22.02.10 Справа №16/130-09.
Суддя господарського суду Сумської області Моїсеєнко В.М., розглянувши скаргу б/н від 03.02.2010р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм 2002», м. Суми на дії державного виконавця по справі № 16/130-09 за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Оміа Україна», м. Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм 2002», м.Суми , про стягнення 82 442 грн.73 коп.,-
За участю представників:
від позивача не з'явився
від відповідача: Кулішенко І.П.
від відділу ДВС: Лешанова І.М., довіреність № 4/09 від 18.02.2010р.
Рішенням господарського суду Сумської області від 25.06.09р. по даній справі уточнені позовні вимоги були задоволені, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тайм 2002”( 40481, м. Суми, вул. Менделєєва,4, ід.код 32185705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оміа Україна”( 04080, м. Київ, вул. Межигірська,87Б, ід.код 33548855) 82 442,73 грн. основного боргу, 2 194,06 грн. 3% річних, 13 254,50 грн. інфляційних нарахувань, 978,92 грн. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На вищезазначене рішення Товариством з обмеженою відповідальністю “Тайм 2002”, м. Суми було подано апеляційну та касаційну скаргу, при цьому апеляційна та касаційна інстанція рішення господарського суду Сумської області від 25.06.09р. залишили без змін, про що 30.11.09р. господарським судом Сумської області було видано відповідний наказ.
03.02.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Тайм 2002”, м.Суми звернувся до господарського суду Сумської області із скаргою № б/н від 03.02.2010р. на дії державного виконавця Зарічного ВДВС Сумського міського управління юстиції, згідно якої просить суд визнати поважною причину пропуску строку на оскарження дій державного виконавця та поновити строк на оскарження; визнати дії державного виконавця Зарічного ВДВС Сумського міського управління юстиції Лешанової І. М., в накладені арешту на майно та кошти ТОВ “Тайм 2002”незаконними; скасувати постанову Зарічного ВДВС Сумського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження (ВП № 16490681) винесену 16.12.2009р. головним державним виконавцем; скасувати постанову Зарічного ВДВС Сумського міського управління юстиції про арешт котів боржника винесену 18.01.2010р. головним державним виконавцем.
Зарічний відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції подав відзив на скаргу від 19 .02.2010р. № б/н , згідно якого вважає скаргу необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Позивач в судове засідання не з'явився , подав письмове обгрунтування своєї позиції , вважає скаргу боржника безпідставною та необгрунтованою, а дії державного виконавця , вчинені в ході виконавчого провадження, такими , що повністю відповідають вимогам Закону України « Про виконавче провадження».
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника відповідача , представника Зарічного відділу державної виконавчої служби, оцінивши наявні в справі докази, суд встановив наступне:
В обґрунтування своєї позиції боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Тайм 2002» зазначає, що про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду по справі № 16/130-09 виданого 30.11.2009р., йому не було відомо в зв'язку зі зміною місця знаходження його офісу, а тому просить суд визнати поважною причину пропуску строку на оскарження дій державного виконавця. Заявник також вважає, що постанова Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 16.12.2009р. по справі № 16/130-09 про відкриття виконавчого провадження та постанова від 18.01.2010р. про арешт коштів боржника, винесені державним виконавцем безпідставно, поза межами його повноважень , оскільки, на думку заявника, зазначені постанови порушують його майнові права. При цьому заявник посилається на ч.2 ст. 24 та ч.1 ст. 46 Закону України « Про виконавче провадження», в яких передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів. У разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувану за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина - з боржника- юридичної особи.
Заявник стверджує , що державним виконавцем накладено арешт на рухоме майно, що перевищує розмір суми яка підлягає стягненню і зазначені дії державного виконавця призводять до незаконного стягнення з його підприємства виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника.
Суд вважає, що скарга відповідача не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 116 Господарського кодексу України , виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачу або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Подальший порядок виконання рішення господарського суду регламентується Законом України «Про виконавче провадження» . Відповідно до ч.5 ст.11-1 Закону України «Про виконавче провадження» на сторони виконавчого провадження покладено обов'язок повідомляти державного виконавця про зміну свого місцезнаходження. За таких обставин, боржник повинен був письмово повідомити державного виконавця про зміну свого місцезнаходження.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ,відповідно до ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» боржнику був наданий семиденний термін для добровільного виконання та попереджено про примусове виконання рішення суду після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
Як пояснив представник Зарічного відділу Державної виконавчої служби в судовому засіданні та у відповідності до вимог ч. 3 ст.46 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа, тому сума виконавчого збору за виконавчим документом складає 10 % від суми, що підлягає стягненню .
Відповідно до вимог ст.93 Цивільного Кодексу України , ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи , які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у разі , якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі , не пов'язана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державної реєстрації , виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язаний подати державному реєстратору заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
Таким чином , місцезнаходженням юридичної особи є виключно адреса, зазначена у Єдиному державному реєстрі, і факт місцезнаходження юридичної особи за тією чи іншою адресою не може підтверджуватись нічим іншим, крім даних Єдиного державного реєстру.
Тому, вимога боржника скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження суд вважає безпідставною, оскільки сама постанова про відкриття є процесуальним документом і винесена державним виконавцем з додержанням вимог чинного Законодавства.
Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом України «Про виконавче провадження» , неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
Відповідно до вимог ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності , в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника , вилучаються. Стягнення на майно звертається в розмірах і обсягах , необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.
Тому, державним виконавцем 18.01.2010р. правомірно на підставі ст. ст. 50,55 Закону України «Про виконавче провадження» , винесено постанову про арешт коштів відповідача - ТОВ" Тайм 2002 '' в межах загальної суми боргу по зведеному виконавчому провадженню з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій , копія якої надіслано для виконання до банківських установ та боржнику для відома.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження відповідно до наданих довідок УДАІ в Сумській області та КП СМБТІ державним виконавцем 18.01.2010р. було винесено постанову про накладення арешту на транспортні засоби та нерухоме майно боржника та оголошено заборону на їх відчуження.
Суд вважає посилання боржника, щодо вартості арештованого майна, яка перевищує розмір боргу за виконавчим документом, є безпідставними ,оскільки відповідно до вимог ч.3 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» виключне право здійснювати оцінку нерухомого майна та транспортних засобів належить суб'єкту оціночної діяльності , який залучається виконавцем для проведення оцінки та визначення вартості описаного арештованого майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна , майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Отже, без наявного експертного висновку про вартість арештованого майна боржника, державний виконавець не наділений правом надавати висновки щодо того, чи перевищує вартість майна суму стягнення за виконавчим документом. Отримати висновок про вартість майна, державний виконавець має можливість тільки після проведення опису майна та залучення експерта у виконавче провадження.
Таким чином, державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби здійснені всі можливі заходи по виконанню наказу господарського суду, тому, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм 2002» на дії державного виконавця по справі № 16/130-09 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.Скаргу від 03.02.2010р. № б/н Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм 2002» ( 40022, м.Суми, вул.. Курська,18-18А) на дії державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ( 40021, м.Суми, вул. Кірова,146/1) залишити без задоволення.
2.Копію ухвали надіслати позивачу, відповідачу та Зарічному відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.
СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО