справа № 5020-2/040-4/143
25.02.2010 м. Севастополь
Суддя господарського суду міста Севастополя Погребняк О.С.
при секретарі Ноздрєватих О.С.
за участю представників:
позивача - Кулагін О.О., довіреність № 555 від 12.08.2008, Інкерманська міська рада депутатів;
відповідача - не з'явився, Севастопольська міська Рада;
третьої особи - Заварін А.В., довіреність б/н від 27.01.2009, Обслуговуючий кооператив „Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Земля”;
третьої особи - не з'явився, Головне управління земельних ресурсів у місті Севастополі;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи № 5020-2/040-4/143
за адміністративним позовом Інкерманської міської ради депутатів (99703, м.Севастополь, вул.Шевкопляса, 37)
до Севастопольської міської Ради (99011, м.Севастополь, вул.Леніна, 3)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління земельних ресурсів у місті Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2), (99011, м.Севастополь, вул.Демидова, 13)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив „Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Земля” (99041, м. Севастополь, вул. Жидилова буд. 48, кв. 27)
про скасування рішення Севастопольської міської ради №5632 від 15.10.2008,
встановив:
Інкерманська міська рада депутатів звернулась до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської Ради про скасування рішення Севастопольської міської Ради № 5632 від 15.10.2008 „Про надання згоди громадянам - членам обслуговуючого кооперативу „Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Земля” на передачу у власність земельних ділянок в районі Сушильної балки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд та розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки”.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з перевищенням повноважень, оскільки вказані у цьому рішенні земельні ділянки знаходяться в межах земель міста Інкермана (до 1991 року мало назву -місто Білокам'янськ), які затверджені рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих №3/93 від 08.02.1977 “Про межі районів міста Севастополя”.
Ухвалою суду від 10.02.2009 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено Головне управління земельних ресурсів у місті Севастополі (том 1 а.с.79-80).
Ухвалою суду від 12.03.2009 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено Обслуговуючий кооператив „Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Земля” (том 2 а.с.28-29).
Відповідач -Севастопольська міська рада, надала відзив на адміністративний позов, в якому зазначила про те, що рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 3/93 від 08.02.1977 “Про межі районів міста Севастополя” межі міста Білокам'янська визначені у вигляді словесного опису. План зовнішніх меж адміністративно-територіальної одиниці міста Білокам'янськ чи будь-який інший графічний матеріал по визначенню меж міста відповідно до цього рішення відсутній. Надані до матеріалів справи учасниками судового процесу графічні матеріали відображають лише проектні межі міста Інкерман. Це рішення є діючим на теперішній час (том 1 а.с.100-101).
На підставі викладеного, Севастопольська міська рада просить суд у задоволенні адміністративного позову Інкерманської міської ради відмовити.
Від третьої особи - Обслуговуючого кооперативу „Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Земля”, також надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначається про те, що дозвільна документація на користування вказаним обслуговуючим кооперативом спірною земельною ділянкою видалась за місцезнаходженням кооперативу -Нахімовський район м.Севастополя. Третя особа також посилається на довідки Державного комітету по земельних ресурсах, Севастопольського міського управління земельних ресурсів, в яких зазначено місцезнаходження спірної земельної ділянки -Нахімовський район, Сушильна балка. Таким чином, третя особа вважає факт знаходження спірної земельної ділянки в межах саме міста Інкерман не доведеним (том 2 а.с.37).
Головне управління державного комітету України із земельних ресурсів у місті Севастополі на вимогу суду надало пояснення по суті спору, в яких послалося на рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 3/93 від 08.02.1977 “Про межі районів міста Севастополя” про визначення меж міста Білокам'янська у вигляді словесного опису, а також зазначило про відсутність інформації про прийняття Верховою Радою України рішення про затвердження меж м.Інкерман (том 2 а.с.48).
Ухвалою суду від 13.07.2009 провадження у справі було зупинено, призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
Ухвалою суду від 17.08.2009 справу прийнято до провадження суді Погребянка О.С.
03.09.2009 на адресу господарського суду міста Севастополя були повернуті матеріали справи № 5020-2/040-4/143 без висновку експертизи у зв'язку з її неоплатою.
Ухвалою суду від 24.09.2009 провадження по справі зупинено, призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
14.12.2009 на адресу господарського суду міста Севастополя повернуті матеріали справи № 5020-2/040-4/143 без висновку експертизи у зв'язку з відсутністю відповіді Державного підприємства “Севастопольський геодезичний центр” на запит експертної установи стосовно участі фахівців Севастопольського геодезичного центру у проведенні експертизи (а.с.130).
