Іменем України
17.02.2010 справа № 5020-1/002
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Алсуф'єва В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом
Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
(99011, місто Севастополь, вул. Леніна, 48)
до Малого приватного підприємства „Парис”
(99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 6)
про стягнення до Державного бюджету України заборгованості зі сплати пені та штрафу в сумі 6000,00 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Дорофєєва Д.А., довіреність № 9/183 від 15.02.2010;
відповідача -не з'явився.
11.01.2010 Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі за текстом -СМТВ АМКУ, Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до малого приватного підприємства „Парис” (далі за текстом -Відповідач), про стягнення заборгованості в сумі 6000,00 грн., з яких: 3000,00 грн. -штраф, 3000,00 грн. -пеня.
Позовні вимоги заявлено у зв'язку з несплатою Відповідачем штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії СМТВ АМКУ №27/32-08-РШ від 04.09.2008 у справі №27/27-08 у двомісячний строк з дня одержання зазначеного рішення Відповідачем, та на підставі статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, якою встановлений порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету України.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою штрафу Відповідачем, Позивач на підставі частини п'ятої статті 56 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" нарахував пеню в сумі 3000,00 грн.
Ухвалою суду від 17.02.2010 відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про об'єднання справи №5020-1/001 за позовом Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України до Державного підприємства „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство” про стягнення заборгованості зі сплати пені та штрафу в сумі 10 000,00 грн. з даною справою №5020-1/002 в одну справу /а.с. 43/.
Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.
Відповідач без поважних причин явку уповноваженого представника в судові засідання 02.02.2010, 17.02.2010 не забезпечив, про дати, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Будь-яких клопотань та інших документів від Відповідача до суду не надійшло.
Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд
Адміністративною колегією СМТВ АМКУ рішенням від 04.09.2008 у справі №27/27-08 (далі -Рішення) визнано, що мале приватне підприємство „Парис” вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, частиною першою статті 6, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, та накладено штраф у розмірі 3000,00 грн. /а.с. 7-11/.
У позовній заяві /а.с. 3-5/ Позивач зазначає, що копія Рішення про накладення штрафу була отримана представником Відповідача 04.09.2008 нарочно, про що свідчить його підпис на копії Рішення /а.с.12/.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 07.07.2009 у справі №5020-7/141-12/023 задоволено позов Державного підприємства „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство” до СМТВ АМКУ, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - мале приватне підприємство “Парис”, закрите акціонерне товариство “Капрембуд”, закрите акціонерне товариство “ЄММ”, про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії СМТВ АМКУ №27/32-08-РШ від 04.09.2008 у справі №27/27-08 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції і накладення штрафу /а.с.13-15/.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.09.2009 рішення господарського суду міста Севастополя від 07.07.2009 у справі №5020-7/141-12/023 скасовано, у задоволенні позову відмовлено /а.с. 16-21/. Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду не оскаржена та рішення господарського суду міста Севастополя від 07.07.2009 набрало законної сили 29.09.2009.
Причиною виникнення спору у даній справі з'явилась несплата Відповідачем штрафу за Рішенням та пені за прострочення сплати цього штрафу.
При вирішенні спору суд керується положеннями Закону України „Про Антимонопольний комітет України” та чинного законодавства про захист економічної конкуренції.
Статтею 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” рішення та розпорядження органів АМКУ, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів АМКУ, голів територіальних відділень АМКУ встановлено статтею 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, згідно з частиною першою якої рішення органів АМКУ, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Відповідно до частини третьої статті 56 цього Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу АМКУ, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Частиною п'ятою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про стягнення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи АМКУ стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення штрафу, накладеного Рішенням, в розмірі 3000,00 грн. та пені, нарахованої за період з 30.09.2009 по 18.12.2009 включно, в розмірі 3000,00 грн.
Суд, перевіривши розрахунок, наданий Позивачем, визнав його правильним та встановив, що розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 45,00 грн. (3000,00 грн. х 0,015 = 45,00 грн.), а за період з 30.09.2009 по 18.12.2009 включно (80 днів) -3600,00 грн. (45,00 грн. х 80 = 3600,00 грн.). Проте, відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Таким чином, розмір пені, що підлягає стягненню, складатиме 3000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, а саме штраф в розмірі 3000,00 грн. та пеня в розмірі 3000,00 грн., всього 6000,00 грн.
Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, у тому числі державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Згідно з підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 року №1596, від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року №361, від 24 червня 2009 року №658, від 08 липня 2009 року №693, від 05 серпня 2009 року №825 встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах, що дорівнює 236,00 грн.
Таким чином, державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 1, 3, 22, 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”, статтями 56, 60, 62 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, статтями 33-35, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства „Парис” (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 6; ідентифікаційний код 19002319, р/р 26000035738700 в АКІБ „Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005) в доход державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31110106700007 в ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації доходів 21081100) суму заборгованості у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.), з яких штраф - 3000,00 грн. та пеня -3000,00 грн.
3. Стягнути з Малого приватного підприємства „Парис” (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 6; ідентифікаційний код 19002319, р/р 26000035738700 в АКИБ „Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005) в доход державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито у розмірі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.).
4. Стягнути з Малого приватного підприємства „Парис” (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 6; ідентифікаційний код 19002319, р/р 26000035738700 в АКИБ „Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005) в доход державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис В.В. Алсуф'єв
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 22.02.2010 .