Іменем України
18.02.2010 справа № 5020-3/307
За позовом Дочірнього підприємства "Кримавтодор"
відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія
"Автомобільні дороги України"
(95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184/1)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсплав"
(99007, м. Севастополь, вул. Гоголя, буд. 20В, кв. 2)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Військової частини 49311 Міністерства оборони Російської Федерації
(99804, м. Севастополь, сел. Кача, вул. Авіаторів)
про стягнення заборгованості в розмірі 78786,27 грн.
Суддя Головко В.О.,
Представники учасників судового процесу:
позивач (Дочірнє підприємство "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") -Польшина В.І., представник, довіреність № 13/3311 від 25.12.2009;
позивач (Дочірнє підприємство "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") -Ємельянова О.П., представник, довіреність № 13/69 від 13.01.2010;
відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримсплав") -Петренко Т.І., представник, довіреність № б/н від 01.06.2009;
третя особа (Військова частина 49311 Міністерства оборони Російської Федерації) -явку уповноважених представників не забезпечила.
Суть спору:
Дочірнє підприємство "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсплав" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 78786,27 грн., з яких: 60610,15 грн. -основна заборгованість; 7333,00 грн. -сума пені; 1933,46 грн. -три процента річних; 8909,66 грн. - інфляційні збитки.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 20/08 від 20.06.2008 щодо оплати заборгованості за надані послуги.
Ухвалою від 22.09.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-3/307.
Ухвалою суду від 22.10.2009 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено військову частину 49311 Міністерства оборони Російської Федерації.
Цією ж ухвалою прийнята заява позивача про уточнення позовних вимог, яка за своєю суттю є заявою про уточнення підстав позову /т. 1, арк. с. 51-53/.
Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав суду відзив на позов /т. 1, арк. с. 37-38; т. 2, арк. с. 18-21/, в якому позовні вимоги не визнає; вважає, що нарахування позивачем плати в розмірі 68152,75 грн. за надані ним послуги щодо укладення асфальтобетонної суміші є неправомірним, з огляду на те, що надання цих послуг не охоплювалось умовами укладеного між сторонами Договору № 20/08 від 20.06.2008.
Крім того, на думку відповідача послуги щодо укладення асфальтобетонної суміші за своєю суттю є роботою, а тому мають регулюватися договором підряду, який між сторонами не укладався.
У своїх поясненнях по суті заявлених вимог та заперечень на позов відповідач вважає укладений між ним та позивачем договір договором з невизначеною правовою природою і наголошує, що послуги щодо укладення асфальтобетонної суміші ним не замовлялись і не приймалися, оскільки домовленості на їх надання між сторонами досягнуто не було /т. 2, арк. с. 75-76/.
Водночас, відповідач не заперечує факту отримання від позивача будівельних матеріалів на суму 442457,40 грн., підтверджує перерахування позивачеві 450000,00 грн., у зв'язку з чим вважає, що з його боку має місце переплата за поставлену продукцію та матеріали в сумі 7542,60 грн.
В процесі розгляду справи в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.01.2010 оголошувалась перерва до 25.01.2010.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, жодного разу явку уповноважених представників в судові засідання не забезпечила; письмових пояснень по суті спору не надала.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
20.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримсплав" (Замовник) та Дочірнім підприємством "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Виконавець) в особі начальника філії "Бахчисарайська дорожна експлуатаційна дільниця" ДП "Кримавтодор" Давидченка В.В. укладено договір № 20/08 (далі -Договір), відповідно до якого Виконавець надає Замовнику комплекс передбачених Договором послуг, а Замовник зобов'язаний прийняти надані послуги та сплатити Виконавцю обумовлену винагороду (п. 1.1 Договору).
Сторони в п. 1.2 Договору домовились, що на виконання Договору Виконавець надає Замовнику послуги по доставці будівельних матеріалів до місця виконання ремонтно-будівельних робіт в с. Кача, по наданню необхідних матеріалів, по роботі будівельних механізмів та машин (будівельної техніки) в об'ємі та по цінах, узгоджених сторонами шляхом прийняття до виконання заявок замовника.
Відповідно до п. 1.3 Договору матеріали, які надаються Виконавцем при виконанні послуг за Договором мають відповідати вимогам ДБНУ, ТУ, БНіП та іншим вимогам чинного законодавства.
