Іменем України
"11" лютого 2010 р. справа № 5020-9/466
За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5)
до Севастопольської міської організації Соціал-демократичної партії України (Об'єднаної) (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 8, оф.123)
про стягнення заборгованості в сумі 7199,81 грн. та зобов'язання повернути орендоване майно,
Суддя Рибіна С.А.
За участю представників:
Позивача -Ігнатенко Валерія В'ячеславівна, довіреність б/н від 11.01.2010;
Відповідача - не з'явився.
Суть спору: Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольської міської організації Соціал-демократичної партії України (Об'єднаної) про стягнення заборгованості в сумі 7199,81 грн. та зобов'язання повернути орендоване майно.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.11.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-9/466.
03.02.2010 позивач надав суду заяву про зміну підстав позову (а.с.69-70) та уточнив позовні вимоги стосовно номерів рахунків (а.с.82).
Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Отже, зміна позовних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд прийняв цю заяву до розгляду.
Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за адресою, зазначеною у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.41).
Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які надіслані за юридичною адресою та повернуті органами поштового зв'язку з позначками „за зазначеною адресою не проживає”, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій (а.с.18-21, 36-38, 41, 45-48, 53-56, 60-66, 76-81).
Справа розглядається за відсутністю відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
15.11.2005 між Управлінням з питань комунальної власності міської державної адміністрації, повноваження якого щодо управління комунальним майном у теперішній час покладено на Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі -Фонд), та Севастопольською міською організацією Соціал-демократичної партії України (Об'єднаною) (далі -СМО СДПУ) був укладений договір оренди нерухомого майна №372-05 (далі - Договір) (а.с.9-10)
Відповідно до розділу 1 Договору Фонд (орендодавець) передає, а СМО СДПУ (орендар) приймає в оренду нерухоме майно -вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху житлової п'ятиповерхової будівлі, загальною площею 83,00 м2 розташовані за адресою: місто Севастополь, вулиця Горпищенко, 52, яке перебуває на балансі РЕП-11, вартість якого складає 59520,00 грн., відповідно до акту оцінки вартості від 31.10.2005.
У пункті 2.1 Договору сторони визначили, що власником орендованого майна є Севастопольська міська Рада, та передача майна в оренду не є підставою для переходу до орендаря права власності.
Відповідно до пункту 2.2. Договору об'єкт оренди залишається на балансі РЕП-11 із вказівкою, що майно передано в оренду, та сплачується Орендарем в сумі 49,60 грн., на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно.
Згідно вимог пункту 3.1 Договору, розмір орендної плати визначається відповідно до Методики, затвердженої рішенням сесії міської Ради №344 від 13.11.2002 та складає 595,20 грн. на рік. Орендна плата визначена як 1% від вартості об'єкту оренди (експертної оцінки). Амортизаційні відрахування та вартість послуг орендодавця не включаються до орендної платі.
Відповідно до вимог пункту 3.2 Договору орендна плата за перший місяць оренди складає 49,60 грн. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця не пізніше 20-го числа поточного місяця.
Протоколом узгодження змін до Договору від 28.12.2007 внесені зміни, зокрема, в пункти 2.2, 3.2 Договору, відповідно до умов яких об'єкт оренди залишається на балансі РЕП-11 із вказівкою, що майно передано в оренду, та сплачується Орендарем в сумі 404,51 грн., на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно. Розмір орендної плати визначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 та складає 4166,40 грн. на рік. Орендна плата визначена як 7% від вартості об'єкту оренди, яка визначена за результатами незалежної оцінки об'єкту оренди, станом на 31.10.2005 (а.с.13).
Пунктом 4.2 Договору сторони домовилися, що при укладенні договору оренди строком на рік та більш орендар зобов'язується здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору в строки, встановлені діючим законодавством, та здійснити оплату необхідних послуг.
Строк дії договору встановлений до 15.03.2008 (пункт 7.1 Договору).
Протоколом узгодження змін до Договору від 19.03.2008 строк дії Договору встановлений до 15.03.2013 (а.с.14).
15.11.2005 відповідачу було передане відповідне майно, що підтверджується актом прийому-передачі (а.с.12).
Відповідач Договір нотаріально не посвідчив, за користування майном плату за період з листопада 2008 року по вересень 2009 року не вносив.
