22.02.2010 справа № 20-4/262-3/267
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Спільне підприємство технопарку “Корабел”
(вул. Героїв Севастополя, 13, місто Севастополь, 99001)
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, 29000)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закритого акціонерного товариства
“Фінансово-страхова компанія “Адміралтейська”
(вул. Брестська, 21, м. Севастополь, 99001)
про повернення майна з чужого незаконного володіння,
Суддя Головко В.О.,
Представники сторін:
позивач (ТОВ “Спільне підприємство технопарку “Корабел”) - Терешко А.М., представник, довіреність б/н від 01.06.2009;
відповідач (ФОП ОСОБА_1) - ОСОБА_3, представник, довіреність ВММ №361882 від 09.12.2009;
третя особа (ЗАТ “Фінансово-страхова компанія “Адміралтейська”) - Кочкаренко В.О., представник, довіреність б/н від 23.02.2009.
Суть спору:
09.08.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство технопарку “Корабел” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про повернення позивачу відповідачем нерухомого майна - будівлі спортивного залу площею 1823,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїми діями порушує право власності позивача на спірний об'єкт, у зв'язку з чим останній і звернувся до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою від 10.08.2007 позов прийнятий до провадження суддею Остаповою К.А. з привласненням справі №20-4/262.
Ухвалою від 10.08.2007, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 та постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2008, вжиті заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно -будівлю спортивного залу площею 1823,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, до набрання рішенням господарського суду міста Севастополя по цій справі законної сили, а також заборони Комунальному підприємству “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності на нерухоме майно -будівлю спортивного залу площею 1823,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, до набрання рішенням господарського суду міста Севастополя по цій справі законної сили.
Ухвалою суду від 14.10.2008 провадження у справі №20-4/262 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №5020-4/356 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство технопарку “Корабел” до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства “Фінансово-страхова компанія “Адміралтейська” про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі спортивного залу загальною площею 1823,50 м2 по АДРЕСА_2, та зобов'язання відповідачів повернути позивачеві об'єкт купівлі-продажу.
Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №141 від 01.12.2008 справа №20-4/262 передана до провадження судді Головко В.О. у зв'язку з призначенням судді господарського суду міста Севастополя Остапової К.А. на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду Указом Президента України від 13.11.2008 №1037 “Про призначення суддів”.
Ухвалою від 10.12.2008 справу прийнято до провадження суддею Головко В.О., з привласненням справі № 20-4/262-3/267.
Ухвалою суду від 30.12.2009 провадження по справі поновлено; розгляд справи призначено на 21.01.2010.
В судовому засіданні 21.02.2010 позивач на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про доповнення підстав позову /т. с. 1, арк. с. 118-119/. Позивач зауважує на тому, що предметом спору у даній справі є захист його права власності на спірну будівлю; вважає, що наявність рішення господарського суду Хмельницької області від 26.11.2009 у справі №20/1473 є додатковим доказом того, що відповідач володіє спірною будівлею незаконно.
Ухвалою суду від 21.01.2010 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Закрите акціонерне товариство “Фінансово-страхова компанія “Адміралтейська”.
У судовому засіданні 04.02.2010 оголошувалась перерва до 18.02.2010, а в судовому засіданні 18.02.2010 -до 22.02.2010.
Відповідач позовні вимоги не визнав, в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позов /т. с. 1, арк. с. 146-147/. Пояснює, що у позивача відсутні права та інтереси щодо спірного майна, які б порушувалися діями саме відповідача, у зв'язку з чим просить провадження у справі припинити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в своїх поясненнях по суті позовних вимог наголошує на тому, що у позивача відсутні докази наявності права власності на спірне майно, тому вважає, що у нього відсутнє і право вимоги щодо повернення цього майна з чужого незаконного володіння /т. с. 2, арк. с. 1/.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Пунктом 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача щодо повернення відповідачем нерухомого майна -будівлі спортивного залу, площею 1823,5 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на статті 321, 400 Цивільного кодексу України, які регулюють питання захисту права власності, а також статтю 1212 Цивільного кодексу України.
Позивач з огляду на свідоцтво про право власності від 28.04.2004 /т. с. 1, арк. с. 12/ вважає себе власником спірного об'єкта, на підставі чого він і звернувся з даною позовною заявою про витребування спірної будівлі з чужого незаконного володіння. При цьому позивач вважає, що відповідач володіє спірною будівлею без достатньої правової підстави.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Аналіз наведеної норми Цивільного кодексу України дає підстави зробити висновок, що віндикаційний позов є речово-правовим позовом, що може бути пред'явлений лише у разі відсутності між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин. Зазначені позивачем у позовній заяві підстави мають підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.
При цьому, витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, має право лише власник такого майна.
Отже, підставою позову про витребування майна з чужого незаконного володіння є право позивача на вимогу про повернення майна з чужого незаконного володіння.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.