Замовник забезпечує безпеку функціонування будівельних механізмів та машин, які використовуються при виконанні послуг за Договором, додержання вимог охорони праці, виробничої санітарії, екологічної безпеки працівниками Виконавця (п. 1.4 Договору).
Виконавець зобов'язується приймати до виконання заявки Замовника, здійснювати розрахунок об'ємів та цін наданих послуг, погоджувати з Замовником відповідні розрахунки, надавати узгоджені послуги якісно та в строк, оформлювати усі необхідні документи, у т.ч. накладні, податкові накладні, та надавати їх Замовнику (п. 2.1 Договору).
Замовник зобов'язується узгоджувати з Виконавцем об'єм та ціну наданих послуг, приймати їх та здійснювати оплату відповідно до умов Договору (п. 2.2 Договору).
Виконавець приступає до виконання послуги з моменту укладення цього Договору та здійснення Замовником платежу в порядку авансу/передоплати за узгоджений об'єм послуг на підставі рахунку Виконавця (п. 2.3 Договору).
Виконавець надає послуги, які передбачені Договором, в наступні строки: початок -з 25.06.2008; закінчення -до 25.07.2008 (п. 2.4 Договору).
Сторони також узгодили попередню ціну в розмірі 491772,60 грн. та домовились, що кінцева ціна Договору визначається на підставі фактично виконаних Виконавцем об'ємів послуг (п. 3.1 Договору).
За виконання послуг за Договором Замовник сплачує Виконавцю винагороду, виходячи з договірних розцінок, прийнятих сторонами (п. 3.2 Договору).
Сторони домовились, що Замовник сплачує Виконавцю грошову винагороду на підставі відповідних рахунків, які надаються Виконавцем. Рахунки виписуються на підставі узгодженої сторонами ціни послуг, які надаються Виконавцем Замовнику за розрахунковий об'єм послуг, і договірних розцінок на ці послуги (п. 3.3 Договору).
На підставі накладної № 133 від 27.06.2008 /т. 1, арк. с. 11/ Філія "Бахчисарайська ДЕД" ДП "Кримавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" поставила відповідачу (Замовнику) будівельні матеріали на суму 15919,56 грн.; за накладною № 139 від 04.07.2008 /т. 1, арк. с. 54/ -на суму 426537,84 грн.; разом на суму 442457,40 грн.
Факт отримання відповідачем (Замовником) перелічених у накладних № 133 від 27.06.2008, № 139 від 04.07.2008 будівельних матеріалів підтверджується підписом його представника на відповідних накладних і довіреністю ЯПЖ № 021753 від 24.06.2008 /т. 1, арк. с. 14/, та не заперечується відповідачем.
Позивачем були виставлені рахунки № 78 від 20.06.2008 на суму 441743,40 грн. /т. 1, арк. с. 15/, № 90 від 22.07.2008 на суму 714,00 грн. /т. 1, арк. с. 16/ для оплати відповідачем.
Як вбачається з банківських виписок з рахунку відповідача /т. 2, арк. с. 7-8/ так з рахунку Філії "Бахчисарайська ДЕД" ДП "Кримавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" /т. 2, арк. с. 5-6/, відповідач перерахував останній 450000,00 грн. (350000,00 грн. + 100000,00 грн.), що на 7542,60 грн. більше, ніж сума за двома рахунками (450000,00 -442457,40).
У зв'язку переплатою, відповідач звернувся до позивача з претензією № 2 від 15.09.2009, в якій просив повернути надміру сплачені кошти в розмірі 7542,60 грн. /т. 1, арк. с. 40-41/.
Крім того, за надані послуги відповідно до актів виконаних робіт від 08.07.2008 на суму 50029,20 грн. та від 31.07.2008 на суму 18123,55 грн. /т. 1, арк. с. 64-65/ позивачем були виставлені відповідні рахунки № 77 від 20.06.2008 на суму 50029,20 грн., № 89 від 22.07.2008 на суму 18123,55 грн. /т. 1, арк. с. 66-67/, разом -на суму 68152,75 грн.
Проте, відповідач вказані рахунки не оплатив.
20.10.2008 Філія "Бахчисарайська ДЕД" ДП "Кримавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулась до відповідача з листом (вих. № 363), в якому просила сплатити вартість виконаних робіт за договором № 20/08 та повернути накладні й акти виконаних робіт /т. 1, арк. с. 62/. Аналогічну вимогу щодо оплати відповідачем суми боргу в розмірі 60610,15 грн. (68152,75 -7542,60) було надіслано останньому 12.01.2009 (вих. № 8) /т. 1, арк. с. 58/.
Також, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою підписати акт звірення взаєморозрахунків /т. 1, арк. с. 17-20, 55-57/ та акти виконаних робіт /т. 1, арк. с. 62/.
Однак, надані позивачем акти виконаних робіт та акт звірення взаєморозрахунків залишені відповідачем без підписання; заборгованість у в розмірі 60610,15 грн. не сплачена, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом даного спору є матеріально-правова вимога позивача стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 78786,27 грн. за надані послуги відповідно до Договору № 20/08, яка складається з основного боргу -60610,15 грн., 3% річних - 1933,46 грн., інфляційних збитків -8909,66 грн. та пені -7333,00 грн.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачам був укладений договір від 20.06.2008 № 20/08, предмет якого сторони визначили як "надання послуг" (п. 1.1 Договору).
У п. 1.2 Договору № 20/08 сторони конкретизували, що саме включається до "послуг" за Договором № 20/08. Зокрема, Виконавець (позивач) надає послуги по:
а. доставці будівельних матеріалів до місця виконання ремонтно-будівельних робіт в сел. Кача;
б. наданню необхідних матеріалів;
в. роботі будівельних механізмів та машин (будівельної техніки).
Отже, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання Договору № 20/08, який за своєю правовою природою є змішаним договором. При цьому, як змішаний договір він містить в собі елементи договору про надання послуг та елементи договору поставки, але не містить елементи договору підряду, зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду укладається на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові, тобто об'єктом підрядних відносин може бути як створювана річ, так і обробка, переробка, ремонт вже існуючої речі.
Зі змісту вищенаведених законодавчих норм вбачається, що за договором підряду продається індивідуалізований результат роботи підрядника, який набирає ту чи іншу матеріалізовану форму, оскільки робота виконується із матеріалів сторін та надається у вигляді, придатному для оцінки, тоді як за договором про надання послуг продається не сам результат, а дії, що до нього призвели.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).
Таким чином, Договір № 20/08 в частині "доставки будівельних матеріалів до місця виконання ремонтно-будівельних робіт в сел. Кача" та "роботи будівельних механізмів та машин (будівельної техніки)" є договором про надання послуг, оскільки у Договорі №20/08 не визначено кінцевого результату цих дій.
Сама ж по собі діяльність з надання послуг по доставці будівельних матеріалів до місця виконання ремонтно-будівельних робіт в сел. Кача, по роботі будівельних механізмів та машин (будівельної техніки) не породжує речового результату -такого як у договорі підряду.
В частині "надання необхідних матеріалів" Договір № 20/08 є договором поставки.
Суд не приймає доводи відповідача щодо невизначеності правової природи зобов'язань за Договором № 20/80 як такі, що суперечать загальним положенням Цивільного кодексу України стосовно визначення поняття "договір".
Матеріалами справи підтверджено, що поставлений товар (бітум 60/90 БНД 60/90 (117 кг), щебінь фр. 0-20 мм (граніт) (106 т), гарячі асфальтобетонні суміші (700 т) відповідач оплатив в повному обсязі, що і не заперечується сторонами.
Водночас, згідно з рахунками № 78 від 20.06.2008 на суму 441743,40 грн. /т. 1, арк. с. 15/, № 90 від 22.07.2008 на суму 714,00 грн. /т. 1, арк. с. 16/ загальна сума отриманого відповідачем товару становить 442457,40 грн.
Як встановлено судом, відповідач сплатив Філії "Бахчисарайська ДЕД" ДП "Кримавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 450000,00 грн., що на 7542,60 грн. більше.
За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи зі змісту статті 32 Господарського процесуального кодексу України, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Позивач вважає, що відповідно до умов Договору № 20/08 від 20.06.2008 ним були надані послуги, пов'язані з роботою будівельних механізмів та машин (будівельної техніки), які полягають у проведенні ремонтно-будівельних робіт по підготовці дорожнього покриття та укладці асфальтобетонної суміші /т. 2, арк. с. 47-50/.
