Іменем України
11.03.2010 справа № 5020-4/003
За позовом Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва (98677, м. Алупка, вул. Леніна, 35)
До приватного малого підприємства „Гелика” (99028, м. Севастополь, вул. Дибенка, б. 9, кв. 1)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17)
Міністерства охорони здоров'я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7)
про стягнення заборгованості,
Суддя Погребняк О.С.
За участю представників:
позивача -Сокол С.В., довіреність б/н від 25.01.2010;
відповідач -не з'явився;
третьої особи (Фонд майна АР Крим) -не з'явився;
третьої особи (Міністерство охорони здоров'я України) - не з'явився.
Суть спору:
Дитячий спеціалізований санаторій ім. А.А. Боброва звернувся до суду з позовом до приватного малого підприємства „Гелика” про стягнення заборгованості за фактичне користування орендованим майном по закінченні строку дії договору оренди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами у справі було укладено договір оренди, який припинив свою дію на підставі рішення суду. Позивач зазначає, що відповідач безпідставно продовжує користуватися державним майном, не виконуючи рішення суду про виселення та звільнення приміщення, у зв'язку з чим зобов'язаний сплатити орендну плату за період з 01.04.2008 по 31.10.2009 у сумі 40830,62 грн., індекс інфляції у сумі 464,17 грн., 3% річних у розмірі 102,21 грн., а всього 41397,00 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача суму понесених судових витрат.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14.01.2010 порушено провадження у справі № 5020-4/003.
В процесі розгляду справи позивач надав уточнення до позовної заяви, в якому просив стягнути з відповідача не орендну плату, а плату за користування майном (том 2 а.с.46).
Представники відповідача в процесі розгляду справи заявили клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду господарським судом АР Крим справи № 2-8/8851-2008 за позовом приватного малого підприємства „Гелика” до Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва, Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі про визнання права власності (том 1 а.с.136-137).
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на той факт, що можливе визнання права власності на 97,58 часток у спільному майні -нежитлових приміщеннях загальною площею 617,00 кв.м. у корпусі П.В. Ізергіна за адресою: м.Алупка, вул. Леніна, 35 усуне актуальність позовних вимог у даній справі -про стягнення плати за фактичне користування раніше орендованими приміщеннями.
Розглянувши заявлене клопотання, суд відмовив у його задоволенні виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Дослідивши обставини даної справи суд вважає за необхідне зазначити, що можливе задоволення господарським судом АР Крим позовних вимог приватного малого підприємства „Гелика” в рамках господарської справи № 2-8/8851-2008 потягне за собою визнання права власності на спірний об'єкт з дня набрання рішенням суду у справі № 2-8/8851-2008 законної сили.
В той же час, предметом розгляду в рамках даної справи є вимоги про стягнення орендної плати за фактичне користування спірними майном за період з 01.04.2008 по 31.10.2009.
За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність пов'язаності між собою справ № 2-8/8851-2008 та № 5020-4-003 та, як наслідок, відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі.
В процесі розгляду справи по суті позовних вимог відповідач надав відзив, а також пояснив, що в процесі орендних відносин мав місце погоджений з орендодавцем капітальний ремонт орендованого приміщення, після закінчення орендних правовідносин приватне мале підприємство „Гелика” неодноразово зверталось до позивача та Фонду майна АР Крим з клопотаннями про прийняття об'єкту за актом прийому-передачі або створення комісії з приводу повернення орендованого майна, однак такі клопотання залишались без задоволення. У зв'язку з викладеним, відповідач вважає, що в його діях відсутня вина у порушенні зобов'язання по оформленню повернення майна.
Фонд майна АР Крим явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, надав письмові пояснення по суті спору, в яких вважає позовні вимоги Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва обґрунтованими, просив суд їх задовольнити в повному обсязі, а також просив суд розглянути справу у відсутність представника (том 1 а.с.80-81).
Міністерство охорони здоров'я України у судове засідання явку уповноважених представників не забезпечило, також надало письмові пояснення по суті спору, в яких підтримало позовні вимоги Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва та просило суд розглянути справу у відсутність представника (том 1 а.с.49-53).
