Іменем України
17.02.2010 справа № 5020-10/114-1/010
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Алсуф'єва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу
за позовом
Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”
(вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011)
в особі Центрального Севастопольського відділеня Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”
(вул. Володарського, 10, м. Севастополь, 99011)
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
(99038, АДРЕСА_1
(99020, АДРЕСА_2)
про повернення майна,
за участю представників сторін:
позивача - Павлухіної Т.М., довіреність № 2577 від 10.11.2008;
відповідача -не з'явився.
26.11.2009 відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції (далі -Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -Відповідач), про повернення POS-терміналу, серійний №2013781396 /інв. №1207055/.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем обов'язку щодо повернення майна відповідно до умов договору еквайрингу №08-12/5-31 від 17.07.2009 у зв'язку з його розірванням Позивачем в односторонньому порядку та відсутністю в останнього правових підстав для його подальшого використання.
Ухвалою суду від 17.02.2010 здійснено заміну Позивача відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” на його правонаступника публічне акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” /а.с. 100-101/.
Представник Позивача в судовому засіданні 17.02.2010 надав заяву про уточнення позовних вимог та просив суд зобов'язати відповідача повернути одержаний від Позивача за договором еквайрінгу POS-термінал у 10-ти денний строк з дня набрання рішенням законної шляхом передачі даного майна за актом приймання-передачі; позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні позову наполягає /а.с. 96/.
Відповідач без поважних причин явку уповноваженого представника в судові засідання 14.12.2009, 02.02.2010, 17.02.2010 не забезпечив, про дати, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 01.12.2009, 14.12.2009, 12.01.2010, 02.02.2010 не виконав.
Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність його представника за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд
17.07.2009 між відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” в особі Центрального Севастопольського відділення КРД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” правонаступником якого є ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі його відділення (еквайр) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (торговець) був укладений договір еквайрінгу №08-12/5-31, за умовами якого торговець взяв на себе зобов'язання приймати в оплату товарів, робіт чи послуг банківські платіжні картки (далі - БПК) платіжних систем, перелік яких визначено в додатку №2 до договору (VISA International; MasterCard International; Amerikan Express, картки міжнародної платіжної системи VISA International, емітовані еквайром; картки міжнародної платіжної системи MasterCard International, емітовані еквайром; картки VISA Electron, емітовані еквайром; картки Maestro, емітовані еквайром, картки Amerikan Express, емітовані еквайром, тоді як еквайр зобов'язався здійснювати діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговця та виконання розрахунків з ним за операції, які здійснені із застосуванням БПК, у термін, порядку та на умовах, передбачених цим договором, та згідно з чинним законодавством України /а.с. 8-11/.
За актом приймання-передачі від 24.07.2009 /а.с. 14/ Позивач передав, а Відповідач прийняв POS-термінал Ingenico 5100, серійний №2013781396. Місце розташування терміналу -АДРЕСА_2, ресторан „Шайба”.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом необмеженого строку, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (пункт 11.1 договору).
За змістом підпункту 3.3.2 пункту 3.3 договору еквайр має право призупинити обслуговування БПК у пункті продажів торговця, зокрема, у випадку, якщо сума шахрайських операцій по БПК у відношенні до обороту торговця склала більше ніж 10% за останні 90 (дев'яноста) календарних днів.
Згідно з пунктом 11.2 договору, кожна зі сторін може достроково розірвати цей договір, письмово повідомивши про це іншу сторону за 20 (двадцять) календарних днів до за планової дати розірвання. Повідомлення про розірвання договору має бути надіслано рекомендованим листом або вручено особисто з відміткою на копії листа про його одержання. При цьому, сторони припиняють надання послуг (виконання робіт) за цим договором не пізніше наступного робочого дня з дати отримання повідомлення. Торговець повністю повертає обладнання його власнику та виконує всі зобов'язання, що стосуються цього договору.