Ухвалою суду від 21.12.2009 провадження у справі № 5020-2/040-4/143 було поновлено та призначено до розгляду на 19.01.2010.
З урахуванням неможливості проведення судової будівельно-технічної експертизи, суд, з метою всебічного та повного розгляду обставини справи, в порядку, передбаченому статтями 62, 66 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою від 19.01.2010 викликав у судове засідання експерта Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса та спеціаліста Державного підприємства „Севастопольський геодезичний центр” для надання пояснень з приводу тих питань, які ставились на вирішення судової експертизи, а саме:
а) Якщо межі адміністративно-територіальної одиниці міста Інкермана встановлені на місцевості, чи є розташованими у встановлених на місцевості межах адміністративно-територіальної одиниці міста Інкерман земельні ділянки, згоду на передання яких у власність громадянам -членам ОК „Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Земля” надано рішенням Севастопольської міської Ради від 15.10.2008 № 5632 ?
б) Чи входять земельні ділянки, згоду на передання яких у власність громадянам -членам ОК „Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Земля” надано рішенням Севастопольської міської Ради від 15.10.2008 № 5632, до меж міста Белокаменск, встановлених відповідно до рішення виконкому Севастопольської міської Ради № 3/93 від 08.02.1977 ? (том 2 а.с.144-148).
У судове засідання 18.02.2010 на виконання вимог суду прибули експерт Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса та спеціаліст Державного підприємства „Севастопольський геодезичний центр”, представили суду письмові пояснення по суті поставлених судом запитань, а також надали усні відповіді на поставлені учасниками судового процесу запитання (том 3 а.с.1-4, 9-11).
Представникам сторін та третіх осіб, а також залученим для надання пояснень спеціалістам у судових засіданнях були роз'яснені їх процесуальні права, передбачені статтями 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
25.07.1995 Нахімовською районною державною адміністрацією у місті Севастополі зареєстровано Обслуговуючий кооператив „Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Земля” (том 1 а.с.121).
24.12.1996 між Севастопольською міською державною адміністрацією (на підставі розпорядження № 2582-р від 10.12.1996) -Орендодавець, та огородницьким товариством «Земля»- Орендар, було укладено договір на право тимчасового користування земельною ділянкою площею 3,6386 га, розташованої в Сушильній балці згідно плану землекористування (том 2 а.с.9-10).
Згідно з пунктом 1.2 вказаного договору, земельна ділянка надається на умовах тимчасового користування строком на 5 років для ведення огородництва.
Зазначений договір було зареєстровано у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 14.03.1997 за № 87.
24.05.2002 Севастопольською міською радою, у зв'язку із закінченням строку тимчасового користування № 87 від 14.03.1997 та підставі погодження Нахімовської районної державної адміністрації, було прийнято рішення № 56 про передачу огородницькому товариству «Земля»в оренду до 01.01.2007 земельної ділянки площею 3,6386 га, розташованої в Сушильній балці для ведення огородництва (том 2 а.с.1-2, 5).
14.03.2007 Севастопольською міською радою, за наслідками розгляду клопотання Огородницького товариства «Земля», було прийнято рішення № 1685 про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки від 24.02.2004 № 24 площею 3,6386, розташованої в Сушильній балці Огородницькому товариству «Земля»без зміни цільового призначення, для ведення огородництва на умовах, раніше визначених рішенням міської ради, строком на один рік (том 2 а.с.26-27).
30.05.2007 між Севастопольською міською радою та Огородницьким товариством «Земля»було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,6386 га, розташованої в Сушильній балці для ведення огородництва строком на один рік (том 1 а.с.113-119).
15.10.2008 Севастопольською міською радою було прийнято рішення № 5632 „Про надання згоди громадянам - членам обслуговуючого кооперативу „Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Земля” на передачу у власність земельних ділянок в районі Сушильної балки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд та розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки” (том 1 а.с.7).
Інкерманська міська рада вважає, що рішення № 5632 від 15.10.2008 прийнято Севастопольською міською радою з перевищенням повноважень, оскільки вказані у цьому рішенні земельні ділянки знаходяться в межах земель міста Інкерман (до 1991 року мало назву -місто Білокам'янськ), які затверджені рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих №3/93 від 08.02.1977 “Про межі районів міста Севастополя”.
