18.02.10 Справа № 15/306-09.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТААН”, м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “БРЕНД К”, м. Суми
про стягнення 1 413 грн. 99 коп.
СУДДЯ Резніченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 1 413 грн. 99 коп. заборгованості по договору поставки №07-04-06 від 07.04.2009р., а саме 1242 грн. 00 коп. основного боргу (з яких 1080 грн. 00 коп. боргу та 162 грн. 00 коп. процент за користування чужими грошовими коштами), 58 грн. 52 коп. пені, 7 грн. 90 коп. -3% річних, 105 грн. 57 коп. інфляційних збитків.
Позивач в дане засідання подав заяву, в якій повідомив, що станом на 12.01.20010р. відмовляється від позовних вимог стосовно стягнення інфляційних витрат, а решта позовних вимог залишаються без змін. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в засідання суду не з'явився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвали про відкладення розгляду справи направлялися судом відповідачу на адресу, що зазначена у витязі з ЄДРПОУ №21-10/8166-2 від 19.11.2009р. станом на 01.11.2009р., а саме: м. Суми, вул. Харківська, 23/1, кв. 39, тобто за юридичною адресою, що зазначена позивачем у позовній заяві, і з вказаної адреси ухвали про відкладення до суду повернуті не були), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем 07.04.2009р. був укладений договір поставки №07-04-06, за умовами п.1.1. якого постачальник (позивач) приймає на себе зобов'язання систематично поставляти і передавати у власність покупцю (відповідачу) товар (вироби медичного призначення) згідно замовлення та специфікації, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених даним договором.
Кількість, асортиментний перелік товару визначаються в замовленні, що надається на кожну партію товару та специфікації, що є невід'ємною частинами даного договору (п. 2.2 договору).
Розділ 4 договору визначив порядок здавання-приймання товару.
Так, відповідно до п. 4.1 договору здавання-приймання товару за кількістю та якістю проводиться у присутності уповноважених представників сторін, а згідно п. 4.2 - товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю та якістю згідно з підписаними сторонами накладними.
Постачальник зобов'язаний надавати на кожну партію товару відповідні документи, у тому числі ті, що підтверджують якість товару. У випадку централізовано-кільцевих перевезень, покупець зобов'язаний за підписом керівника та головного бухгалтера повідомити про зразок печатки (штампу), якою матеріально-відповідальна особа, що буде приймати товар, завіряє на супровідних документах свій підпис (п. 4.3 договору).
При цьому, як додаток до договору №07-04-06 від 07.04.2009р. відповідач у відповідності до п. 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, повідомив позивача, про відбиток штампу (печатки) і про уповноважену особу на отримання товару за період з 01.04.2009р. по 31.12.2009р. за договором поставки №07-04-06 від 07.04.2009р.
Відповідно до п. 5.1 договору ціни на товар зазначаються у специфікації та у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору
Згідно п. 5.3 договору оплата за товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежу шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника грошових коштів впродовж 31 календарних днів з дати прийняття товару.
Таким чином, по видатковим накладним у червні-липні 2009 року позивач поставив відповідачу за договором продукцію на загальну суму 1080 грн. 00 коп., за яку відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок повністю не провів.
У видаткових накладних №К01-001363 від 18.06.2009р. та №К01-001467 від 07.07.2009р., за якими здійснювала поставка товару зазначено, що підставою поставки є договір №№07-04-06 від 07.04.2009р.
Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними №К01-001363 від 18.06.2009р. та №К01-001467 від 07.07.2009р., на яких міститься підпис представника відповідача та відбиток його печатки, повідомленням, що оформлене у відповідності до п. 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99. Копії вказаних видаткових накладних долучені до матеріалів справи (а.с. 16-17).
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки з позивачем повністю не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Позивач в дане засідання подав заяву, в якій повідомив, що станом на 12.01.20010р. відмовляється від позовних вимог стосовно стягнення інфляційних витрат, а решта позовних вимог залишаються без змін. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду і позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 105 грн. 57 коп. інфляційних збитків судом не розглядаються.
Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу складає 1080 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.
Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 1080 грн. 00 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.
Також позивачем заявлено до стягнення 162 грн. 00 коп. - процент за користування чужими грошовими коштами, нарахування якого передбачає п. 5.5 договору поставки №07-04-06 від 07.04.2009р. (за користування чужими грошовими коштами, тобто несвоєчасне передання коштів у власність постачальнику в порядку та у строки встановлені договором покупець сплачує постачальнику проценти у розмірі 15 відсотків від суми своєчасно несплачених коштів).
Стаття 536 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 162 грн. 00 коп. проценту за користування чужими грошовими коштами є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 536 Цивільного кодексу України.
Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 58 грн. 52 коп.
Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.2 договору поставки, за яким за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених п. 5.3 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 58 грн. 52 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.
Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору поставки позивач просить стягнути з відповідача 7 грн. 90 коп. - 3% річних за період з 08.09.2009р. по 05.11.2009р.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 7 грн. 90 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БРЕНД К” (40024, м. Суми, вул. Харківська, 23/1, кв. 39, код 36333701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТААН” (03151, м. Київ, вул. Волинська, 53, код 35378715) 1080 грн. 00 коп. основного боргу, 162 грн. 00 коп. проценту за користування чужими грошовими коштами, 58 грн. 52 коп. пені, 7 грн. 90 коп. - 3% річних, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю.Резніченко
Повний текст рішення підписано 18.02.2010р.
Суддя