Як встановлено судом, 13.12.2004 між Закритим акціонерним товариством “Фінансово-страхова компанія “Адміралтейська” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство технопарку “Корабел” був укладений договір міни, відповідно до якого, ТОВ “Спільне підприємство технопарку “Корабел” передало ЗАТ “Фінансово-страхова компанія “Адміралтейська” будівлю спортивного залу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 1073160 грн. та відповідно -ЗАТ “Фінансово-страхова компанія “Адміралтейська” передало ТОВ “Спільне підприємство технопарку “Корабел” спортивно-оздоровчий комплекс за адресою: м. Севастополь, вул. Брестська, 21, вартістю 780369 грн.
У статті 204 Цивільного кодексу України проголошується презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
08.05.2007 Відкрите акціонерне товариство “Севастопольський морський завод” звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство технопарку “Корабел”, Закритого акціонерного товариства “Фінансово-страхова компанія “Адміралтейська” про визнання недійсним договору міни від 13.12.2004.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.03.2009 у справі №5020-12/159-5/055 за позовом відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство технопарку “Корабел”, Закритого акціонерного товариства “Фінансово-страхова компанія “Адміралтейська” про визнання недійсним договору міни від 13.12.2004, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.04.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2009, в задоволенні позову відмовлено.
Таким чином, в контексті статті 204 Цивільного кодексу України вказаний договір є дійсним, тобто таким, що створює юридичні наслідки у вигляді переходу права власності на спірну будівлю до ЗАТ “Фінансово-страхова компанія “Адміралтейська” (третя особа у справі, що розглядається).
В свою чергу, закрите акціонерне товариство “Фінансово-страхова компанія “Адміралтейська” на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2006 передало спірне нерухоме майно фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 14.06.2007 у справі №20-5/233 за позовом ЗАТ „Фінансово-страхова компанія „Адміралтейська” до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, про визнання договору купівлі-продажу від 20.11.2006 недійсним та застосування до сторін двосторонньої реституції, позов задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна -будівлі спортивного залу, площею 1823,50 м2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, укладеного сторонами 20.11.2006, та повернув сторони у первісне становище.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.07.2007 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2007, зазначене рішення суду у справі №20-5/233 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.11.2009 у справі №20/1473 за позовом Закритого акціонерного товариства “Фінансово-страхова компанія “Адміралтейська” до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання недійсним договору від 20.11.2006 купівлі-продажу будівлі спортивного залу загальною площею 1823,50 м2, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул. Костомаровська, 3 позов задоволено, в тому числі: визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі спортивного залу загальною площею 1823,50 м2, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул. Костомаровська, 3; зобов'язано відповідача повернути Закритому акціонерному товариству “Фінансово-страхова компанія “Адміралтейська” будівлю спортивного залу загальною площею 1823,50 м2.
Отже, при наявності вищенаведених обставин посилання позивача на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.11.2009 у справі №20/1473 як на додатковий доказ того, що відповідач володіє спірною будівлею незаконно є хибним.
Натомість, відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство технопарку “Корабел” права власності на спірне майно з 13.12.2004 (дата укладення договору міни, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації) випливає з рішення господарського суду міста Севастополя від 11.03.2009 у справі №5020-12/159-5/055. Тому, свідоцтво від 28.04.2004 про право власності позивача на спірну будівлю не є належним правовстановлювальним документом на спірну будівлю після 13.12.2004.
Частина перша статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов його реалізації.
Зазначене дає суду підстави для висновку про те, що ТОВ “Спільне підприємство технопарку “Корабел” не є належним позивачем у справі, оскільки на момент подачі даного позову він не був власником спірного приміщення та не є таким і на теперішній час.
Позовні (матеріально-правові) вимоги повинні відповідати суті правопорушення, якщо воно наявне. У відносинах між позивачем та відповідачем суд не виявив будь-якого порушення права позивача, якому кореспондує обраний ним спосіб захисту права.
Таким чином, спір між позивачем та відповідачем щодо витребування майна з чужого незаконного володіння відсутній, що дає суду право для висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи в ухвалі.
Враховуючи, що заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія задоволення законних вимог позивача, а також зважаючи на те, що обставини, які спричинили застосування заходів до забезпечення позову відпали, суд скасовує заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.08.2007.
За приписами частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
З огляду на те, що право на подачу даного позову в матеріальному сенсі у позивача не існувало, здійснені позивачем судові витрати суд відносить на його рахунок.
Враховуючи зазначене, керуючись статтями 49, 68, пунктом 11 частини першої статті 80, статтею 86, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі №20-4/262-3/267 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство технопарку “Корабел” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закритого акціонерного товариства “Фінансово-страхова компанія “Адміралтейська” про повернення позивачеві відповідачем нерухомого майна -будівлі спортивного залу площею 1823,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 припинити.
2. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.08.2007 у справі №20-4/262-3/267 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство технопарку “Корабел” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Закритого акціонерного товариства “Фінансово-страхова компанія “Адміралтейська” про повернення позивачеві відповідачем нерухомого майна -будівлі спортивного залу площею 1823,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, шляхом накладення арешту на нерухоме майно -будівлю спортивного залу площею 1823,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; та заборони Комунальному підприємству „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради вчиняти будь-які дії, направлені на реєстрацію права власності на нерухоме майно -будівлю спортивного залу площею 1823,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Суддя В.О. Головко