18.02.10 Справа № 9/8-10.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»,м. Київ
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лан -СК», с. Дернове Тростянецького району Сумської області
Про стягнення 5 436 грн. 55 коп.
за участю представників сторін:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - не з'явився.
Суддя Лущик М.С.
При секретарі с/з Сидорук А.І.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість та штрафні санкції за договором купівлі-продажу товару на суму 5 436 грн. 55 коп. з яких: 4 233 грн. 00 коп. - основного боргу, 126 грн. 00 коп. - пені, 184 грн. 39 коп. - 30 % річних, 46 грн. 56 коп. - інфляційних нарахувань, 846 грн. 60 коп. - штраф, а також 102 грн. 00 коп. - державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 600 грн. 00 коп. витрати за надання юридичної допомоги.
Відповідача згідно відзиву № 3/2 від 03.02.10 року проти позовних вимог не заперечує, крім вимоги про стягнення 600 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Розглянувши матеріали справи суд встановив:
23 березня 2009 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО" та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ЛАН-СК» був кладений Договір №35-032009 СФК купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу. Відповідно до умов даного Договору ним визначатися умови купівлі-продажу засобів захисту рослин.
Відповідно до п.2.1 Договору, асортимент Товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі Товару, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах впуску Товару, що є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 2.2. даного Договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що товар може передаватися покупцю партіями.
Відповідно до даних пунктів Договору, Додатку №1 до нього та видаткових накладних, виписаних в період дії даного договору, Відповідачу було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 4 233 (чотири тисячі двісті тридцять три) гривень 00 копійок, що підтверджується видатковою накладною №РН-СМ00034 від 03.04.2009 року на суму 4 233,00 гривень та довіреності серія ЯОІО №692696 від 03.04.2009р.
Пункт 5.1. даного Договору передбачає, що покупець здійснює оплату партії Товару за ціною вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною нього договору.
Пунктом 5.3. даного Договору встановлено, що оплата Товару проводиться наступним чином: 40% від вартості Товару оплачується покупцем в строк до 01.10.2009 року; 60% віл вартості Товару оплачується покупцем в строк до 01.11.2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи Позивач виконав свої обов'язки за Договором у повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від Відповідача на адресу Позивача не надходило
Положення ст. 526 Цивільного кодексу України та абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначають, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до положень ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Частиною 1 ст.573 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідач в порядку п.6.1. Договору, взяв на себе зобов'язання перед позивачем провести оплату за Товар в строк та на умовах вказаних в ст. 5 Договору.
Про те, в порушення чинного цивільного та господарського законодавства України та умов Договору, в строк до 01.11.2009 року не оплатив поставлений Товар, у розмірі 4 233,00 гривень.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем згідно Договору №35- 032009 СФК купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 23 березня 2009 року становить 4 233 (чотири тисячі двісті тридцять три) гривень 00 копійок, наявність заборгованості ТОВ «Агрофірма «ЛАН-СК» визнає, що підтверджується атом звірки взаєморозрахунків від 30.09.2009 року та відзивом на позовну заяву.
Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно до ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.І ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.
Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності та в межах норм цивільного та господарського законодавства України, відповідачу згідно із умовами Договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості товару. Кінцевою датою проведення розрахунку за отриманий Товар є 01.11.2009 року.
Проте, Відповідач на власний розсуд та ризик до настання вказаної дати, оплати товару в повному обсязі не здійснив.
Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пункт 8.3. Договору встановлює, що Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.
Відповідно до ч. 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня. коли зобов'язання мало бути виконано.
На сьогоднішній день законом не встановлено іншого строку нарахування штрафних санкцій, тому виходячи із норм ч.6 ст.232 ГК України строк нарахування штрафних санкцій може бути продовжено у письмовому договорі між сторонами.
У підпункті 2 п.8.3. Договору зазначено, - «крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку».
Згідно п. 8.2. Договору, за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.
Сума нарахованих пені згідно з розрахунком позивача становить 126 гривень 00 копійок.
Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Відповідно до п. 8.6. Договору, сторони згідно п.2. ст..625 ЦК України дійшли згоди, що Покупець у випадку прострочення оплати Товару за користування коштами Продавця сплачує на користь остатнього 30 % річних.
Сума нарахованих 30% річних згідно розрахунку позивача становить 184 гривень 39 копійок.
Розмір інфляційних нарахувань згідно розрахунку позивача складає 46 гривень 56 копійок.
Відповідно до п.9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293, „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", відсотки за користування чужими коштами є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання.
Крім того, варто відмітити, що стягнення цих відсотків передбачено, зокрема, п. 67 Положення про поставки продукції та п. 57 Положення про поставки товарів.
Відповідно до п. 8.4. Договору за несплату або несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого Товару.
Сума штрафу згідно розрахунку позивача становить 846 грн. 60 коп.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В даному випадку позивач вважає, що враховуючи те, що відповідно до договору №341/12/09 від 14 грудня 2009 року про надання юридичних послуг та виконання юридичних, працівник ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ» - Бонтлаб Василь Васильович здійснював підготовку по написанню та поданні позовної заяви про стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов'язань та відшкодування адвокатських витрат.
Бонтлаб Василь Васильович є адвокатом, про що свідчать свідоцтво та посвідчення адвоката, а основним видом діяльності ТОВ «Незалежна юридична компанія» є адвокатська діяльність про що свідчить КВЕД 74.11.1., зазначений в довідці ЄДРПОУ товариства.
Таким чином, витрати, які поніс Позивач сплативши за юридичні послуги в розмірі 600 гривень 00 копійок, згідно договору №341/12/09 від 14 грудня 2009 року ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ» є адвокатськими витратами відповідно до ст.44 ГПК України, а згідно ст.49 ЕПК - стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони адвокатські витрати.
Сплата даних адвокатських витрат підтверджується платіжним дорученням, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене суд визнає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача до уваги суду не приймаються.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лан - СК» (42645, Сумська область, Тростянецький район, с. Дернове, вул. Леніна,91, код 34573531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «ТРИДЕНТА АГРО» (03038, м. Київ, вул. Ямська,28А, код 25591321) 4 233грн. 00 коп. - основного боргу, 126 грн. 00 коп. - пені, 184 грн. 39 коп. -30 % річних, 46 грн. 56 коп. - інфляційних нарахувань, 846 грн. 60 коп. - штрафу, 102 грн. 00 коп. - державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 600 грн. 00 коп. - витрат на послуги адвоката.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя