"22" січня 2010 р.Справа № 02-2/14-027
про повернення позовної заяви
Суддя , розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-Експрес", м. Тернопіль до ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про зобов'язання ОСОБА_1 взяти участь у загальних зборах ТОВ "Нива-Експрес" та зобов'язання ОСОБА_1 виконати вимоги закону щодо зменшення статутного фонду ТОВ "Нива-Експрес" до реально внесеного, встановив наступне:
- порушення п.2 ст. 57 ГПК України;
- порушення п.3 ст.57 ГПК України.
Відповідно до ст.56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
Згідно із п.2 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як вбачається із наявного в позовних матеріалах фіскального чеку поштового відділення №1918007820, як адресу відповідача у графі "куди" зазначено "Почапинці", в той час як у позовній заяві адресою відповідача - ОСОБА_1 значиться АДРЕСА_1.
Поряд з цим, у Статуті ТОВ "Нива-Експрес", копія якого долучена до позовної заяви зазначено адресу ОСОБА_1: АДРЕСА_2.
Із наведеного слідує, що долучений до позовних матеріалів фіскальний чек поштового відділення не може вважатися належним доказом направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, в розумінні ст.34 ГПК України.
Відповідно до п.п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Позивачем, згідно квитанції №1201.92.4. від 18.01.2010р., за подання позовної заяви до суду сплачено державне мито в розмірі 85 грн.
Підпунктом "б" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року (із послідуючими змінами та доповненнями), далі -Декрет, встановлено, що розмір ставки державного мита із позовних заяв немайнового характеру - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлено декілька позовних вимог немайнового характеру, які в свою чергу не пов'язані між собою підставою виникнення, а відтак і державне мито повинно бути сплачене за кожну позовну вимогу зокрема в розмірах та порядку, передбачених чинним законодавством.
Згідно п.5.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.1998р. №02-5/78, якщо стороною не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі або документів, що свідчать про звільнення від його сплати, заява до розгляду не приймається, і господарський суд з посиланням на пункт 4 частини першої статті 63 ГПК зобов'язаний повернути її заявникові без розгляду.
За таких обставин, зважаючи на те, що позивачем при поданні позову не подано належних доказів відправлення позовної заяви із доданими до неї документами відповідачеві, а також не додано доказів сплати державного мита в установлених законом порядку та розмірі, позовна заява разом із доданими до неї документами підлягає поверненню на підставі п.4, 6 ст. 63ГПК України.
На підставі наведеного, керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
1. Позовну заяву б/н від 21.01.2010 року разом із доданими до неї документами, в т.ч. квитанції №1201.92.4 від 18.01.2010р. про сплату державного мита в сумі 85 грн. та №120193.1 від 18.01.2010р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. (всього на 29-ти аркушах) повернути заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Нива-Експрес", пр.Ст.Бандери,15, м. Тернопіль - без розгляду.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.
Суддя