Іменем України
"03" лютого 2010 р. справа № 5020-1/001
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Алсуф'єва В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом
Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 48),
до Державного підприємства „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство”
(99043, м. Севастополь, вул. Новікова, 60-А)
про стягнення до Державного бюджету України заборгованості зі сплати пені та штрафу в сумі 10000,00 грн.
за участю представників сторін:
позивача -Федотова О.Б., довіреність № 9/098 від 19.01.2010;
відповідача - Лавренова Г.М., довіреність № 001/10 від 01.02.2010.
11.01.2010 Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі за текстом -СМТВ АМКУ, Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державного підприємства „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство” (далі за текстом -Відповідач), про стягнення заборгованості в сумі 10 000,00 грн. з яких: 5000,00 грн. - штраф, 5000,00 грн. -пеня.
Позовні вимоги заявлено у зв'язку з несплатою Відповідачем штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії СМТВ АМКУ №27/32-08-РШ від 04.09.2008 у справі №27/27-08 у двомісячний строк з дня одержання зазначеного рішення Відповідачем, та на підставі статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, якою встановлений порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету України.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою штрафу Відповідачем, Позивач на підставі частини п'ятої статті 56 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" нарахував пеню в сумі 5000,00 грн.
Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.
Представник Відповідача надав суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає та, посилаючись на пункт 20 Рекомендацій Вищого господарського суду України №04-5/247 від 29.10.2008 „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства” зазначив, що вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Рішення адміністративної колегії СМТВ АМКУ від 04.09.2008 у справі №27/27-08, на думку Відповідача, не відповідає вимогам законності з підстав, викладених у відзиві /а.с. 31-33/.
Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, з'ясувавши всі обставини справи, суд
Адміністративною колегією СМТВ АМКУ рішенням від 04.09.2008 у справі №27/27-08 (далі -Рішення) визнано, що ДП „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство” вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, частиною першою статті 6, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, та накладено штраф у розмірі 5000,00 грн. /а.с. 7-11/.
У позовній заяві /а.с. 3-5/ СМТВ АМКУ зазначає, що копія Рішення про накладення штрафу була отримана представником Відповідача 04.09.2008 нарочно, про що свідчить його підпис на копії Рішення /а.с.12/.
В порядку статті 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” рішення Адміністративної колегії СМТВ АМКУ №27/32-08-РШ від 04.09.2008 було оскаржено Відповідачем до господарського суду міста Севастополя (справа №5020-7/141-12/023), за результатами розгляду якої рішенням господарського суду міста Севастополя від 07.07.2009 позов задоволено, рішення СМТВ АМКУ №27/32-08-РШ від 04.09.2008 у справі №27/27-08 визнано недійсним /а.с.13-15/.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.09.2009 рішення господарського суду міста Севастополя від 07.07.2009 у справі №5020-7/141-12/023 скасовано, у задоволенні позову відмовлено /а.с. 16-21/. Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду не оскаржена та рішення господарського суду міста Севастополя від 07.07.2009 набрало законної сили 29.09.2009.
Причиною виникнення спору у даній справі з'явилась несплата Відповідачем штрафу за Рішенням та пені за прострочення сплати цього штрафу.
При вирішенні спору суд керується положеннями Закону України „Про Антимонопольний комітет України” та чинного законодавства про захист економічної конкуренції.
Статтею 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” рішення та розпорядження органів АМКУ, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів АМКУ, голів територіальних відділень АМКУ встановлено статтею 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, згідно з частиною першою якої рішення органів АМКУ, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Відповідно до частини третьої статті 56 названого Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу АМКУ, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Частиною п'ятою статті 56 цього ж Закону встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про стягнення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи АМКУ стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення штрафу, накладеного Рішенням, в розмірі 5000,00 грн. та пені, нарахованої за період з 30.09.2009 по 18.12.2009 включно, в розмірі 5000,00 грн.
Суд, перевіривши розрахунок, наданий Позивачем, визнав його правильним та встановив, що розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 75,00 грн. (5000,00 грн. х 0,015 = 75,00 грн.), а за період з 30.09.2009 по 18.12.2009 включно (80 днів) -6000,00 грн. (75,00 грн. х 85 = 6000,00 грн.). Проте, відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Таким чином, розмір пені, що підлягає стягненню, складатиме 5000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, а саме штраф в сумі 5000,00 грн. та пеня в сумі 5000,00 грн., всього 10000,00 грн.
Посилання Відповідача на пункт 20 Рекомендацій Вищого господарського суду України №04-5/247 від 29.10.2008 „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства” суд вважає необґрунтованими, адже зазначеним же пунктом Рекомендацій передбачено, що господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України „Про захист економічної конкуренції”) з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України. Судом встановлено, що саме з цих підстав (пропуск відповідачем строку на право оскарження рішення органу АМКУ) постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.09.2009 було скасовано рішення господарського суду міста Севастополя від 07.07.2009 у справі №5020-7/141-12/023 та відмовлено у задоволенні позову /а.с. 16-21/.
За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Згідно з підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 року №1596, від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року №361, від 24 червня 2009 року №658, від 08 липня 2009 року № 693, від 05 серпня 2009 року № 825 встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах, що дорівнює 236,00 грн.
Таким чином, державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 1, 3, 22, 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”, статтями 56, 60, 62 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, статтями 33-35, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство” (99043, м. Севастополь, вул. Новікова, 60-А; ідентифікаційний код 00992266, р/р 2600230110003 в СФ АКБ УСБ в м. Севастополі, МФО 324195; р/р 26009946581633 у КРФ АКБ ”Укрсоцбанк”, МФО 324010) в доход державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31110106700007 в ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації доходів 21081100) суму заборгованості у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.), з яких: штраф - 5000,00 грн. та пеня -5000,00 грн.
3. Стягнути з Державного підприємства „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство” (99043, м. Севастополь, вул. Новікова, 60-А; ідентифікаційний код 00992266, р/р 2600230110003 в СФ АКБ УСБ в м. Севастополі, МФО 324195; р/р 26009946581633 у КРФ АКБ ”Укрсоцбанк”, МФО 324010) в доход державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито у розмірі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.).
4. Стягнути з Державного підприємства „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство” (99043, м. Севастополь, вул. Новікова, 60-А; ідентифікаційний код 00992266, р/р 2600230110003 в СФ АКБ УСБ в м. Севастополі, МФО 324195; р/р 26009946581633 у КРФ АКБ ”Укрсоцбанк”, МФО 324010) в доход державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис В.В. Алсуф'єв
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 03.02.2010.