Іменем України
01.03.2010 справа № 5020-5/257
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Торгівельний дім „Маркет-груп” (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Гер. Сталінграду, 249)
до Приватного підприємства „Еллада-Дринк” (99016, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15)
про стягнення заборгованості в розмірі 3542626,27 грн.
за зустрічним позовом: Приватного підприємства „Еллада-Дринк” (99016, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15)
До: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Торгівельний дім „Маркет-груп” (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Гер. Сталінграду, 249)
про визнання договору дистрибуції № R-D-1 від 01.01.2009 недійсним
Суддя: І.В. Євдокімов
Представники:
Позивач за первісним позовом (ТОВ „Торгівельний дім „Маркет-груп”) -не з'явився;
Відповідач за первісним позовом (ПП „Еллада-Дринк”) - Логінова Анастасія Миколайовна - представник, довіреність № 3 від 29.01.2010;
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Торгівельний дім „Маркет-груп”, звернувся до суду з позовом до відповідача, приватного підприємства „Еллада-Дринк”, про стягнення заборгованості в розмірі 3542626,27 грн.
13.08.2009 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про визнання договору дистрибуції № R-D-1 від 01.01.2009 недійсним.
Ухвалою суду від 19.08.2009 зустрічний позов приватного підприємства „Еллада-Дринк” залучений до матеріалів справи № 5020-5/257 для сумісного розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Торгівельний дім „Маркет-груп”, оскаржило ухвалу суду від 19.08.2009 у Севастопольський апеляційний господарський суд.
Ухвалою суду від 14.09.2009 провадження по справі зупинено до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Торгівельний дім „Маркет-груп”, на ухвалу суду від 19.08.2009 по вказаній справі і повернення матеріалів справи до господарського суду міста Севастополя.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 апеляційне провадження за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Торгівельний дім „Маркет-груп” на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 19.08.2009 припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Матеріали справи повернути на адресу господарського суду міста Севастополя.
Ухвалою суду від 11.01.2010 провадження по справі поновлено.
Представник позивача за первісним позовом на оголошення рішення не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представнику відповідача за первісним позовом роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши представника відповідача за первісним позовом, дослідивши надані докази, суд, -
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Торгівельний дім „Маркет-груп”, звернувся до суду з позовом до відповідача, приватного підприємства „Еллада-Дринк”, про стягнення заборгованості за договором дистрибуції № R-D-1 від 01.01.2009 в розмірі 3542626,27 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив, що провадження у справі за первісним позовом підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, представником позивача за первісним позовом надане відповідне клопотання (т.4,а.с. 4-6).
Як вбачається з матеріалів справи, до Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Українська правнича фундація»звернулось ТОВ ТД «Маркет-груп»з позовом до ПП «Еллада-Дринк»про стягнення заборгованості за договором дистриб'юції № R-D-1 від 01.01.2009, а саме: 3464127,96 грн. основного боргу, 62697,33 грн. пені, 7837,17 грн. 3% річних, 7963,81 грн. індексу інфляції, 500 грн. реєстраційного збору, 15856,57 грн. третейського збору.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Українська правнича фундація»від 06.07.2009 позов ТОВ ТД «Маркет-груп»задоволено повністю, вирішено стягнути з ПП «Еллада-Дринк» на користь ТОВ ТД «Маркет-груп»3464127,96 грн. основного боргу, 62697,33 грн. пені, 7837,17 грн. 3% річних, 7963,81 грн. індексу інфляції, 500 грн. реєстраційного збору, 15856,57 грн. третейського збору.
В липні 2009 року Приватне підприємство «Еллада-Дринк»звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Українська правнича фундація»від 06.07.2009 у справі № 2306/09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім «Маркет-Груп»до ПП «Еллада-Дринк»про стягнення 3542626,27 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.09.2009 в задоволенні заяви Приватного підприємства ”Еллада-Дринк” про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ”Українська правнича фундація” від 06.07.2009 у третейській справі № 2306/09 відмовлено. Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ”Українська правнича фундація” від 06.07.2009 у третейській справі № 2306/09 залишено в силі (т.4, а.с. 32-36).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 по справі №14/323 рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2009 залишено без змін (т.4, а.с. 37-40).
