Іменем України
10.03.2010 справа № 5020-5/003
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Строй” (99001 м. Севастополь, вул. Брестська, 18-А)
до військової частини А 2248 (м. Севастополь, вул. Мінна, 13)
про стягнення заборгованості в розмірі 3246,12 грн.
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
Позивач: (ТОВ „Стандарт-Строй”) -не з'явився;
Відповідач: (ВЧ А 4414) -Шевченко Михайло Валерійович, старший лейтенант юстиції, довіреність №76 від 16.02.2010.
Суть спору:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Строй”, звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до військової частини А 2248, про стягнення заборгованості за договором про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Строй” на технічне обслуговування технічних засобів телекомунікацій і споруд електрозв'язку військової частини А2248 Військово-Морських Сил Збройних Сил України №8 від 17.09.2008 в розмірі 3246,12 грн., з яких: 2103,94 грн. -основна заборгованість, 841,31 грн. - пеня, 63,12 грн. -3% річних, 237,75 грн. -збитки від інфляції.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати виконаних робіт.
Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що він є бюджетною організацією та фінансується із Держаного бюджету України, а бюджетні кошти використовуються на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність.
Представнику відповідача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши надані докази, суд, -
17.09.2008 між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) був укладений договір про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Строй” на технічне обслуговування технічних засобів телекомунікацій і споруд електрозв'язку військової частини А2248 Військово-Морських Сил Збройних Сил України №8, далі -договір (а.с.21-24) зі строком дії до 31.12.2008.
Відповідно до пункту 1.1 договору, Замовник передає на технічне обслуговування технічні засоби телекомунікацій і споруди електрозв'язку Збройних Сил України, зазначені у додатку №1 до договору (а.с. 25), згідно з паспортом (паспортами) (додаток №2 до договору, а.с. 26), з необхідністю для обслуговування нормативно-технічною документацією та вимірювальними приладами, комплектами запчастин, ремкомплектами та експлозапасом кабелю, а Виконавець приймає їх за актами (додаток №1 до договору).
Згідно пункту 1.2 договору загальна сума договору складає 9955,23 грн.
Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що розрахунки за технічне обслуговування технічних засобів телекомунікацій і споруд електрозв'язку Збройних Сил України проводяться щомісячно не пізніш 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі актів виконаних робіт та рахунків ТОВ „Стандарт-СТрой”, виставлених не пізніше ніж до 3 числа м'ясця, наступного за звітним.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт від 22.10.2008, 14.11.2008, 16.12.2008, 22.12.2008 (а.с.28-31), проте відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати наданих послуг не виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 2103,94 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пунктом першим статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, роботи позивачем виконані належним чином та в узгоджений сторонами строк, про що свідчать акти виконаних робіт від 22.10.2008, 14.11.2008, 16.12.2008, 22.12.2008 (а.с.28-31), підписані відповідачем.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 2103,94 грн. є обґрунтованими, та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням пені.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.
Відповідно до пункту 3.2 договору, у разі затримки оплати позивач має права вимагати від відповідача сплати за кожну добу затримки пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг в розмірі 0,1%.
Позивачем нарахована пеня в розмірі 841,31 грн., яка підлягає стягненню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, пеня підлягає стягненню, виходячи з наступного розрахунку суду:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
1548.5911.10.2008 - 22.10.20081212.0000 %0.066 %*12.19
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
3318.4111.12.2008 - 25.12.20081512.0000 %0.066 %*32.64
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
334.1226.12.2008 - 10.01.20091612.0000 %0.066 %*3.51
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
2103.9410.01.2009 - 15.02.20093712.0000 %0.066 %*51.19
2103.9416.02.2009 - 14.06.200911912.0000 %0.066 %*164.63
2103.9415.06.2009 - 10.07.20092611.0000 %0.060 %*32.97
Таким чином, загальна сума пені за договором складає 297,13 грн.
Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням 3% річних та збитків від інфляції.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Відповідно наданому позивачем розрахунку та перевіреному судом, сума 3% річних складає 63,12 грн., збитків від інфляції -237,75 грн., які підлягають стягненню з відповідача повністю, у зв'язку з тим, що по розрахункам суду сума збитків від інфляції складає 333,77 грн., а 3% річних -63,99 грн., тобто більш, ніж заявлена позивачем.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Але, відповідного клопотання від заінтересованих сторін не надходило.
Розрахунок процентів
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
1548.5911.10.2008 - 22.10.2008123 %1.53
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
3318.4111.12.2008 - 25.12.2008153 %4.09
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
334.1226.12.2008 - 10.01.2009163 %0.44
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
2103.9410.01.2009 - 10.12.20093353 %57.93
Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 63,99 грн.
Відповідно до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
11.10.2008 - 22.10.20081548.591.01726.331574.92
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
11.12.2008 - 25.12.20083318.411.02169.693388.10
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
26.12.2008 - 10.01.2009334.121.0000.00334.12
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
10.01.2009 - 10.12.20092103.941.113237.752341.69
Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 333,77 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2701,94 грн., з яких: 2103,94 грн. -основна заборгованість, 297,13 грн. -пеня, 237,75 грн. -збитки від інфляції, 63,12 грн. -3% річних.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 84,90 грн. і інформаційне -технічне забезпечення судового процесу в сумі 196,44 грн. покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 49, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з військової частини А 2248 (м. Севастополь, вул. Мінна, 13, код ЄДРПОУ 24964613, п/р 3521016000530 в ГУ УДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Строй” (99001 м. Севастополь, вул. Брестська, 18-А, код ЄДРПОУ 30825453, п/р 26000035658200 в АКІБ „Укрсиббанк” в м. Харків, МФО 351005) заборгованість в сумі 2701,94 грн., з яких: 2103,94 грн. -основна заборгованість, 297,13 грн. -пеня, 237,75 грн. -збитки від інфляції, 63,12 грн. -3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 84,90 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 196,44 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В частині позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 544,18 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Строй” відмовити.
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
12.03.2010