрахунку розпочав нарахування пені) по 02.09.2009р. (дати, по яку у позивача було право нарахування пені, так як умовами договору не передбачено нарахування пені понад шестимісячний строк) становить 4450грн.59коп.
Позов в частині стягнення 838грн.72коп. -пені задоволенню не підлягає, оскільки така нарахована позивачем поза межами 6-ти місячного строку, встановленого відповідно до вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, при цьому слід зазначити, що сторонами в п. 7.3. договору визначено, що "Покупець несе відповідальність за прострочення оплати за товар згідно п. 4.1. у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення платежу", і відсутні умови щодо сплати пені понад встановлений ст. 232 ГК України 6-ти місячний термін.
Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми, що згідно розрахунків позивача, що станом на 14.12.2009р. становлять 2844грн.19коп. та 973грн.61коп. відповідно.
При таких обставинах позов в частині стягнення 38075грн.19коп. боргу, 4450грн.59коп. пені, 973грн.61коп. -3% річних, 2844грн.19коп. втрат від інфляції підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та підтверджений належними та допустимими доказами.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47728, ідентифікаційний код 33282246, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пакра-Україна", вул. Крейсера Аврори, 5, м. Київ (фактична адреса: пров. Червоноармійский, 3, м. Київ), ідентифікаційний код 33295229, 38075грн.17коп. боргу, 4450грн.59коп. пені, 973грн.61коп. -3% річних, 2844грн.19коп. втрат від інфляції, 463грн.43коп. витрат по сплаті державного мита, 231грн.80коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
4. В решті позову -відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення ___ _____ 2010р. через місцевий господарський суд.
Суддя