Представникам сторін у судових засіданнях були роз'яснені їх процесуальні права, передбачені статтями 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, суд -
29.11.2004 між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та малим приватним підприємством „Гелика” (орендар) було укладено договір оренди державного нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень загальною площею 617 м2, що розташовані в корпусі ім. П.В. Ізергіна за адресою: м. Алупка, вул. Леніна 35, балансоутримувачем яких є позивач у справі - Дитячий спеціалізований санаторій ім. А.А. Боброва (том 1 а.с.10-14).
Згідно з пунктами 3.1-3.5 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, яка затверджена Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 №786. Орендна плата за базовий місяць оренди -жовтень 2004 року складає 4297,96 грн. (50% складає 2148,98 грн.). Орендна плата за перший місяць оренди -листопад 2004 року визначається шляхом корегування базової орендної ставки з жовтень 2004 на індекс інфляції за листопад 2004 року.
Сума орендної плати за кожний наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом корегування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, якій визначається Мінстат України.
Оплата орендних платежів провадиться щомісячно, до 12 числа, наступного за звітним.
Згідно з пунктами 3.5.1 та 3.5.2 Договору, орендна плата сплачується орендарем у наступному співвідношенні: 50% на користь Державного бюджету України, 50% на користь балансоутримувача.
Згідно з пунктом 3.9 Договору в орендну плату не враховуються -оплата комунальних послуг та витрати на утримання орендованого майна.
Відповідно до пункту 9.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України.
Сторони погодили, що дія договору оренди припиняється, зокрема, після закінчення встановленого терміну його дії (п.п.10.7 Договору).
Згідно з пунктом 10.1 Договору, строк його дії - з 29.11.2004 по 27.11.2005.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 03-10.04.2006 у справі № 20-7/007, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2006, був задоволений позов Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва до приватного малого підприємства "Гелика", третя особа - Фонд майна АР Крим, про виселення приватного малого підприємства "Гелика" з нежитлових приміщень загальною площею 617 кв.м., розташованих в корпусі ім. П.В. Ізергіна за адресою: м. Алупка, вул. Леніна, 35 (том 1 а.с.24-25, 30-31).
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за орендною платою у розмірі 40830,62 грн, а також індексу інфляції в сумі 464,17 грн, трьох відсотків річних у сумі 102,21 грн. за період з 01.04.2008 по 31.10.2009.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані та наявні докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 1 статті 27 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктом 2.5 Договору оренди від 29.11.2004 передбачено, що у випадку припинення дії договору майно повертається Орендарем Балансоутримувачу. Орендар повертає майно в порядку, встановленому даним договором при передачі майна.
Судом встановлено, що при передачі майна сторони погодили необхідність підписання акту прийому-передачі майна. Таким чином, повернення майна має також оформлюватись актом приймання-передачі.
Відповідно до пункту 5.9 Договору, у разі закінчення дії Договору оренди, орендар сплачує до бюджету і балансоутримувачу орендну плату до фактичної передачі майна відповідно до умов Договору.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В той же час, стаття 614 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Стаття 218 Господарського кодексу України також зазначає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 25.01.2006 на вих. № 2 приватне мале підприємство "Гелика" звернулось до головного лікаря санаторія ім. Боброва з листом про компенсацію витрат на поліпшення об'єкту оренди (том 1 а.с.111).
У вказаному листі зазначалось, що передача орендованого майна і підписання акту прийому-передачі буде здійснюватись ПМП «Гелика»після відшкодування підприємству вартості проведених невідокремлюваних поліпшень.
24.11.2008 на вих. № 411/3 приватне мале підприємство "Гелика" звернулось до головного лікаря санаторія ім. Боброва з листом, в якому порушувалось питання про необхідність складання акту прийому-передачі орендованих приміщень та надання головним лікарем згоди на виклик техніка БТІ м.Ялта для проведення ним поточної інвентаризації орендованих приміщень (том 1 а.с.118).