Оскільки є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонам, про той же предмет спору і з тих же підстав, провадження у даній справі за первісним позовом підлягає припиненню.
Позовні вимоги щодо визнання договору дистрибуції № R-D-1 від 01.01.2009 недійсним суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договір дистрибуції № R-D-1 від 01.01.2009 за своєю юридичною природою є договором поставки.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені вказаними частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Вказаний перелік підстав визнання угоди недійсною є вичерпним та будь-якому розширювальному тлумаченню не підлягає.
Разом з цім, суд вважає за необхідне визначити, що, відповідно до ст. 16 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до п. 4 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України від 12 березня 1999 № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”, якщо чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статті 2 ГПК.
Договір дистрибуції № R-D-1 який відповідач по первісному позову намагається визнати недійсним укладений ще 01.01.2009. В період з 01.01.2009 по 13.08.2009 не намагався жодного разу визнати цей Договір недійсним. Отже більше 8 місяців відповідача (по первісному позову) задовольняла наявність цього Договору поставки, і він його вважав укладеним та дійсним.
Необхідністю звернення відповідача по первісному позову до господарського суду міста Севастополя з зустрічною позовною заявою про визнання договору дистрибуції № R-D-1 недійсним стала наявність рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ»згідно якого 06.07.2009 прийнято рішення стягнути з ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК»суму 3 558 982, 84 грн. що складається з вартості поставлених алкогольних напоїв та пені, 3% річних, інфляційних за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором.
Відповідно до реквізитів Договору дистрибуції № R-D-1 та всіх Додатків та Додаткових угод, протоколів розбіжностей до Договору, представником ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК»є директор ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК». На всіх документах підпис директора ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК»однаковий.
Для підтвердження цього Відповідач додатково надав
Договір про надання послуг № К-І-1 від 15.11.2008 та Додаток № 1 до нього;
Договір про надання послуг мерчендайзингу № 29 від 01.01.2008;
Договір про надання послуг мерчендайзингу № 35 від 01.06.2008;
Акт заліку однорідних вимог від 01.04.2009,
Акт заліку однорідних вимог від 01.02.2009,
За зазначеними Договорами ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК»як Виконавець надає ТОВ фірма ТД «Маркет-Груп»- (Замовнику) послуги які направлені на збільшення обсягів продажу товару який поставлявся ТОВ фірма ТД «Маркет-Груп».
Отже 01.01.2009, 01.01.2008, 01.06.2008, 15.11.2008, 01.04.2009, 01.02.2009 та в багатьох інших випадках представником ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК»був директор який однаково у всіх документах підписується та скріплює свій підпис мокрою оригінальною печаткою ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК».
ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК»не має намір визнавати недійсними ці Договори, Акти та інше отже за ними не воно є зобов'язаним сплачувати грошові кошти, а вже йому такі кошти сплачується.
З чого слідує, що всі припущення ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК»про нібито підписання Договору дистрибуції № R-D-1 невідомою особою (або за допомогою факсимільного відтворення підпису) яка ще і іноді і привласнює оригінальну печатку ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК»є безпідставними.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, на те, що підпис на всіх документах: Договорі дистрибуції № R-D-1, всіх Додатках до нього, а також на Протоколі узгодження розбіжностей однаковий і до того ж скріплений печаткою ПП «Еллада-Дринк»на всіх сторінках Договору. Також, обидві Сторони дійшовши домовленості по всім істотним умовам уклали вищезазначений Договір і досить тривалий час виконували умови цього Договору, а саме Постачальник (ТОВ фірма ТД «Маркет-Груп») неодноразово здійснював поставку товару Дистриб'ютору (ШІ «Еллада-Дринк»), а Дистриб'ютор приймав товар і здійснював за нього оплату Постачальнику. (Доказами чого с видаткові, товарно-транспортні накладні, в яких значаться оригінальні підписи уповноважених представників обох Сторін, копії яких маються в матеріалах справи).
