Іменем України
22.02.2010 справа № 5020-3/362
За позовом Державного підприємства “Придніпровська залізниця”
(49602, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108)
до Військової частини А-4486
(99057, м. Севастополь, вул. Щитова, 2)
про розірвання договору,
Суддя Головко В.О.,
Представники сторін:
позивач (Державне підприємство "Придніпровська залізниця") -Мотова С.П., юрисконсульт 1 категорії комерційного відділу відокремленого структурного підрозділу, довіреність № 42 від 01.01.2010;
позивач (Державне підприємство "Придніпровська залізниця") -Бабаджанова Н.М., заступник начальника комерційного відділу відокремленого структурного підрозділу, довіреність № 202 від 01.01.2010;
відповідач (Військова частина А-4486) -Биковський Д.М., представник, довіреність № 88 від 18.02.2010.
Суть спору:
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Військової частини А-4486 (далі -відповідач) про розірвання договору.
Позовні вимоги обґрунтовані істотною зміною обставин, якими керувались сторони при укладенні договору, а саме: розірванням договору № 4 від 27.04.2009 на експлуатацію під'їзної колії між власником колії та Військовою частиною А-4486.
Ухвалою від 24.11.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-3/362.
Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позов /арк. с. 58-59/, в якому позовні вимоги не визнає; вважає, що розірвання договору № 4 від 27.04.2009, укладеного між Військовою частиною А-4486 та Відкритим акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", не є суттєвою зміною обставин, якими керувались сторони при укладенні договору № ПР/ДН-4/04/ДНМ-1СП НЮ від 22.02.2007. На думку відповідача, обов'язок щодо укладення договору про експлуатацію під'їзних колій з власником колії -Відкритим акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" -лежить саме на Державному підприємстві "Придніпровська залізниця".
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
28.12.2006 між Севастопольською філією Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі -СФ ВАТ "КД МППЗТ") та Військовою частиною А-4486 ВМС Збройних Сил України укладено угоду про експлуатацію під'їзної залізничної колії на період з 01.01.2007 по 31.12.2007 /арк. с. 14/, згідно з якою СФ ВАТ "КД МППЗТ" здійснює утримання під'їзної залізничної колії, яка використовується для вивантаження нафтопродуктів, що надходять на адресу військової частини А-4486, та забезпечує технічний стан під'їзної залізничної колії, достатній для безпечного руху поїздів, а військова частина А-4486 сплачує виконання відповідних робіт (пункти 1-3 Угоди).
22.02.2007, тобто під час дії вищезазначеного договору, між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (Залізниця) та Військовою частиною А-4486 (Користувач) укладений договір № ПР/ДН-4/04/ДНМ-1СП НЮ про подачу та забирання вагонів (далі -Договір) /арк. с. 9-10/.
Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах Договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить Севастопольській філії Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" та примикає до його ходової колії через стрілку № 210 і яка обслуговується локомотивом залізниці (п. 1 Договору).
Відповідно до п. 6 Договору, вагони на під'їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях навантаження, вивантаження.
У п. 16 Договору сторони домовились, що одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускаються. Розірвання договору або зміна його умов можуть мати місце за згодою сторін, які уклали договір, а в разі спору -за рішенням господарського суду.
Договір укладений терміном на 5 років: з 22.02.2007 до 22.02.2012 включно (п. 18 Договору).
27.04.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Севастопольської філії (Власник колії) та Військовою частиною А-4486 Міністерства оборони України (Підприємство) укладено Договір № 4 на експлуатацію залізничної під'їзної колії (станція примикання Мекензієві Гори) /арк. с. 15-17/, за умовами якого, Власник колії надає Підприємству в експлуатацію для використання їм в господарській діяльності (подача-забирання вагонів на вантажні фронти та в зворотному напрямку, здійснення вантажних операцій, відстій рухомого складу тощо) залізничну під'їзну колію, яка примикає до станції "Мекензієві Гори" Придніпровської залізниці, а Підприємство зобов'язується здійснювати всі розрахунки за експлуатацію під'їзної колії (пункти 1.1, 4.3.1 Договору).
Строк дії Договору № 4 з 01.01.2009 по 31.12.2009 (п. 8.8 Договору).
08.09.2009 на адресу позивача надійшов лист № 949 від 03.09.2009, в якому СФ ВАТ "КД МППЗТ" повідомила позивача про те, що через систематичне порушення Військовою частиною А-4486 п. 3.1 Договору № 4 від 27.04.2009, цей договір розірвано з 03.10.2009, та, як наслідок, зашито стрілочний перевід № 210 /арк. с. 45/.
Факт розірвання Договору № 4 від 27.04.2009 не заперечується й відповідачем.
У зв'язку із розірванням договору № 4 від 27.04.2009, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" намагалося укласти з Військовою частиною А-4486 додаткову угоду № 2 від 09.10.2009 до Договору № ПР/ДН-4/04/ДНМ-1СП НЮ про подачу та забирання вагонів /арк. с. 11/, якою б змінювався строк дії Договору -по 09.10.2009. Проте, дану угоду Користувач (в/ч А-4486) підписав із протоколом розбіжностей /арк. с. 12/, по суті залишивши Договір у первісній редакції, тобто зі строком дії до 22.02.2012.
Як вбачається з протоколу узгодження розбіжностей від 29.10.2009 /арк. с. 13/, Сторони так і не дійшли згоди щодо іншого строку дії Договору.
Неможливість позивача подавати відповідачу вагони на під'їзну колію, що належить СФ ВАТ "КД МППЗТ", за відсутності відповідного договору між відповідачем та власником колії і стало причиною для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондує зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частина четверта статті 307 Господарського кодексу України визначає, що порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.