Заслухавши пояснення представників позивача, третьої особи, експерта Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса та спеціаліста Державного підприємства „Севастопольський геодезичний центр”, дослідивши обставини справи на предмет обґрунтованості позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову Інкерманської міської ради виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Пунктами «а», «б», «в», «ж», «з»статті 7 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах; організація землеустрою.
Статтею 181 Земельного кодексу України встановлено, що землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
Відповідно до пункту «а»статті 182 Земельного кодексу України, землеустрій передбачає встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Дослідивши обставини справи на предмет встановлення меж міста Інкерман та входження чи не входження в межі земель міста Інкерман земельних ділянок, щодо яких рішенням Севастопольської міської Ради №5632 від 15.10.2008 надана згода громадянам -членам ОК “ЖБТІЗ “Земля” на передачу у власність і розробку проекту землеустрою по відведенню судом встановлено.
Відповідно до частин 1, 2 статті 173 Земельного кодексу України, межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.
Згідно зі статтею 174 Земельного кодексу України, межі адміністративно-територіальних утворень встановлюються в порядку та відповідно до закону.
Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.
Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № І/ІІ від 08.01.1976 “Про межі міста Білокам'янська Балаклавського району міста Севастополя” межі міста Білокам'янськ визначені у вигляді словесного опису (том 2 а.с.66).
Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 3/93 від 08.02.1977 “Про межі районів міста Севастополя”, а також Додатком № 1 до вказаного рішення межі міста Білокам'янська також визначені у вигляді словесного опису (том 1 а.с.32-39).
План зовнішніх меж адміністративно-територіальної одиниці міста Білокам'янськ чи будь-який інший графічний матеріал по визначенню меж міста відповідно до цього рішення відсутній. Надані до матеріалів справи учасниками судового процесу графічні матеріали відображають лише проектні межі міста Інкерман. Це рішення є діючим на теперішній час.
В Листах Головного управління держкомзему у м.Севастополі від 31.03.2009 вих. № 926/т/9-09 та від 15.04.2009 № 8-3-6/15200 зазначено, що у відповідності з описом міста Білокам'янська, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 3/93 від 08.02.1977, спірна земельна ділянка, у відношенні якої Севастопольською міською радою прийнято рішення № 5632 від 15.10.2008 в районі Сушильної балки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, знаходиться в проектованих межах міста Севастополь -в межах населеного пункту м.Інкерман (а.с.том 2 а.с.33, 49).
Відповідно до Листа Головного управління держкомзему у м.Севастополі від 31.03.2009 вих. № 8-6-1/877, за даними, що містяться в автоматизованій інформаційно-довідковій системі державного земельного кадастру не представляється можливим визначити належність земельної ділянки, вказаної у рішення міської ради від 15.10.2008 № 5632 у зв'язку з тим, що межі міста Інкерман в натурі не встановлені у відповідності з вимогами чинного законодавства (том 2 а.с.34).
В поясненнях Головного управління державного комітету України із земельних ресурсів у місті Севастополі від 15.04.2009 вих. № 8-6-1/1518 вбачається посилання на рішення Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 3/93 від 08.02.1977 “Про межі районів міста Севастополя”, а також Додаток № 1, якими межі міста Білокам'янська визначені у вигляді словесного опису. У зазначених поясненнях також вказано про відсутність в головному управлінні Держкомзему інформації про прийняття Верховою Радою України рішення про затвердження меж м.Інкерман у відповідності з вимогами чинного законодавства (том 2 а.с.48).
Із змісту висновку ЗАТ «КрымНИОпроект», наданого Інкерманській міській раді 30.06.2009, вбачається, що експертний висновок по місцерозташуванню земельної ділянки по відношенню меж адміністративно-територіальних утворень (сіл, селищ, міст та інших) може бути надано в тому випадку, якщо маються об'єктивні дані: планово-картографічні матеріали достатнього масштабу з нанесенням меж цих утворень та межами відповідної земельної ділянки або ж відомості координат точок меж адміністративних одиниць в зоні розташування ділянки і відомість координат точок меж цієї конкретної земельної ділянки.
В даному висновку повідомляється, що в період з 01.01.2002 (дати введення в дію Земельного кодексу України) та на даний момент межі міста Севастополя, а також межі міста Інкерман відповідно до статей 173 та 174 Земельного кодексу України не встановлювались.