Фонд вважає, що Договір є нікчемним, однак відповідач приміщення отримав у користування, тому повинен сплатити позивачу заборгованість за фактичне користування комунальним майном та повернути майно власнику.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу з наступних підстав.
Відповідно до статті 793 Цивільного кодексу України в редакції на момент укладення договору від15.11.2005, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно пункту 4.2 Договору орендар зобов'язаний при укладенні договору оренди строком на рік та більш зробити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору в строки, встановлені діючим законодавством, та здійснити оплату необхідних послуг.
Пунктом 7.1 Договору визначено, що договір діє до 15.03.2008, в редакції протоколу узгодження змін від 19.03.2008, встановлено, що він діє з моменту його підписання (15.11.2005) до 15.03.2013, тобто строк дії Договору більш ніж один рік.
На момент винесення рішення сторони вимог закону про нотаріальне посвідчення договору не виконали.
Статтею 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Отже, суд дійшов висновку, що договір оренди нерухомого майна №372-05 від 15.11.2005, укладений між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Севастопольською міською організацією Соціал-демократичної партії України (Об'єднаною) є нікчемним.
Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, -відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 встановлено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.
Абзац 6 пункту 8 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 надає право заявити вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Глава 83 Цивільного кодексу України регулює відносини щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
Так, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
На час вирішення спору нерухоме майно перебуває у користуванні СМО СДПУ і Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради не повернуто.
Відповідно до пункту 6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 № 02-5/225 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності” державні та комунальні підприємства мають право звертатися з позовом про усунення будь-яких порушень свого права.
Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи відсутність у Відповідача правових підстав для користування спірним нерухомим майном (Договір оренди № 372-05 від 15.11.2005 є нікчемним), суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради щодо зобов'язання СМО СДПУ повернути (звільнити) майно, передане за актом приймання-передачі від 15.11.2005: вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху житлової п'ятиповерхової будівлі, загальною площею 83,00 м2 розташовані за адресою: місто Севастополь, вулиця Горпищенко, 52.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з СМО СДПУ на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради суми збитків за фактичне користування нерухомим майном - вбудованими нежитловими приміщеннями цокольного поверху житлової п'ятиповерхової будівлі, загальною площею 83,00 м2 розташовані за адресою: місто Севастополь, вулиця Горпищенко, 52, за період з 1 листопада 2008 року по 30 вересня 2009 року у розмірі 7199,81 грн. (а.с.8).
Зазначені вище приміщення фактично використовуються відповідачем з моменту підписання Акту приймання-передачі майна (15.11.2005) по теперішній час.
Обов'язок нотаріального посвідчення та державної реєстрації Договору був накладений на Орендаря (пункт 4.2 Договору), однак цей обов'язок не був ним виконаний, при цьому нерухоме майно не було повернуто позивачу, що спричинило йому збитків.
Статтею 1214 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Згідно статті 22 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Суд перевірив розрахунок збитків у вигляді неотриманого доходу, наданий позивачем, встановив, що він здійснений ним на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (з наступними змінами і доповненнями), яка згідно з рішенням Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 (з наступними змінами і доповненнями) застосовується до комунального майна.
Таким чином, сума збитків позивача за фактично користування відповідачем майном за період з 01 листопада 2008 року по 30 вересня 2009 року складає 7199,81 грн. та підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в розмірі 187,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Севастопольської міської організації Соціал-демократичної партії України (Об'єднаної) (99011, м. Севастополь, вул. 6-та Бастіонна, 46, ідентифікаційний код 25624664, відомості про рахунки відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, п/р 31516933700001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ОКПО 23895637) 7622,81 грн., з яких: 7199,81 грн. -збитки, 187,00 грн. - державне мито, 236,00 грн. - витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Зобов'язати Севастопольську міську організацію Соціал-демократичної партії України (Об'єднаної) (99011, м. Севастополь, вул. 6-та Бастіонна, 46, ідентифікаційний код 25624664) усунути Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, п/р 31516933700001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ОКПО 23895637) перешкоди в користування майном - вбудованим нежитловим приміщенням цокольного поверху житлового п'ятиповерхової будівлі, загальною площею 83,00 м2 розташовані за адресою: місто Севастополь, вулиця Горпищенко, 52, шляхом повернення зазначеного майна Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.
Суддя підпис С.А. Рибіна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 15.02.2010