Внаслідок порушення Відповідачем пункту 3.3.2 пункту 3.3 договору, а саме -сума шахрайських операцій перевищила 10% загального обороту за останні 90 днів, Позивач в порядку, передбаченому пунктом 11.2 договору, особисто повідомив Відповідача про заблокування можливості здійснювати операції по платіжним картам з 11.09.2009, розірвання договору та повернення майна, про що свідчить підпис Відповідача на копії листа від 23.09.2009 за вих. №08-12/2204 /а.с. 17/.
Втім, до теперішнього часу, Відповідач незаконно утримує POS-термінал, що належить Позивачу.
Частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України встановлено основний принцип, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Аналогічні положення містять і норми Цивільного кодексу України, які визначають, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (стаття 627 Цивільного кодексу України); зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (стаття 628 Цивільного кодексу України), сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.
Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Правові підстави для розірвання договору визначено в статті 651 Цивільного кодексу України. Частиною першою цієї статті встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини третьої зазначеної статті у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Таким чином, одностороннє розірвання договору можливе, якщо це передбачено в договорі, або встановлено в законі.
Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір №08-12/5-31 від 17.07.2009, укладений з підприємцем ОСОБА_1, зокрема його пункт 11.2, надає право кожній зі сторін на розірвання цього договору. При цьому, повідомлення про розірвання договору має бути надіслано рекомендованим листом або вручено особисто з відміткою на копії листа про його одержання за 20 (двадцять) календарних днів до за планової дати розірвання.
Судом встановлено, що Позивач особисто повідомив Відповідача про розірвання договору та повернення майна, про що свідчить підпис Відповідача на копії листа від 23.09.2009 за вих. №08-12/2204 /а.с. 17/.
Більш того, 19.10.2009 (вих. №08-12/2258) /а.с. 19/ Позивач намагався вручити листа з вимогою щодо повернення майна на підставі акту приймання-передачі, однак, засвідчити факт отримання такого повідомлення Відповідач відмовився, майно за актом не передав.
Оскільки, за взаємною згодою сторонами у договорі передбачено відповідне право сторін на розірвання договору, суд дійшов висновку про те, що такі дії не суперечать чинному законодавству, й відповідно договір еквайрингу №08-12/5-31 від 17.07.2009 є розірваним.
Крім того, відповідно до умов договору, сторонами узгоджено, що розірвання договору тягне за собою повернення переданого обладнання (підпункт 11.2 договору).
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Враховуючи те, що повернення переданого за договором майна (обладнання) є одним з основних обов'язків Відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання Відповідача повернути одержане від Позивача за договором еквайрінгу обладнання, а саме - POS-термінал Ingenico 5100, серійний №2013781396 (інвентарний номер 1207055).
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 179, 193, 283 Господарського кодексу України, статтями 6, 525, 526, 627-629, 651, 654 Цивільного кодексу України, статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (99038, АДРЕСА_1; 99020, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в КРД ПАТ „Райфайзен Банк Аваль”, МФО 380805) у 10-ти денний строк з дня набрання рішенням законної сили повернути Публічному акціонерному товариству “Райффайзен Банк Аваль” (вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 14305909) в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (отримувач) (вул. Володарського, 10, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 20680287) отриманий за договором еквайрингу №08-12/5-31 від 17.07.2009 POS-термінал Ingenico 5100, серійний №2013781396 (інвентарний номер 1207055) шляхом передачі даного майна за актом приймання-передачі.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99038, АДРЕСА_1; 99020, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в КРД ПАТ „Райфайзен Банк Аваль”, МФО 380805) на користь Публічного акціонерного товариство “Райффайзен Банк Аваль” (вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 14305909; отримувач - Центральне Севастопольське відділення Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” - вул. Володарського, 10, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 20680287, кор./р 32008173102 у ГУ КРУ НБУ, МФО 324021) витрати по сплаті державного мита в розмірі 112,00 грн. (сто дванадцять грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис В.В. Алсуф'єв
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано22.02.2010 .