"21" січня 2010 р.Справа № 3/142-2422
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" , м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 18 (код ЄДРПОУ 21560766) в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Тернопіль, вул. Чорновола, 4 (код ЄДРПОУ 01188052)
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (іден. номер НОМЕР_1)
За участю представників сторін від:
Позивача: Тимчишин Н.І. - юрисконсульт, довіреність № 18-02/02 від 31.03.09 р.
Відповідача: не з'явився
Суть справи: Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 18 (код ЄДРПОУ 21560766) в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Тернопіль, вул. Чорновола, 4 звернулося з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості в сумі 440,05 грн., з яких 418,21 грн. -сума основного боргу, 9,51 грн. -втрат від інфляційних процесів та 3,83 грн. -3% річних, 9,51 грн. -пені; судові витрати за розгляд справи покласти на відповідача.
Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, свого письмового відзиву на позов суду не надав, а тому спір вирішено по наявних у справі документах, в порядку ст. 75 ГПК України.
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального Кодексу України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст.. 81-1 ГПК України, не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:
31 березня 2003 року між Центром обслуговування споживачів та продажу послуг Тернопільської дирекції Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Тернопіль в особі начальника Скочного Ореста Марковича, що діяв на підставі положення, як Підприємством зв'язку, та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, м. Тернопіль, як Споживачем, був укладений Договір про надання послуг електрозв'язку № 123.
У відповідності до п.3.2.8 вказаного договору, відповідач зобов'язався вчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою безквитанційною або з поданням розрахунків системою оплати. Згідно п.4.3, п. 4.6 Договору Споживач повинен вчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС. У разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.
Як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема, картки обліку розрахунків, за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 року, розрахунку боргу, споживач заборгував по оплаті послуг зв'язку 418,21грн.
Відповідно до вимог ст. ст.509, 526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901, ст. 903 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Проте, всупереч положень договору відповідач, станом на час розгляду справи в суді свою заборгованість не погасив, а надіслану позивачем на його адресу претензію № 09/1846 від 12.10.09 року, залишив без відповіді та задоволення.
Відповідач не заперечив належними та допустимим доказами суми боргу перед позивачем як і не надав суду доказів добровільної її сплати.
За даних обставин, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Тернопіль -418,21 грн. основного боргу за надані послуги електрозв'язку згідно договору № 123 від 23.03.2003 р. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому суд визнає правомірними та задовольняє вимоги позивача, щодо нарахування та стягнення з відповідача 8 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань та 3 грн. 83 коп. 3% річних.
Пунктом 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ст.549 ЦК України)
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Проценти на неустойку не нараховуються.
Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (ст.550 ЦК України).
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. (ст.551 ЦК України)
Згідно вимог п. 5.8 договору №123 від 31.03.2003 р., у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 9 грн. 51 коп. - документально обґрунтовані і такі, що підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. ст.44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., покладаються на відповідача.
Керуючись, ст.ст.1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 16, 509, 510, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” господарський суд ,-
1.Позов задовольнити .
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (іден. номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" , м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 18 (код ЄДРПОУ 21560766) в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Тернопіль, вул. Чорновола, 4 (код ЄДРПОУ 01188052) - 418 грн. 21 коп. -боргу, 9 грн. 51 -пені, 8 грн. 50 коп. -втрат від інфляційних процесів та 3 грн. 83 коп. -3% річних; 102 грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, «25»січня 2010 року, через місцевий господарський суд.
4. Рішення направити сторонам по справі.
Суддя