"12" січня 2010 р. справа № 5020-4/259
За заявою Севастопольського міського центру зайнятості
(99053, м. Севастополь, вул. Руднева, 40)
до боржника -малого приватного підприємства „Віліч”
(99011, м. Севастополь, вул. Часника, 48 квартира 6)
про визнання боржника
Суддя О.С.Погребняк
за участю представників:
заявника: Максимова Н.М. довіреність № 681/08 від 10.02.2009
боржника - не з'явився.
суть спору:
Севастопольський міський центр зайнятості звернувся до господарського суду міста Севастополя із заявою про визнання банкрутом малого приватного підприємства «Віліч».
Заява про визнання банкрутом боржника подана в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та мотивована відсутністю боржника за його місцезнаходженням.
Ухвалою суду від 01.12.2009 порушено провадження у справі про банкрутство малого приватного підприємства „Віліч”.
Боржник у судове засідання не з'явився, відзив на заяву про визнання його банкрутом не надав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином за адресою, яка міситься в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Представнику заявника у судових засіданнях були роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -
встановив:
Рішенням господарського суду м.Севастополя від 01.04.2003 у справі № 20-3/052 з малого приватного підприємства „Віліч” на користь Севастопольського міського центру зайнятості було стягнуто 1700,00 грн.
14.04.2003 господарським судом м.Севастополя було видано наказ про примусове виконання рішення господарського м.Севастополя від 01.04.2003.
Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського РУЮ м.Севастополя від 24.04.2009 наказ № 20-3/052, виданий господарським судом м.Севастополя 14.04.2003, було повернуто стягувану -Севастопольському міському центру зайнятості у зв'язку з неможливістю з'ясування місцезнаходження боржника (а.с.24).
Севастопольський міський центр зайнятості звернувся до господарського суду міста Севастополя із заявою про визнання банкрутом малого приватного підприємства «Віліч»в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у зв'язку з відсутністю боржника за його місцезнаходженням.
Заслухавши пояснення представника заявника, суд приходить до висновку про необхідність припинення провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Частиною статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, передбачено, що господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Зазначена норма закону є спеціальною нормою у законодавстві про банкрутство, яка регламентує спрощений порядок ведення процедури банкрутства щодо окремою групи боржників, зокрема боржників, керівні органи яких відсутні за адресою місцезнаходження юридичної особи, або боржників, які не надають протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкові декларації, документи бухгалтерської звітності.
В той же час, відповідно до статті 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Згідно з частинами 1, 3 статті 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” визначений порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.
Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру може слугувати доказом відсутності боржника у розумінні вимог статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
В даному випадку, заявником не надано суду належних доказів на підтвердження відсутності боржника за адресою місцезнаходження.
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити, що однією з підстав визнання банкрутом відсутнього боржника в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, є ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, або інші ознаки відсутності господарської діяльності боржника.
Так, ухвалою господарського суду м.Севастополя від 10.12.2009 Севастопольський міський центр зайнятості було зобов'язано представити суду докази ненадання боржником до органів податкової інспекції протягом року податкової декларації.
Згідно з листом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя від 28.12.2009 вих. № 8078/9/15-1, мале приватне підприємство «Віліч»звітує згідно вимог законодавства.
Заявником в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України також не надано доказів відсутності господарської діяльності боржника.
Наведені вище обставини свідчать про відсутність підстав для подальшого продовження справи про банкрутство в порядку, передбаченому статтею 52 Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом”.
Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, провадження по справі про банкрутство малого приватного підприємства „Віліч” підлягає припиненню відповідно до вимог пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом”, статтями 80 пункт 1-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Провадження у справі № 5020-4/259 припинити.
Суддя О.С. Погребняк
Розсилка:
1. Кримське управління з питань банкрутства
(95034 м. Сімферополь, вул. Київська, 81, оф. 401, 227)
2. Державний реєстратор в Ленінської районної державної адміністрації
(м. Севастополь, майдан Повсталих, 6)
3. ВДВС Ленінського РУЮ м Севастополя (м. Севастополь, вулиця Кулакова, 37
4. Севастопольський міський центр зайнятості
(99053, місто Севастополь, вулиця Руднєва 40)
5. Мале приватне підприємство „Віліч”
(99011, місто Севастополь, вулиця Частника 48 квартира 6)
6. Справа.