Таким чином, правові відносини, які склалися між сторонами підлягають правовому регулюванню нормами загального цивільного законодавства (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України), а також нормами спеціального законодавства (Закон України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 № 273/96-ВР (з наступними змінами і доповненнями), Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі -Статут залізниць), Правила обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі -Правила обслуговування залізничних під'їзних колій)).
Загальний порядок укладення господарських договорів встановлений статтею 181 Господарського кодексу України.
Враховуючи те, що додаткова угода також є договором (у широкому розумінні цього слова), до її укладення застосовуються ті ж самі правила, що й до укладення договорів.
Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона -виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Із наведеною нормою узгоджується пункт 3.4 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, який регулює порядок оформлення договорів про експлуатацію під'їзних колій та про подачу та забирання вагонів, а також додаткових угод до цих договорів.
Матеріали справи не містять доказів передачі на розгляд суду розбіжностей до Додаткової угоди № 2 від 09.10.2009 до Договору № ПР/ДН-4/04/ДНМ-1СП НЮ про подачу та забирання вагонів, тому в силу частини 7 статті 181 Господарського кодексу України ця додаткова угода є укладеною на умовах, запропонованих військовою частиною А-4486, тобто Договір про подачу та забирання вагонів, укладений між позивачем і відповідачем, є діючим до 22.02.2012.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту визначені Законом України "Про залізничний транспорт".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниця -це статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.
Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні, за участю залізниць та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (стаття 8 Закону України "Про залізничний транспорт").
Пунктом 2.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів. Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом. Договори про подачу та забирання вагонів укладаються між залізницею і підприємствами, у разі обслуговування локомотивом залізниці під'їзних колій або окремих вантажних фронтів.
Згідно з пунктом 2.8 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, у разі обслуговування під'їзної колії основного власника локомотивом залізниці подача вагонів контрагентам, які мають свої під'їзні колії, власні або орендовані склади з окремими вантажними фронтами на під'їзній колії основного власника, здійснюється за договором про подачу та забирання вагонів, який укладається залізницею з кожним таким контрагентом за погодженням з власником під'їзної колії.
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок про те, що договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій, у разі обслуговування під'їзної колії власником колії своїм або орендованим локомотивом.
Сторони в п. 6 Договору встановили, що вагони на під'їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях навантаження, вивантаження.
Отже, у разі обслуговування під'їзної колії локомотивом залізниці укладення договору про експлуатацію під'їзних колій між залізницею та власником колій законодавцем не визнано обов'язковим.
Крім того, відповідно до вимог статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Даною статтею також встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, в тому числі, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).
Водночас, як зазначається у п. 2.3 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України № 04-5/278 від 23.12.2008 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з договорів на обслуговування залізничних під'їзних колій", укладання договору про експлуатацію під'їзної колії, договору про подачу та забирання вагонів є обов'язковим для залізниці за наявності технічної можливості у залізниці та власників під'їзної колії надавати послуги, передбачені типовою формою договору.
Порядок обслуговування контрагентів -підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія. У разі обслуговування залізничної під'їзної колії локомотивом залізниці між залізницею і контрагентом укладається договір на подачу і забирання вагонів. Усі розрахунки за обслуговування здійснюються безпосередньо між ними (пункт 73 Статуту залізниць).
Наведене спростовує доводи відповідача стосовно того, що укладення договору про експлуатацію під'їзних колій з Відкритим акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" для позивача є обов'язковим.
До того ж розірвання договору № 4 від 27.04.2009, укладеного між Військовою частиною А-4486 та Державним підприємством "Придніпровська залізниця", зумовлено причиною, усунення якої не залежить від позивача (заінтересованої особи).
Частиною першою статті 652 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. При цьому, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, -змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Як вбачається з матеріалів справи, на час укладення спірного договору, між власником колії та відповідачем діяла угода від 28.12.2006 про експлуатацію під'їзної колії /арк. с. 14/, тобто подача та забирання вагонів здійснювалися Залізницею за згодою Власника під'їзної залізничної колії.
Судом встановлено, що розірвання договору № 4 від 27.04.2009, укладеного між Військовою частиною А-4486 та Відкритим акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про експлуатацію залізничної під'їзної колії, що належить Севастопольській філії відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", позбавляє відповідача права на користування під'їзною колією. Дане право відповідачу необхідне для укладення договору про подачу та забирання вагонів із залізницею, для того, щоб його контрагент (залізниця) мав реальну можливість виконувати взяті на себе зобов'язання щодо здійснення подачі, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить СФ ВАТ "КД МППЗТ" та примикає до ходової колії Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське МППЗТ" через стрілку № 210 і яка обслуговується локомотивом залізниці.
Отже, факт розірвання договору № 4 від 27.04.2009, укладеного між Військовою частиною А-4486 та ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", істотно змінює обставини, якими керувались сторони при укладені спірного Договору.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частинами другою та третьою статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього судові витрати, а саме: державне мито -в розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати Договір № ПР/ДН-4/04/ДНМ-1СП НЮ про подачу та забирання вагонів від 22.02.2007, укладений між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Військовою частиною А-4486 з моменту набрання цим рішенням законної сили.
3. Стягнути з Військової частини А-4486 (99057, м. Севастополь, вул. Щитова, 2; ідентифікаційний код 24292540; п/р 35228011000058 у ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108; ідентифікаційний код 01073828; п/р 26006000012 в Дніпропетровській філії АБ “Експрес-Банк”; МФО 306964) державне мито в розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.О. Головко
Рішення оформлено
і підписано в порядку
статті 84 ГПК України
26.02.2010.