17.02.10 Справа № 9/319-09.
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Сумиагропромбуд», м.Суми
до відповідача: Сумської міської ради, м. Суми
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Якименко Алла Володимирівна, м. Суми
2. Управління майна комунальної власності Сумсько міської ради, м. Суми
Про скасування рішення та визнання права власності.
за участю представників сторін:
Від позивача - Нємцев В.А.
Від відповідача - Клименко О.В.
Від першої третьої особи - Зайченко О.П.
Від другої третя особа - Дудкіна Н.В.
Головуючий суддя Лущик М.С.
Судді Моїсеєнко В.М.
Левченко П.І.
При секретарі с/з Сидорук А.І.
Суть спору: Позивач згідно позовної заяви просить суд скасувати рішення Сумської міської ради ХХVI сесії V скликання № 2280-МР від 24 грудня 2008 року, згідно якого квартиру № 79 у будинку № 65-А по вул. Інтернаціоналістів, м. Суми зарахована до комунальної власності територіальної громади міста Суми; визнати за Відкритим акціонерним товариством “Сумиагропромбуд” (м. Суми, вул. Пролетарська, буд. 69, код ЄДРПОУ 23817399) право власності на квартиру № 79 у будинку № 65-А по вул. Інтернаціоналістів м. Суми житловою площею 36,7 м. кв., загальною площею 61,82 м. кв.
09.02.2010 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд визнати незаконним рішення Сумської міської ради № 2280-МР від 24.12.2008 року та визнати за Відкритим акціонерним товариством “Сумиагропромбуд” (м. Суми, вул. Пролетарська, буд. 69, код ЄДРПОУ 23817399) право власності на квартиру № 79 у будинку № 65-А по вул. Інтернаціоналістів м. Суми житловою площею 36,7 м. кв., загальною площею 61,82 м. кв.
Відповідач згідно відзиву на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
17.02.2010 року відповідачем подано клопотання, згідно якого просить суд залучити до участі у справі у якості третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВЖРЕУ - 2.
Згідно ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Відповідач супереч вимогам ст. 27 Господарського процесуального кодексу України не надано обґрунтувань в чому саме порушення прав та інтересів ВЖРЕУ - 2, та яким чином рішення по справі може вплинути на його права або обов'язки.
Розглянувши матеріали справи суд встановив:
24 грудня 2008 року Сумська міська рада на пленарному засіданні XXVI сесії V скликання прийняла рішення №2280-МР, згідно якого зарахувала до комунальної власності територіальної громади міста Суми квартиру №79 у будинку №65-А по вул. Інтернаціоналістів м. Суми.
Вказане вище рішення прийняте з грубим порушенням Конституції України та Законів України, порушує право власності позивача - ВАТ «Сумиагромпромбуд», виходячи з наступного:
У відповідності зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
На підставі Договору дарування квартири, укладеного 24 листопада 1998 року між Поляковим Євгеном Івановичем та позивачем, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мазною Г.І. та зареєстрованого у реєстрі за №2912, позивач набув право власності на 3-кімнатну квартиру №79 загальною площею 61,82 м, яка знаходиться у будинку №65-А по вул. Інтернаціоналістів м. Суми (Далі - Квартира).
Договір дарування квартири від 24.11.1998 року у встановленому порядку 20.09.1999 року був зареєстрований в КП «Сумське МБТІ» у реєстровій книзі №3 за реєстровим №264, що підтверджується Довідкою №9421074 від 01.10.2009 року.
Квартира була облікована позивачем з балансовою вартістю 14 514,00 грн. що підтверджується Довідкою про балансову вартість.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про власність», який був чинний на момент укладання Договору дарування квартири, об'єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом. Аналогічні положення закріплені у ст. 115 ЦК України.
Наведене вище свідчить про те, що позивач на законних підставах, у встановленому законом порядку набув право власності на квартиру. В зв'язку із прийняттям у 2003 році Цивільного кодексу України раніше визначене право колективної власності господарських товариств вважається правом приватної власності (Стаття 325 ЦК України).
Як встановлено ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений чи обмежений у його здійсненні.
В той же час ст. 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Аналогічні положення закріплюються і в ст. 327 ЦК України.
У ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наводиться визначення поняття права комунальної власності, а саме, - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Таким чином, комунальна власність є самостійною формою власності, яка закріплена на Конституційному рівні. Порядок здійснення цього права визначається нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Як зазначено у рішенні відповідача №2280-МР від 24.12.2008 року, воно прийняте у відповідності зі ст. 327, ст. 328 ЦК України. Зокрема, ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.
Проте, між позивачем та відповідачем не укладалися ніякі правочини, які б служили підставою для зміни форми власності та переходу права власності на квартиру від позивача до відповідача.
Із системного аналізу положень п.2 Порядку приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади міста Суми окремих житлових приміщень, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 26.11.2008 року №2128-МР, передача житла до комунальної власності здійснюється на підставі заяв власників такого житла. Позивач до відповідача із заявою про передачу квартири у комунальну власність не звертався.
Таким чином відповідач без будь-яких на те підстав своїм рішенням №2280-МР від 24.12.2008 року позбавив позивача права власності на квартиру.
Крім того, Сумська міська рада своїм рішенням №2128-МР від 26.11.2008 року затвердила Порядок приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади міста Суми окремих житлових приміщень. Цим самим встановлено єдиний порядок приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади міста Суми житлових приміщень від юридичних осіб.
Згідно з п.2 Порядку вирішення питання про прийняття окремого житлового приміщення здійснюється за результатами розгляду відповідних заяв. Перелік документів, які додаються до заяв, наведений у п.2.1.1 та п.2.1.2 Порядку Таким чином, належними доказами правомірності і законності оскаржуваного рішення відповідача від 24.12.2008 року №2280-МР може бути лише відповідна заява позивача із додатками. Проте, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, позивач ніколи не звертався до відповідача із заявою про прийняття до комунальної власності квартири №79 у будинку №65-А по вул. Інтернаціоналістів у м. Суми.
Не може служити доказом по даній справі наявний в матеріалах справи лист Сумського обласного міжгосподарського об'єднання по будівництву «Сумиоблагробуд» від 24.11.2008 :року №107, оскільки вказане об'єднання і позивач у даній справі є різними юридичними особами, що підтверджується їх різними кодами ЄДРПОУ: 03089398 у об'єднання і 23817399 -у позивача. Статут позивача не містить ніяких відомостей про взаємозв'язок між об'єднанням та позивачем.
Особа, яка підписала зазначений лист, - Росін К.К.. раніше працював на посаді голови правління позивача. Але з 5 листопада 2004 року він не перебуває у трудових відносинах з позивачем, що підтверджується Протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ «Сумиагропромбуд» від 05.11.2004 року.
У відповідності з приписами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказана норма права визначає способами захисту цивільних прав та інтересів, поряд із іншими, визнання права та визнання правочину недійсним.
Враховуючи вищевикладене суд визнає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача до уваги суду не приймаються.
Крім того, не маючи у штаті юристів, позивач з метою захисту порушених прав був змушений звернутися за юридичною допомогою до третіх осіб. В зв'язку із цим позивач 22.10.2009 року уклав договір з адвокатом Немцевим В.А., відповідно до п. 2.1 якого сплатив на користь адвоката гонорар у сумі 5 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №13 від 14.01.2010 року та банківською випискою за 14.01.2010 року.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу тв. Витрати на послуги адвоката, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним рішення Сумської міської ради № 2280-МР від 24.12.2008 року.
3. Визнати за Відкритим акціонерним товариством “Сумиагропромбуд” (м. Суми, вул. Пролетарська, буд. 69, код ЄДРПОУ 23817399) право власності на квартиру № 79 у будинку № 65-А по вул. Інтернаціоналістів м. Суми житловою площею 36,7 м. кв., загальною площею 61,82 м. кв.
4. Стягнути з Сумської міської ради ( 40000, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код 23636315) на користь Відкритим акціонерним товариством “Сумиагропромбуд” (м. Суми, вул. Пролетарська, буд. 69, код ЄДРПОУ 23817399) 230 грн. 14 коп. - державного мита, 236 грн. 00 коп. ви. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 5 000 грн. витрат на послуги адвоката.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя М.С. Лущик
Суддя Моїсеєнко В.М.
Суддя Левченко П.І.
Повний текс рішення підписано 22.02.2010 року.
Суддя