18.02.2010 справа № 5020-6/120
За позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство
забудовників «Логос»(99053, м. Севастополь, вул. Рєпіна, 15)
до Державного комунального підприємства «Севастопольська міська служба
української державної інвестиційної експертизи»
(99011, м. Севастополь, вул. Академіка Крилова, 7-А, кв.20),
Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг»
(87505, м. Маріуполь, вул. Шепотинника, 1, кв. 10),
Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської
державної адміністрації (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)
про визнання недійсним комплексного експертного висновку,
Суддя Лазарев С.Г.
Представники:
позивача (Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельне товариство забудовників «Логос») -Заварін А.В., довіреність б/н від 03.09.2009; Шенберг А.І., директор, виписка із рішення загальних зборів №1 від 11.01.2008;
відповідача (Державне комунальне підприємство «Севастопольська міська служба української державної інвестиційної експертизи») -Золотонос О.О., довіреність №1 від 21.01.2010;
відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг») -Мельниченко Т.С., довіреність №1/3 від 18.08.2009;
відповідача (Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації) - Букреєв В.О., довіреність №92/1-18 від 18.02.2010.
12.10.2009 Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельне товариство забудовників «Логос»звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольської міської філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза», Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг»про визнання недійсним комплексного експертного висновку.
Ухвалою від 14.10.2009 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.
03.12.2009 позивач подав до суду клопотання про заміну первісного відповідача - Севастопольську міську філію Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза»належним відповідачем -Державним комунальним підприємством «Севастопольська міська служба української державної інвестиційної експертизи»та про залучення до участі у справі в якості відповідача №3 Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації.
Ухвалою суду від 12.01.2010 допущено заміну первісного відповідача -Севастопольську міську філію Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза»на належного -Державне комунальне підприємство «Севастопольська міська служба української державної інвестиційної експертизи». Розгляд справи почато заново.
Ухвалою суду від 21.01.2010 залучено до участі у справі в якості відповідача №3 Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації. Розгляд справи почато заново.
Строк вирішення спору по справі судом неодноразово продовжувався.
Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні виклав позовні вимоги, просить суд позов задовольнити.
Відповідач (Державне комунальне підприємство «Севастопольська міська служба української державної інвестиційної експертизи») у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечує, просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг») у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечує, просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідач (Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації) у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечує, просить у задоволенні позову відмовити.
Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд -
Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельне товариство забудовників «Логос»звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом про визнання недійсним комплексного експертного висновку №Э-255/2007 від 27.12.2007 на будівництво 4-го корпусу багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Севастополь, вул. Рєпіна, 15 та про визнання недійсним висновку №С-6/08 Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 11.01.2008 по робочому проекту будівництва 4-го корпусу багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Севастополь, вул. Рєпіна, 15.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України також визначено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Отже, особа може звернутись за захистом свого права шляхом визнання недійсними актів, прийнятих також іншими органами або суб'єктами, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин і які є підставою для виникнення, зміни або припинення певних прав та обов'язків такої особи.
У пункті 1 і в підпункті 6.2.5 пункту 6 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» зазначено, зокрема, що:
- нормативний акт -це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані;
- господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих (виданих) іншими, крім державних, органами, у тому числі актів господарських товариств, громадських організацій тощо, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер.
З пункту 25 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 №01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»вбачається, що законодавство України не надає висновку судового експерта статусу документа, який мав би обов'язковий характер чи породжував права і обов'язки у певного суб'єкта чи кола суб'єктів, а отже такий висновок не може вважатися актом державного чи іншого органу і оспорюватися в судовому порядку.
Згідно статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначений у статті 12 Господарського процесуального кодексу України, не є вичерпним, оскільки в силу пункту 1 вказаної норми господарським судам підвідомчі також справи у спорах, що виникають з інших підстав, ніж ті, що визначені у даному пункті.
Проте, позитивний комплексний експертний висновок №Э-255/2007 від 27.12.2007 та висновок №С-6/08 Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 11.01.2008 не є актами, які породжують певні правові наслідки; зазначені висновки не спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин; вони не є за своєю суттю рішеннями державного чи іншого органу, тобто офіційними документами.
Наведене дає підстави суду для припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України: спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до частини третьої статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету.
За приписами статті 47 Господарського процесуального кодексу України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Згідно пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №7-93 «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню, зокрема, у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді.
Отже, сплачене позивачем державне мито підлягає поверненню йому з Державного бюджету України.
Керуючись пунктом 1 статті 80, статтями 47, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі №5020-6/120 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство забудовників «Логос»до Державного комунального підприємства «Севастопольська міська служба української державної інвестиційної експертизи», Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг», Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації про визнання недійсним комплексного експертного висновку -припинити.
2. Повернути з Державного бюджету України (п/р №31113095700007 в УДК м. Севастополя, МФО 824509, ОКПО 24035598) на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство забудовників «Логос»(99053, м. Севастополь, вул. Рєпіна, 15, р/р 260093012994 в СФ АБ «Таврика», МФО 324377, ОКПО 25750096) сплачене платіжним дорученням №7 від 06.10.2009 (оригінал платіжного доручення знаходиться у матеріалах справи) державне мито в сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн.).
Видати наказ.
Суддя С.Г. Лазарев