Також зазначається, що рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 3/93 від 08.02.1977 “Про межі районів міста Севастополя” затверджено словесний опис місць проходження умовної лінії -межі міста Білокам'янськ, в подальшому інших рішень органів влади, в тому числі органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади після набуття незалежності державою Україна, у відношенні меж міста Інкерман не приймалось (том 2 а.с.97).
Судом, в порядку, передбаченому статтями 62, 66 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою від 19.01.2010 було викликано у судове засідання експерта Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса та фахівця Державного підприємства „Севастопольський геодезичний центр” для надання пояснень з приводу наступних питань:
а) Якщо межі адміністративно-територіальної одиниці міста Інкермана встановлені на місцевості, чи є розташованими у встановлених на місцевості межах адміністративно-територіальної одиниці міста Інкерман земельні ділянки, згоду на передання яких у власність громадянам -членам ОК „Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Земля” надано рішенням Севастопольської міської Ради від 15.10.2008 № 5632 ?
б) Чи входять земельні ділянки, згоду на передання яких у власність громадянам -членам ОК „Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Земля” надано рішенням Севастопольської міської Ради від 15.10.2008 № 5632, до меж міста Белокаменск, встановлених відповідно до рішення виконкому Севастопольської міської Ради № 3/93 від 08.02.1977 ?.
Так, відповідно до пояснень експерта Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, наданих на виконання ухвали суду від 19.01.2010, проект землеустрою по встановленню меж адміністративно-територіальної одиниці міста Інкерман не затверджено, межі міста Інкерман не винесені в натуру. Без встановлення меж м.Інкерман в натурі, встановити в яких межах розташовані земельні ділянки, згоду на передання яких у власність громадянам -членам ОК «ЖБТЗ «Земля», надано Севастопольською міською радою не представляється можливим (том 3 а.с.1-3).
В поясненнях фахівця Державного підприємства „Севастопольський геодезичний центр” зроблено висновок про знаходження ЖБТЗ «Земля»в межах міста Інкерман, однак зазначено, що межі адміністративно-територіальної одиниці м.Інкерман описані словесно та не винесені в натуру (том 3 а.с.9).
Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, суд також звертає увагу на наявний в матеріалах справи План встановлення меж тимчасового землекористування Огородницьким товариством «Земля», в якому в якості місцезнаходження земельної ділянки площею 3,6386 га зазначено: м.Севастополь, Нахімовський район, Сушильна балка (том 2 а.с.26).
Із змісту Довідки Севастопольського міського управління земельних ресурсів від 03.10.2002 вих. № 1-6/95 «Про грошову оцінку земельної ділянки»вбачається місцезнаходження спірної земельної ділянки площею 3,6386 га: м.Севастополь, Нахімовський район, Сушильна балка (том 2 а.с.38).
Згідно з Випискою Севастопольського міського управління земельних ресурсів з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки від 23.01.2006 вих. № 674/1 місцезнаходженням земельної ділянки Огородницького товариства «Земля»площею 3,6386 га є: м.Севастополь, Нахімовський район, Сушильна балка (том 2 а.с.39).
Пунктом «в»статті 2 Закону України «Про землеустрій»встановлено, що землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» визначено, що межування земель - комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка.
Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» також визначено, що документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Відповідно до частини 1 статті 176 Земельного кодексу України, межі адміністративно-територіальних утворень посвідчуються державним актом України.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про землеустрій», суб'єктами землеустрою є органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Суд звертає увагу на частину 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Із змісту наведених вище норм законодавства вбачається, що належним доказом знаходження спірної земельної ділянки в межах міста Інкерман є відповідна землевпорядна документація з обов'язковим встановленням в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіального утворення.
З матеріалів справи вбачається, що на момент вирішення даного адміністративного спору проект землеустрою по встановленню меж адміністративно-територіальної одиниці -міста Інкерман знаходиться в стадії розробки та не являється затвердженим (том 1 а.с.18-28).
В той же час, наявні у справі документи в якості місцезнаходження спірної земельної ділянки вказують: м.Севастополь, Нахімовський район, Сушильна балка.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про відсутність належних доказів, які б безумовно свідчили про знаходження спірної земельної ділянки в межах міста Інкерман та, як наслідок, про перевищення Севастопольською міською радою при прийнятті рішення № 5632 від 15.10.2008 власних повноважень та порушення вимог чинного законодавства. За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Інкерманської міської ради депутатів відмовити.
Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що згідно з частиною 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Роз'яснити учасникам судового процесу, що дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до Глави 1 Розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову суду в повному обсязі, відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, виготовлено 01.03.2010.
Суддя Погребняк О.С.