Іменем України
09.02.2010 справа № 5020-2/305
За позовом: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю „КТМ”
(99011, м. Севастополь, ПЖР, д. 22/9 кв. 74)
про внесення змін у договір оренди
суддя Шевчук. Н.Г.
Представники:
від позивача -Михайлова О.Є., довіреність б/н від 11.01.2010,
від відповідача - не з'явився;
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „КТМ” про внесення змін у договір оренди не житлового приміщення № 1-04 від 08.01.2004.
У судовому засіданні 01.12.2009 позивач уточнив позовні вимоги, а саме: просить зобов'язати внести зміни у договір оренди комунального майна № 1-04 від 08.01.2004 шляхом підписання протоколу узгодження змін до договору оренди № 1-04 від 08.01.2004 від 09.02.2009 у редакції Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статті 651, 762 Цивільного кодексу України, частину 1 статті 286 Господарського кодексу України, частину 2 статті 21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, які, на думку позивача, передбачають можливість внесення змін в договір оренди на вимогу однієї сторони у випадках, встановлених законом. При цьому, таким випадком позивач вважає Закон України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 “Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна”, якою для орендованого позивачем майна встановлено іншу оренду ставку. Позивач також посилається на виконання ним вимог статті 188 Господарського кодексу України стосовно дотримання порядку внесення змін до чинного договору.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують викладені в ньому обставини.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд
08.01.2004 між Управлінням з питань майна комунальної власності, правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради -Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю “КТМ” -Орендар, був підписаний договір оренди нерухомого майна № 1-04, відповідно до пункту 1.1. якого, з метою ефективного використання комунального мана і досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає в оренду нерухоме майно -частину вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення першого поверху у п'ятиповерховій житловій будівлі, загальною площею 216,04 м.кв, розташоване за адресою: місто Севастополь, вул. Косарева, 2, яке перебуває на балансі РЕП-19, вартість якого складає, згідно Акту оцінки вартості (експертного висновку) від 30.08.2003 -149103 грн (а.с.8-11).
Згідно з пунктом 1.2 Договору, орендоване нерухоме майно буде використовуватись під магазин продовольських товарів з широким асортиментом пропонуємої продукції та пільговим обслуговуванням ветеранів ВВВ та інвалідів.
Згідно з вимогами пункту 3.2 договору орендна плата складає 2600 грн за перший місяць оренди. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця кожного місяця не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним.
Пунктом 3.4 Договору встановлено, що сторони зобов'язані переглядати розмір орендної плати на вимогу однією зі сторін у випадку зміни цін та тарифів, а також в інших випадках, передбачених діючим законодавством України.
Згідно з пунктом 7.1. договору, Договір діяв з моменту підписання до 24.11.2008.
З матеріалів справи вбачається, що об'єкт оренди площею 147,53 кв.м. за адресою: місто Севастополь, вул. Косарева, 2 було передано за Актом приймання-передачі від 29.08.2005 (а.с.43).
Повноваження щодо управління комунальним майном, відповідно до рішення Севастопольської міської Ради ХХІV скликання ХХІ сесії від 31.01.2006 № 4657, передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, який, у свою чергу, є правонаступником Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації.
Згідно з матеріалами справи позивач 11.02.2009 надіслав на адресу відповідача листа за №407 (арк.с. 15), яким запропонував укласти додаткову угоду про внесення змін до договору оренди.
У цьому листі з додатком у вигляді протоколу узгодження змін до Договору оренди, з посиланням на вимоги Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 “Про розрахунок орендної плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Севастополя, і пропорції розподілу плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади м. Севастополя” позивач вказав на необхідність здійснення перегляду розміру орендної плати та запропонував відповідачу внести зміни до договору оренди відповідно до протоколу узгодження змін до договору оренди.
У пункті 2.2 договору оренди в редакції протоколу узгодження змін вказується, що об'єкт оренди залишається на балансі РЄП та оплачується орендарем з 01.04.2007 в сумі 3247,46 грн на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно. Амортизаційні відрахування на орендоване майно нараховуються балансоутримувачем. Амортизаційні відрахування, витрати на комунальні та експлуатаційні послуги, а також сума компенсації витрат балансоутримувача на оплату за користування земельною ділянкою не враховуються в орендну плату.
Відповідно до Договору оренди в редакції протоколу узгодження змін до договору оренди (а.с.13), що запропонована орендодавцем, орендна плата визначається на підставі рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 “Про розрахунок орендної плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Севастополя, і пропорції розподілу плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади м. Севастополя” складає 26838,54 грн на рік. Орендна плата встановлена виходячи з орендної ставки 18% від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою майна, що передається в оренду станом на 30.08.2003. Амортизаційні відрахування та вартість послуг орендодавця не включаються в орендну плату (пункт 3.1).
Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
11.02.2009 позивач, згідно з приписами статті 188 Господарського кодексу України, статті 11 Господарського процесуального кодексу України, надіслав відповідачеві пропозицію щодо внесення змін до договору оренди, шляхом підписання додаткової угоди до нього, однак останній відповідь не надав. Зазначене стало підставою для звернення Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “КТМ” з позовом про спонукання до внесення змін до договору оренди №1-04 від 08.01.2004.
Суд вважає позовні вимоги щодо внесення змін до Договору оренди в редакції вищевказаного протоколу узгоджень такими, що не ґрунтуються на законі та не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною третьою статті 118 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що договори оренди державного та комунального майна, які укладені до 01 січня 2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1846 “Про внесення змін до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна”, на яку посилається позивач, затверджені зміни до вищевказаної Методики, у тому числі щодо розміру орендних ставок.
Проте, відповідно до статті 793 Цивільного кодексу України договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Водночас, статтею 794 вищезазначеного Кодексу передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.
Зі змісту частини 3 статті 640 цього Кодексу вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Отже, згідно з частиною 1 статті 210 Кодексу такі правочини є вчиненими з моменту їх державної реєстрації.
Судом встановлено, що при укладенні договору оренди № 1-04 від 08.01.2004, який укладений на строк більше трьох років, сторонами не дотримано вимог діючого законодавства щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації вищевказаного договору оренди.
Таким чином, правочин (договір № 1-04 від 08.01.2004) між сторонами не був вчинений. До право чину, який не був вчинений, не можуть бути внесені зміни
За таких обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні, тому вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про внесення змін до договору оренди відповідно до протоколу узгодження змін до договору оренди задоволенню не підлягають.
Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
У позові відмовити повністю.
Суддя Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
15.02.2010