За загальноприйнятими нормами діловодства кожна юридична особа, в тому числі - ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК», має забезпечувати схоронність печатки та інших атрибутів підприємства. Незаконне заволодіння та використання печатки підприємства та підробка підпису керівника підприємства є карними діями.
У разі якщо ж печаткою підприємства заволоділа та (або) скористалася без належних правових підстав стороння (невідома) особа, керівництво підприємства з метою захисту власних інтересів, виявлення та покарання правопорушника має негайно:
провести внутрішнє розслідування;
подати до правоохоронних органів відповідну заяву про вчинення злочину, передбаченого ст. 357 (Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження) та ст. 358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів) Кримінального кодексу України.
Лише у разі підтвердження факту незаконного заволодіння та використання печатки підприємства, а також факту підробки підпису керівника підприємства компетентними органами - можливо порушення питання у судовому порядку щодо дійсності договору, укладеного за таких обставин.
ТОВ фірма ТД «Маркет-Груп»зверталося 24.07.2009 та 22.10.2009 до начальника відділу міліції Нахімовського району м. Севастополь щодо факту викрадення, привласнення печаток ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК», але жодної відповіді про наявність такого викрадення, привласнення, чи інше не отримувало.
Статтею 204 Цивільного кодексу України, закріплено презумпцію правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до п. 4. ст. 129 Конституції України, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
У матеріалах справи, окрім суб'єктивних припущень, не наведено жодних доказів обставин, на які посилається ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК».
Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.»
Навіть, якщо ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК»і зазначає що Договір дистрибуції № К-О-1 від 01.01.2009 був підписаний за допомогою факсімиле ТОВ фірма ТД «Маркет-Груп»надавало докази які підтверджують наступне схвалення ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК»Договору дистрибуції № R-D-1 від 01.01.2009, а саме велику кількість видаткових, товарно-транспортних накладних за яким ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК»приймало товар та здійснювало часткову оплату.
Ще одним не оскаржуваним доказом укладання Договору дистриб'юції № R-D-1 від 01.01.2009 та визнання його дійсним є той факт, що Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Українська правнича фундація»під час розгляду справи № 2306/09 за позовом ТОВ фірма ТД «Маркет-Груп»до ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК»та всебічного обстеження і дослідження всіх доказів, було встановлено, що 01.01.2009 між ТОВ фірма ТД «Маркет-Груп»та ПП «ЕЛЛАДА-ДРИНК»було укладено Договір дистриб'юції № R-D-1, отже визнано Договір дійсним, цей факт було також підтверджено рішенням господарського суду м. Києва який залишив в силі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ», та постановою Київського апеляційного господарського суду якою залишено без змін рішення Господарського суду м. Києва.
Отже Договір дистриб'юції № R-D-1 від 01.01.2009 визнано укладеним, тобто дійсним. Оскільки факти встановленні одним господарським судом не потребують додаткового встановлення іншим господарським судом Договір дистриб'юції № R-D-1від 01.01.2009 слід вважити укладеним, і дійсним.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем за зустрічним позовом в обґрунтування зазначених позовних вимог не приведено жодного належного та допустимого доказу недійсності зазначеного договору, саме як не зазначено жодних відповідних передбачених законом підстав для визнання даного договору недійсним.
Таким чином, зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на хибних висновках позивача за зустрічним позовом, не підтверджуються належними та допустимими засобами доказування та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, п. 2 ч.1 ст. 80, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
1. Провадження за первісним позовом припинити.
2. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Суддя І.В. Євдокімов