Судом також встановлено, що 25.11.2008 приватне мале підприємство "Гелика" звернулось до Міністерства охорони здоров'я України, Дитячого спеціалізованого санаторія ім. Боброва, а також до Фонду майна АР Крим з листом щодо передачі нерухомого майна (том 1 а.с.119-120).
В зазначеному листі вказується, що у зв'язку з прийняттям Вищим господарським судом України постанови від 09.11.2006 про виселення ПМП "Гелика" з орендованих приміщень, ПМП "Гелика" має передати балансоутримувачу орендовані приміщення та невіддільні покращення, зроблені за згодою орендодавця. ПМП "Гелика" посилається на Закон України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та Постанову Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482, які, на думку заявника, передбачають необхідність створення комісії по передачі об'єкта.
У відповіді на зазначений вище лист Фонд майна АР Крим вказав на те, що підстави для створення окремої комісії для передачі об'єкту відсутні у зв'язку з урегульованістю даного питання статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також пунктами 2.5, 2.6, 5.9 Договору оренди (том 1 а.с.122).
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності судом встановлено підтвердженість матеріалами справи факту звернення відповідача як до Орендодавця, так і до балансоутримувача з клопотаннями про складання акту прийому-передачі для оформлення передачі раніше орендованого майна.
Суд приходить до висновку про те, що позивач, в порядку, передбаченому статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надав суду жодних доказів неможливості прийняття об'єкту, орендованого приватним малим підприємством "Гелика".
При цьому, посилання представника позивача у судовому засіданні 02.03.2010 на той факт, що умовою прийняття об'єкту відповідач ставив обов'язкове відшкодування вартості проведених невідокремлюваних поліпшень суд не може визнати обґрунтованими, оскільки із змісту листів ПМП "Гелика" від 25.11.2008 та від 25.11.2008 жодних таких умов не вбачається.
В процесі розгляду справи представником відповідача представлено суду копію проекту Акту 2007 року прийому-передачі приміщень, які підлягали поверненню позивачеві. Із змісту даного акту вбачається пропонування позивачеві прийняти раніше орендовані приміщення. В акті зазначається про проведення погодженого з орендодавцем капітального ремонту та переобладнання приміщень, вказується їх вартість. При цьому, жодних вимог про відшкодування вартості проведених невідокремлюваних поліпшень або інших вимог не ставиться (том 2 а.с.47).
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що правовий механізм відшкодування вартості проведених в процесі орендних відносин невідокремлюваних поліпшень орендованого майна закріплено статтею 778 Цивільного кодексу України, статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також пунктом 5.9 Договору оренди від 29.11.2004.
З матеріалів справи вбачається, що питання відшкодування приватному малому підприємству "Гелика" вартості проведених ним невідокремлюваних поліпшень з серпня 2008 року знаходиться в стадії судового вирішення в рамках господарської справи № 2-8/8851-2008, порушеної господарським судом АР Крим (том 1 а.с.124).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що балансоутримувач спірного майна -позивач у даній справі, не був позбавлений можливості провести поточну інвентаризацію орендованих приміщень та прийняти за актом прийому-передачі майно від ПМП "Гелика" в тому статні, в якому воно перебувало в результаті проведених поліпшень та вирішувати подальшу долю зроблених відповідачем поліпшень в судовому порядку.
До того ж, позивачем не надано суду жодних доказів того, що в заявлений в позові період відповідач фактично користувався спірним приміщенням. В той же час, суд приймає до уваги наявний в матеріалах справи Наказ № 37 від 06.03.2007, яким головним лікарем санаторія ім. Боброва наказано з 07.03.2007 в корпусі П.В.Ізергін відключити електроенергію та водопостачання (том 1 а.с.113).
З урахуванням викладеного, суд не вбачає в діях відповідача вини в порушенні зобов'язання щодо повернення об'єкту та, в силу положень статті 614 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України, вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з ПМП "Гелика" плати за користування майном за період з 01.04.2008 по 31.10.2009.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача у даний справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Суддя О.С. Погребняк
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84
Господарського процесуального кодексу України
і підписано 12.03.2010