При цьому позивач наголошує, що поставка та укладка асфальтобетонної суміші виконувалась Філією "Бахчисарайська ДЕД" ДП "Кримавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" відповідно до ДСТУ Б В.2.7-119-2003 /т. 2, арк. с. 46/.
Так, гаряча асфальтобетонна суміш має бути укладена негайно після її виготовлення, тому, на думку позивача, робота будівельної техніки, яка передбачена Договором № 20/08 від 20.06.2008, пов'язана з негайною підготовкою дорожнього покриття та укладкою асфальтобетонної суміші, а отже, є невід'ємною частиною надання послуг, передбачених Договором № 20/08 /т. 2, арк. с. 49, третій абзац зверху/.
Проте, такий висновок позивача є хибним і суперечить законодавчому визначенню договорів про надання послуг та підряду, а також їх виділенню в окремі види договорів. Позивач помилково ототожнює поняття "послуга" та "робота", визначаючи, що ремонтно-будівельні роботи по підготовці дорожнього покриття та укладці асфальтобетонної суміші є послугами /т. 2, арк. с. 49, перший абзац зверху/.
Роботи по підготовці дорожнього покриття та укладці асфальтобетонної суміші за своїм змістом та кінцевою метою опосередковується кількома діями (підготовка, укладка), що мають уречевлений результат -ремонт речі (дороги), тобто наявний результат роботи у вигляді ремонту речі, як це відбувається у підрядних зобов'язаннях.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що між позивачем та відповідачем досягнуто згоди на виконання ремонтно-будівельних робот по підготовці дорожнього покриття та укладці асфальтобетонної суміші. Надані позивачем акти виконаних робіт відповідачем не підписані /т. 1, арк. с. 64-65/.
Будь-яких інших доказів наявності зобов'язань між сторонами щодо ремонтно-будівельних робот по підготовці дорожнього покриття та укладці асфальтобетонної суміші суду не надано.
Також судом встановлено, що об'єм і ціна ремонтно-будівельних робіт по підготовці дорожнього покриття та укладці асфальтобетонної суміші сторонами не визначені (не погоджені) ані в Договорі № 20/08, ані в додатковій угоді до нього, ані в заявках відповідача (Замовника). На підставі чого суд робить висновок про відсутність домовленості сторін відносно виконання цих робіт, а відтак, -і зобов'язання між сторонами щодо спірних робіт.
В матеріалах справи є лист командира військової частини 49311 Міністерства оборони Російської Федерації від 15.10.2009 № 883 /т. 1, арк. с. 70/ та письмові пояснення працівника Філії "Бахчисарайська ДЕД" ДП "Кримавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Семенова Г.В. /т. 2, арк. с. 66/, зі змісту яких вбачається, що ремонт асфальтобетонного покриття вулиці Авіаторів в сел. Кача виконаний силами працівників Філії "Бахчисарайська ДЕД" ДП "Кримавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та нібито у присутності працівників відповідача.
Проте, залишається не підтвердженим матеріалами справи та не доведеним позивачем факт наявності його домовленості з відповідачем щодо необхідності виконання ремонтно-будівельних робот по підготовці дорожнього покриття та укладці асфальтобетонної суміші.
Так само не підтверджений належними та допустимими доказами факт погодження сторонами обсягів та цін наданих послуг по роботі будівельних механізмів та машин (будівельної техніки), як це передбачено пунктами 1.2 і 2.2 Договору № 20/08 від 20.06.2008.
Надані позивачем наряди-завдання дорожньо-будівельної машини /т. 1, арк. с. 71-78/ та товарно-транспортні накладні /т. 1, арк. с. 79-133/ також не є належними і допустимими доказами, які б підтверджували факт погодження сторонами обсягів і цін ремонтно-будівельних робіт по підготовці дорожнього покриття та укладці асфальтобетонної суміші, послуг по роботі будівельних механізмів та машин (будівельної техніки) та прийняття зазначених робіт (послуг) відповідачем.
Відповідно до статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку, що позивач не довів обставин, які є підставою для стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 60610,15 грн.; пені в сумі 7333,00 грн.; 3% річних в сумі 1933,46 грн.; інфляційних збитків в сумі 8909,66 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
За правилом статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на позивача і стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Суддя В.О. Головко
Рішення оформлено відповідно
до вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 24.02.2010.